Есе “Можливості та обмеження фахівця у сфері забезпечення ментального здоров’я в Україні”

Проблема ментального здоров’я надзвичайно загострилася після початку повномасштабної війни росії проти України. Такі чинники, як участь у бойових діях або перебування в прифронтовій зоні з постійними ракетними та артилерійськими обстрілами, бомбовими ударами, перебування в окупації, значно підвищують уразливість наших співгромадян до психосоціального стресу, сприяють поширенню психічних розладів, як-от депресія, тривога, постcтресові розлади тощо.

До таких самих наслідків можуть спричинитися: утрата почуття безпеки внаслідок вразливості практично всієї території країни для ракетних обстрілів та атак БПЛА; переміщення в інші регіони або країни й пов’язані з цим утрата роботи й звичного, комфортного середовища; побутові негаразди; фінансові труднощі; соціальна ізоляція; невпевненість у майбутньому і тривога за рідних та близьких.

Однією з головних можливостей фахівців у цій сфері є постійне поширення сучасних наукових підходів та практик у галузі ментального здоров’я. Серед них важливе місце займають когнитивно-поведінкова терапія, психодинамічні методи та технології мотиваційного коучингу, арт-терапія та кризове консультування, фахівці мають змогу надавати якісну допомогу. В постконфліктних умовах набирають актуальності методи кризових інтервенцій та травматерапії, що дозволяють реагувати на унікальні потреби клієнтів. Робота з ветеранами війни, переселенцями, родинами, які постраждали від конфліктів, і дітьми, що опинилися в складних життєвих обставинах.

Психологи можуть сприяти проведенню освітніх кампаній, створювати онлайн-ресурси та проводити тренінги, які допомагають людям розпізнавати і запобігати психоемоційним проблемам. В епоху цифровізації значний акцент робиться на розвитку телемедицини, що дозволяє надавати консультації навіть у віддалених регіонах.