Курсова робота “Голодомор в сучасній українській літературі (на матеріалі роману Світлани Талан Розколоте небо)”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ I. РОМАН СВІТЛАНИ ТАЛАН «РОЗКОЛОТЕ НЕБО» ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ

1.1. Історія написання твору

1.2. Роман «Розколоте небо» через призму бачення автора, літературознавців та істориків

РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОМАНУ СВІТЛАНИ ТАЛАН «РОЗКОЛОТЕ НЕБО»

2.1. Сюжетно-композиційні та ідейно-тематичні параметри твору

2.2. Проблематика роману Світлани Талан

РОЗДІЛ III. ЧОЛОВІЧІ ТА ЖІНОЧІ ПЕРСОНАЛІЇ РОМАНУ СВІТЛАНИ ТАЛАН «РОЗКОЛОТЕ НЕБО»

ВИСНОВКИ      

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Вивчення та дослідження теми Голодомору в Україні сьогодні набуває особливої важливості. Події тих часів не просто є частиною історії, але й віддзеркалюють сучасні реалії та стосунки в суспільстві. Вивчення трагедії, яку пережив український народ у 1932 –   1933 роках, дозволяє розглядати її вплив на формування національної ідентичності, збереження пам’яті про події минулого та визначення важливих соціальних, економічних і політичних викликів, з якими стикається сучасна Україна.

Дослідження теми Голодомору через призму художнього твору –  роману Світлани Талан «Розколоте небо» – має особливе значення, оскільки цей літературний текст відкриває перед читачем глибину болю трагедії українців. Роман є не лише літературним шедевром, але й ключовим джерелом для розуміння та відчуття величезних страждань, що були характерними для тих років. Цей твір стає своєрідним мостом між минулим і сучасністю, оскільки на його сторінках письменниця через призму художньої виразності детально оповідає про наслідки та вплив голоду на життя людей.

Читаючи текст художнього твору, що присвячений темі Голодомору, читач має можливість глибше збагнути, відчути та пережити ті страждання, які випали на долю українців. Авторка, описуючи цю страшну трагедію,  поглиблено розповідає  історію, об’єктивно зображаючи та передаючи на сторінках роману інофрмацію про надважливі загальнолюдські цінності.

В українській літературознавчій науці над темою Голодомору працювали А. Губранська [5], Н. Ісакова [28], О. Кісь [8, 9, 30], К. Кривопишина [10], Ю. Логвиненко [15], Л. Романенко [22, 21, c 93] та ін.

Роман Світлани Талан «Розколоте небо» вже був предметом наукового інтересу. Так, тему Голодомору в цьому творі досліджували Ю. Ласкава [12], В. Ніколаєнко [19]. Т. Николюк [18], студіюючи питання агресії як елементу роботи тоталітарної системи, з-поміж інших творів аналізувала й роман С. Талан «Розколоте небо». О. Пухонська [20, c 94], опираючись на зазначений художній твір, звернула особливу увагу на питання формування масової людини.

Новизна курсової роботи полягає в тому, що ми, аналізуючи роман Світлани Талан «Розколоте небо», особливу увагу звертаємо на історію написання твору, його літературознавчу рецепцію, проблематику, сюжетно-композиційні та ідейно-тематичні параметри тексту, чоловічі та жіночі персоналії.

Метою нашого дослідження є вивчення та аналіз роману Світлани Талан «Розколоте небо», що постає явищем сучасного літературного процесу. Наукова робота в особливий спосіб спрямована на розкриття історії написання твору, виявлення різних поглядів на роман через призму авторської концепції, бачення його літературознавцями та істориками.

Досягнення мети передбачає вирішення комплексу завдань:

• проаналізувати історію написання роману Світлани Талан «Розколоте небо»;
• визначити бачення автора, літературознавців та істориків щодо роману та його значення у сучасному літературному контексті;
• визначити сюжетно-композиційні та ідейно-тематичні параметри твору;
• встановити проблематику, яку порушує письменниця у романі;
• дати характеристику чоловічим та жіночим персоналіям художнього твору.

Предмет дослідження: відображення теми Голодомору в сучасній українській літературі.

Об’єкт дослідження:  роман Світлани Талан «Розколоте небо».

При написанні наукового дослідження скористалися наступними методами: аналізу, синтезу, індукції, дедукції, узагальнення, порівняльно-історичним методом.

Теоретико-методологічною базою курсової роботи є інтерв’ю з письменницею, критичні огляди роману літературознавцями та читачами, текст роману «Розколоте небо».

