Криза демократії в Афінах проявилася у зниженні рівня суспільної правосвідомості і моралі, у відродженні патріархальних уявлень про суворі зобов’язання громадян перед державою, а також у впливі демагогії на прийняття рішень парламентом.
Військові та соціальні катастрофи розкололи релігійні та моральні основи життя. Війна і голод призвели до знецінення людського життя, громадянської гідності, зростання корупції, а головне – нерозуміння засобів виживання або достатку.
Що ж не так було із Сократом? Точніше, чому він був таким незручним для суспільної верхівки тих часів? Як відомо, обвинувачення на адресу Сократа звучало наступним чином: «Це звинувачення написав і клятвено засвідчив Мелет, син Мелета, піфієць, проти Сократа, сина Софроніска з дому Алопеки. Сократ звинувачується в тому, що не визнає богів, яких визнає місто, і вводить інших, нових богів. Звинувачується і в розбещенні молоді. Покарання, яке вимагається, – смерть».
Цікаво є те, що Сократ, опинившись під звинуваченнями, не хотів виправдовуватись. Ба більше, за процедурою звинувачений міг ще до суду залишити Афіни, не чекаючи вироку. Проте Сократа та його друзі навіть не обговорювали такий розвиток подій. А, власне, коли йому запропонували подумати на промовою для захисту, він сказав: «А хіба, по-вашому, все моє життя не було підготовкою до захисту? Я за все життя не зробив нічого несправедливого, це я вважаю кращою підготовкою до захисту».
Друзі та учні Сократа наказали досвідченому логографу виголосити промову на його захист без його згоди, на що філософ відповів відмовою. Друзі мудреців не марно турбувалися. Згідно з правилами суду, обвинувачений мав захищати себе перед присяжними, а справа і звинувачення були не простими. Крім того, Сократ не мав досвіду публічних виступів, не знав тонкощів судового процесу, та й до судової відповідальності був притягнутий уперше у житті.
Вважаю, повністю несправедливим той момент, що обвинувачувач під час засідання збільшив кількість звинувачень. Там появились звинувачення ніби то Сократ вчив людей зневажати закон, засуджував посадових; підбурював молодь зневажати державний устрій; закликав до насильницьких дій; навчав презирливо поводитись із батьками; робив дітей розумнішими за батьків; учив зневажати бідних.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Відгуки
Відгуків немає, поки що.