Дипломна робота ” Державне пенсійне забезпечення та його реформування в Україні “

Анотація

Дипломна робота полягає у дослідженні пенсійної системи України за допомогою засобів економіко-математичного моделювання, а також у комплексній оцінці впровадження в Україні пенсійної системи накопичувального типу. Запропоновано економіко-математичні моделі солідарної та накопичувальної пенсійної систем. За допомогою модельних експериментів визначено оптимальні параметри даних систем і побудовано прогнозні сценарії розвитку пенсійної системи України.

Обсяг роботи складає __ сторінок. Робота включає __ рисунок, __ таблиць. Список використаної літератури містить __ позиції.

Ключові слова: пенсійна система, накопичувальна пенсійна система, солідарна пенсійна система, реформування, прогнозування, моделювання.

 

Abstract

The thesis is aimed at studying the pension system of Ukraine with the help of means of economic-mathematical modeling, as well as in the comprehensive assessment of the introduction of a pension system of accumulation type in Ukraine. Economic-mathematical models of solidarity and accumulative pension systems are proposed. With the help of model experiments, the optimal parameters of these systems were determined and projected scenarios for the development of the pension system of Ukraine were constructed.

The amount of thesis is — pages. The thesis includes — drawings, — tables. List of used literature contains — positions.

Key words:pension system, accumulative pension system, solidarity pension system, reforming, forecasting, modeling.

 

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ 

1.1. Сутність і складові, принципи функціонування державного пенсійного забезпечення 

1.2. Правове забезпечення правової системи України у сфері пенсійного забезпечення 

1.3. Критичний огляд наукових публікацій з питань пенсійного забезпечення 

Висновки до розділу 1 

РОЗДІЛ ІІ. РЕФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧНННЯ В УКРАЇНІ: СТАН, ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ 

2.1. Стан та проблеми розвитку системи державного пенсійного забезпечення в Україні 

2.2.  Зарубіжний досвід організації пенсійного забезпечення 

2.3. Напрями реформування державного пенсійного забезпечення в Україні 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В Україні проблема побудови ефективної системи соціального захисту населення, здатної швидко реагувати на сучасні економічні процеси, забезпечувати гідне життя громадян і гарантувати пенсії та інші соціальні виплати на рівні ринкових реалій і державних соціальних стандартів, залишається однією з важливих складових цілей державної політики.

На сьогоднішній день створилась унікальна ситуація, коли необхідність змін у пенсійній системі чітко усвідомлюється як державою, яка стає заручником соціально-демографічної та економічної ситуації, так і населенням України, самими пенсіонерами, яких не може влаштовувати нинішній рівень пенсійного забезпечення. Надзвичайно актуальним питанням є недосконалість пенсійної системи України, тому що так і не відбулося створення належної трирівневої системи пенсійного забезпечення.

Демографічні прогнози продовжують розчаровувати. Число працівників продовжує скорочуватися, а число пенсіонерів щорічно збільшується. Радикальне реформування пенсійної системи є актуальним завданням для сучасного етапу соціально-економічних перетворень в нашій країні і має важливе значення для соціальної захищеності пенсіонерів та сталого розвитку України.

Незважаючи на те, що до теперішнього часу було внесено багато важливих змін, спрямованих на подальший розвиток пенсійної системи, пенсійна реформа ще не завершена. Пенсійні фонди в Україні як і раніше не можуть обійтися без дотацій з бюджету, тому пенсії захищають від бідності і загального доходу, а система залишається соціально несправедливою.

Проблема реформування пенсійного забезпечення України відображена у працях багатьох науковців, серед яких: Є.І. Астрахан, С.А. Іванов, І.Я. Чугунов, О.В. Насібова, В.М. Толкунова, Б.С.Малиняк, Е.М. Лібанова, О.М. Кукурудз, Н.Г. Савченко, В.С. Андреев, М.Д. Бойка, С.М. Приліпко, А.А. Богданова та інші.