Практичне значення роботи. Матеріали наукового дослідження можуть використовуватися під час читання лекційних та практичних занять з сучасної української літератури на філологічних факультетах вищих закладів освіти України та в старших класах ЗЗСО – на уроках з позакласного читання.  

Структура та обсяг роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, два з яких містять підрозділи, висновків і списку використаних джерел.   Загальний обсяг роботи – 40 сторінок. Список використаних джерел становить 38 позицій.

 

РОЗДІЛ I. РОМАН СВІТЛАНИ ТАЛАН «РОЗКОЛОТЕ НЕБО» ЯК ЯВИЩЕ СУЧАСНОГО ЛІТЕРАТУРНОГО ПРОЦЕСУ

1.1. Історія написання твору

 

Світлана Талан – одна з найпопулярніших сучасних українських письменниць, член Національної спілки письменників України. Вона закінчила Глухівський педагогічний університет у 1983 році. Потім працювала вихователькою в дитячому садку та вчителькою початкових класів (до переїзду в Сєвєродонецьк  в 1989 році). Була нагороджена Золотою письменницькою премією України [17, с.130].

Письменниця обрала літературний псевдонім «Мальва», тому що це – її улюблена квітка, яка з дитинства цвіла на підвіконні власного будинку. Та неймовірна  краса рослини назавжди залишилася  в жіночій  пам’яті. Письменниця багато разів надсилала свої твори до українських видавництв,  але щоразу вони відмовлялися їх публікувати[35].

Світлана Талан здебільшого пише романи, в яких звертається  до  справжньої історії. Саме на цьому  вона наголосила в одному зі своїх  інтерв’ю: «Я пишу в жанрі реальних історій (true story), тому теми обираю наболілі для суспільства. Не можу писати на якусь популярну тему, якщо вона мені не цікава або не зачепила за живе. Якось у мене запитали: «Про що будете писати, коли закінчаться гостросоціальні теми? «Вони нескінченні. У суспільства дуже багато наболілого, про яке потрібно писати» [27].

У творчій скарбниці письменниці найбільш помітні твори – «Коли ти поруч» (2012), «Мої любі зрадники» (2013), «Зорі, що купаються в          річці» (2014), «Помилка» (2014), «Розколоте небо» (2014) /цей твір включили до шкільної програми для позакласного читання, «Оголений нерв» (2015), «Повернутися дощем» (2016), збірка оповідань «Купеля» (2016), «Замкнене коло» (2017), «Спокута» (2017), «Ракурс» (2017), «Матусин оберіг» (2018), «Я захищу тебе» (2019), «Зловити промінь щастя. Не вурдалаки» (2019), «Букет улюблених квітів» (2019), «Де живе свобода» (2020), «Де живе свобода. Її полиновий присмак» (2022), «Чекаю на тебе, тату» (2022)[31].

У 2014 році вийшов роман «Розколоте небо» («Кохання на межі смерті. Україна. 1933») про Голодомор на сході України, який отримав спеціальну відзнаку – «Вибір видавця» на конкурсі «Коронація слова». Вісім місяців знадобилося на збір матеріалів у Донецькій та Луганській областях, адже свідків Голодомору залишилося небагато [30].

Авторці довелося перечитати стоси матеріалу, зібрати свідчення очевидців, творчо опрацювати їх і донести гірку правду до сучасників. «Розколоте небо» – це історія Голодомору на Луганщині. Світлана Олегівна обрала вигадану назву для села, уявила його географічне розташування поблизу сучасного міста Щастя та створила десятки запитань «чому?». Чому в одних районах вимерли цілі села, а в інших людям якось вдалося вижити? Чому такої катастрофи не сталося в Ростовській області, за 50 кілометрів звідси? Куди поділася їжа? Що довелося пережити людям? [6].

Роман став знаковим явищем української літератури. Книга була написана до 80-х роковин трагедії Голодомору. Під час роботи над текстом авторка використовувала як архівні джерела, так і свідчення очевидців. За романом був знятий буктрейлер, що пожвавило інтерес до твору та сприяло його популяризації [33].

 

РОЗДІЛ II. ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ РОМАНУ СВІТЛАНИ ТАЛАН «РОЗКОЛОТЕ НЕБО»

2.1. Сюжетно-композиційні та ідейно-тематичні параметри твору

 

Кожен роман, як неповторне творіння літературного мистецтва, несе у собі унікальність та оригінальність, властиві лише йому. Велика частина цієї унікальності визначається не лише авторським стилем і мовою, але й, передусім, – особливістю побудови сюжету та композицією.

