Професія психолога вимагає не лише глибоких знань про людську психіку, а й високого рівня етичної відповідальності. Одним з фундаментальних етичних принципів у роботі психолога є компетентність. Цей принцип передбачає, що психолог повинен володіти необхідними знаннями, навичками та досвідом для надання якісної психологічної допомоги. Компетентність – це не просто вміння застосовувати теоретичні знання на практиці, а й постійне прагнення до професійного розвитку та самовдосконалення.
Поняття компетентності в психології зазнавало значних змін протягом останніх десятиліть. Спочатку акцент робився на володінні психологом певним набором технічних навичок. Згодом стало зрозуміло, що компетентність – це більш складне поняття, яке включає в себе не лише технічні навички, а й такі особистісні якості, як емпатія, здатність до рефлексії, толерантність до неоднозначності тощо.
На думку Є. Вербана, психологічна компетентність охоплює такі вміння: адекватно оцінювати власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості; вибирати найефективніший варіант поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні життєві ситуації тощо.
Сучасне розуміння компетентності психолога передбачає, що він повинен:
- Психолог має бути обізнаний з основними психологічними теоріями, концепціями та методами дослідження;
- Повинен вміти проводити діагностику, консультування, психотерапію та інші види психологічної допомоги.
- Психолог повинен діяти в інтересах клієнта, поважати його права і свободи.
У міжнародних та національних кодексах етики психологів, зокрема в Кодексі етики психолога Української асоціації психологів, акцентується на важливості відповідальності перед клієнтом за рівень наданої допомоги.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Відгуки
Відгуків немає, поки що.