Виходячи з актуальності тематики дослідження виникає дослідницьке запитання: Яке полягає в необхідності теоретичного дослідження процесів, під впливом яких відбувається виникнення, функціонування та удосконалення пенсійної системи України в історичній ретроспективі і обґрунтування місця та ролі державного управління у формуванні напрямів її розвитку на сучасному етапі національного державотворення.

Метою дипломної роботи є проведення аналізу державного пенсійного забезпечення в Україні та обґрунтування шляхів його вдосконалення.

Поставлена мета зумовила вирішення наступних завдань:

1. розкрити засади державного пенсійного забезпечення;
2. охарактеризувати інформаційне забезпечення системи пенсійного забезпечення;
3. провести критичний огляд наукових публікацій з питань пенсійного забезпечення;
4. розкрити завдання і функції Пенсійного фонду України;
5. дослідити рівень пенсійного забезпечення в Україні;
6. проаналізувати доходи і видатки Пенсійного фонду України;
7. розкрити проблеми державного пенсійного забезпечення в Україні;
8. дослідити зарубіжний досвід організації пенсійного забезпечення;
9. обґрунтувати напрями реформування державного пенсійного забезпечення в Україні.

Об’єктом дослідження дипломної роботи є Пенсійний фонд України.

Предметом дослідження є економічні відносини, які виникають у процесі формування та використання коштів Пенсійного фонду України.

Методи дослідження. В основу дипломної роботи покладено систему філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціальнонаукових методів, що забезпечили об’єктивний та всебічний аналіз предмета, що досліджується.

Філософсько-світоглядні підходи надали змогу дослідити поняття пенсійного забезпечення. При визначенні ключових понять (пенсія, пенсійне забезпечення, пенсійний фонд) було використано категорії і прийоми формальної логіки (поняття, визначення, доказ і спростування, судження, синтез, аналогія, порівняння, узагальнення); спостереження; графічні та статистичні методи.

Теоретичну й методологічну основу дослідження складають сучасні наукові положення економічної теорії, нормативно-правові документи, що стосуються досліджуваного питання, концепції економічного розвитку, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених економістів, що містяться у спеціальній, монографічній, та періодичній літературі

Наукова новизна одержаних результатів Основні результати роботи, що містять наукову новизну, полягають у наступному:

1. виявлено основні проблеми та загрози державного пенсійного страхування;
2. запропоновано основні заходи щодо подальшого реформування пенсійного забезпечення України;
3. удосконалено економіко-математичну модель реформування пенсійного забезпечення в Україні, яка обґрунтовує можливі варіанти створення ефективної накопичувальної пенсійної системи.

Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції, сформульовані в дипломній роботі, можуть бути використані у науково-дослідницькій діяльності для подальшої розробки теоретичних вирішень проблем юридичного регулювання пенсійної системи.

Інформаційною базою дослідження були Закони України, дані Пенсійного фонду України, a також дані опубліковані в періодичних та спеціалізованих виданнях, матеріали експертних досліджень, а також праці провідних вітчизняних та зарубіжних вчених.

Гіпотеза дослідження полягає в тому, що в дипломній роботі комплексно, з урахуванням новітніх досягнень науки висвітлені основні проблеми та загрози державного пенсійного страхування, також модель реформування пенсійного забезпечення в Україні, яка обґрунтовує можливі варіанти створення ефективної накопичувальної пенсійної системи, та запропоновано основні заходи щодо подальшого реформування пенсійного забезпечення України.

Структура та обсяг дипломної. Дипломна складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дипломної – 87 сторінки, у тому числі основного тексту – 80 сторінки. Список використаних джерел на 79 сторінках включає 64 найменувань. Дипломна містить 9 рисунків, 10 таблиць, 1 додатків.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДЕРЖАВНОГО ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ

1.1 Сутність і складові, принципи функціонування державного пенсійного забезпечення

 

У Конституції України (ст. 46) зазначено, що «громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створення мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом» [21].