Книга складається з 9 частин та 92 глав, які мають наскрізну нумерацію. Частини роману: 1) Чорножукови; 2) Час роздумів; 3) Павутина; 4) Петля;   5) Перевернутий світ; 6) Чорні хмари над селом; 7) Небо одне на всіх; 8) Коли день – це рік; 9) Хліб на крові.

Роман «Розколоте небо» розповідає про жахливі часи Голодомору  1932 – 1933 рр. У центрі твору – заможна сім’я Чорножукових, які проживають в селі Підкопаївка (Луганщина). Кожен член родини Чорножукових має особистий рівень відповідальності та прагне до якнайшвидшої самореалізації. Вони не тільки підтримують одне одного, але й працюють разом, об’єднуючи свої сили для досягнення спільних цілей. Такий сімейний дух і згуртованість є основою успіху та хорошого добробуту.

Родина завжди тяжко працювала, щоб жити в достатку, проте лихі часи колективізації та розкуркулення показали, що «свого» немає ні в кого. Варя – легка та мрійлива, 20-річна незаміжня дівчина на початку твору  – найменша дочка в сім’ї Павла Чорножукова. Старші – Ольга та Михайло  – мають власні родини та діточок. Надія – мати Варі, Ольги та Михайла – справжня берегиня домашнього вогнища. Навіть 95-річна свекруха Секлета не обмовиться про неї лихим словом. Брати Павла Серафимовича – Гордій та Федір – також мають власні статки в селі. У Гордія  є дружина Марія, двоє діточок, яких він цінує, як дар від Бога. Водночас Федір живе разом із Оксаною, своєю дружиною, але дітей вони не мають.

Кожен мав свою справу і жив заради цього: «Гордій Серафимович –  бондар. Якщо кому бочку треба або нову скриню – йдуть до нього, бо має золоті руки. У його дружини швейна машинка, одна на всі навколишні села, і шиє жінка вправно, непогано заробляє. А ще в них сім гектарів землі, троє коней, велике господарство. Другий брат, Федір Серафимович, має не лише вісім гектарів землі, коней та корів, але й свою кузню… Павло Серафимович мав у своєму господарстві п’ять коней, бичка, шість корів, а ще п’ятнадцять гектарів найкращих земель. До того ж у його власності були сінокіс та березовий гай за селом».

Живучи в достатку, це сімейство ніколи нікого не ображало з людей: «… Павло Серафимович користувався повагою односельців. Як трапляться проблеми – біжать до нього, з ним радяться, до його слова дослухаються. Комусь старший Чорножуков дасть слушну пораду, когось пожаліє, комусь допоможе і хлібом, і грішми. Суворий, але справедливий…».

На початку твору розцвітає атмосфера миру та чудового життя, де герої насолоджуються радістю дня, безтурботністю та гармонією оточуючого світу. Все навколо виблискує яскравими кольорами, а щастя і благополуччя відзначають кожен життєвий момент героїв. У цьому едемі подій немає навіть тіні передвістя трагедій чи труднощів. Спокійна гармонія витає в повітрі, ніби пташка, що співає весняною порою: «…Уся велика родина Чорножукових, святково вбрана, вийшла з церкви після недільної ранкової служби… Настрій у людей був піднесений, усюди чулися пісні, молодь танцювала, гойдалася на гойдалках. Як смеркало, батьки забирали дітей і розходилися по домівках, а молодь іще залишалася гуляти. Майже до ранку в різних кінцях села лунали пісні та сміх парубків і дівчат…».

Лихо не попереджає, воно лише з’являється, перетворюючи звичайність у виклик. «Кузьма Петрович на партійній посаді вже не перший рік, із гідністю витримав чистку лав у квітні цього року, а тепер партія направила його у рідне село з важливою місією. На нього покладені великі надії, які він має виправдати. Село не виконувало план хлібозаготівлі, хоча більшість живе не безбідно. Звичайно, виконати план, який уряд збільшив у півтора рази, важкувато, але потрібно, конче необхідно для держави» . 

Цей поворот несе в село нові виклики, таємниці та можливості. Люди, які раніше могли прагнути лише гармонії, тепер стикаються з необхідністю адаптації до невідомого майбутнього.

«…Звичайно, один у полі не воїн, тож для координації дій на місці прислали в село уповноваженого від ДПУ з Ростова-на-Дону Лупікова Івана Михайловича, комуніста, учасника громадянської війни» .

Саме з приходом цих людей село перетворилося наче на зворотній бік медалі. Те, що колись було втіленням спокою та безтурботності, тепер занурене у хвилювання та невизначеність.  Село, яке колись спало в обіймах тиші, тепер прокидається під тиском неочікуваних змін.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!