Соціальний захист включає право на соціальне забезпечення, гарантії щодо охорони праці, здоров’я, освіти, оплати праці, тощо. Соціальний захист стосується усієї соціальної сфери держави.

До сфери соціального забезпечення у державі належать дві основні галузі:

• пенсійне забезпечення;
• адресні виплати.

Відповідно до законодавства України соціальне забезпечення є складовою частиною соціальної політики держави в цілому, яка складається з двох форм:

• загальнообов’язкового соціального забезпечення;
• державної соціальної допомоги. Схематично сферу соціального страхування держави зображено на рис. 1 [47].

Рис. 1. Співвідношення соціального захисту, соціального забезпечення та його складових

 

Соціальне забезпечення як економічна категорія, на думку автора навчального посібника «Організація соціального забезпечення» О.І. Іваськевич, виражає сукупність відносин з приводу створення, розподілу та споживання частини усуспільненого продукту для задоволення потреб непрацездатних членів суспільства і забезпечення певною мірою розширеного відтворення робочої сили [14].

У сфері соціального забезпечення допомога непрацездатним громадянам надається не лише у формі грошових виплат (пенсії та допомоги), але й через обслуговування вдома, розміщення у будинках-інтернатах, реабілітація та працевлаштування інвалідів. Таке забезпечення формується за допомогою прямого бюджетного фінансування. Тобто, з державного бюджету країни виділяються кошти і формуються фонди соціального забезпечення.

Поряд із державним соціальним забезпеченням у розвинутих країнах з ринковою економікою має бути створено недержавне соціальне забезпечення. В Україні на створення недержавного соціального забезпечення спрямовано реформування, яке проводиться в галузі пенсійного забезпечення. Традиційно пенсія (від латинського слова «pensio» – платіж) – це регулярні грошові виплати як форма матеріального забезпечення непрацездатних [9].

Пенсії – регулярні грошові виплати з державних, громадських чи приватних фондів соціального забезпечення або страхування особам похилого віку, інвалідам, утриманцям і сиротам, а також заслуженим та привілейованим особам [10]. У навчальному посібнику П.І. Шевчук та З.А. Берік зазначено, що пенсія – це регулярна грошова виплата непрацездатним громадянам як матеріальна допомога за похилим віком, з інвалідності, за вислугу років, у разі втрати годувальника [47].

А.І. Якимів у монографії «Формування і розвиток системи пенсійного забезпечення в Україні» дає визначення, що пенсія – це форма надання матеріальних благ непрацездатним громадянам з огляду на соціальний фактор [54].

Функціональне призначення пенсійних виплат полягає не лише у наданні засобів для існування у випадку настання непрацездатності (хвороба, нещасний випадок, інвалідність, тощо), але й для підтримки певного рівня життя на період непрацездатності. Отже, соціальні виплати, а у першу чергу пенсії, мають подвійну природу.

По-перше, пенсія – це грошова винагорода, яка забезпечує достойний рівень життя громадян пенсійного віку і є еквівалентною до попередніх заробітків. Тобто до рівня доходів, які отримував громадянин протягом трудової діяльності.

По-друге, пенсія – це грошова допомога в розмірі мінімального прожиткового мінімуму за рахунок державного бюджету для непрацездатних громадян.

У статті 1 Закону України “Про загальнообов’язкове пенсійне забезпечення” від 09 липня 2003 року зазначається, що «…пенсія –щомісячна пенсійна виплата у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім’ї у випадках, визначених цим Законом…» [12].

В економічній літературі деякі економісти розглядають пенсію як безоплатну допомогу непрацездатним громадянам. Проте вони не враховують факт сплати внесків у систему соціального забезпечення. Наприклад, в Україні працівниками та роботодавцями сплачується загальнообов’язковий внесок у Пенсійний фонд України, який забезпечує право на отримання трудової пенсії.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!