Есе “НЛП. Історія і сучасний стан”

НЛП. Історія і сучасний стан

Науковці щоденно тримають руку на пульсі стосовно розвитку нових течій та напрямів діяльності. Така ж ситуація виникла із напрямом науки, що утворився на базі психології, — нейролінгвістичним програмуванням (НЛП). Отож, НЛП за своїм визначенням є методом, основаним на засадах неврології та лінгвістики. НЛП ґрунтується на можливостях впливу вербальних форм і структур на свідомість чи підсвідомість особистості. Зародившись у сфері медицини, НЛП одразу став потрібним у багатьох сферах суспільного життя, а саме у бізнесі, рекламі та навіть політиці. Саме через це часто кажуть, що нейролінгвістичне програмування є методом, що дозволяє змоделювати досконалість.

Як самостійна галузь НЛП формувалось з різних моделей практичної психології. Зокрема, спочатку НЛП було вельми еклектичним, але з часом набуло потужну методологію. Так чи інакше, історія НЛП є доволі неоднозначною у своєму становленні. Засновниками НЛП вважають американських вчених Р. Бендлера та його учня Д. Гріндера, які вперше представили метод в 70-х роках ХІХ-го століття. Сама назва НЛП походить від комбінації слів, що описують неврологічні процеси («нейро»), мови («лінгвістична» частина) та поведінкових ознак, що містить в собі «програмування». НЛП сформувалося в результаті міждисциплінарної комунікації між людьми, які вивчали практичний досвід геніальних психотерапевтів, таких як Фріц Перлз, Мілтона Еріксона та Вірджинії Сатир. Часто співавторами НЛП називають Леслі Камерон, Джудіт Делозьє, Девіда Гордона, Роберта Ділтса та Френка Пьюселік. Сьогодні НЛП і надалі активно розвивається все новими розробками, а коло співавторів постійно розширюється.

Отож, що було закладено в основу НЛП? Засновники НЛП Річард Бендлер і Джон Гріндер виходили з переконання, що моделювання є гарним способом навчання новим навичкам у тій чи іншій. Тоді ж було проведено кілька експериментів щодо модельної ідентифікації з людьми (Вірджинією Сатир, Леслі Камерон та Мілтоном Еріксоном). Щоб асоціювати себе один з одним в першій особі і бути здатними до узагальнення комунікативних партнерів, використовувався транс. Цікавою є історія однієї сесії, де Леслі Камерон завантажили в глибокий транс для більш повної ідентифікації з Вірджинією Сатир. Протягом деякого часу навіть після сеансу Леслі відчувала себе Вірджинією, а її навички як психотерапевта сильно змінилися, вона стала працювати значно краще. Варто відмітити, що у той час фундаментальною основою НЛП була теорія про існування п’яти сенсорних репрезентативних систем, хоча незабаром ця схема була змінена на чотирьохкомпонентну.

Після експериментів із ідентифікацією, були експерименти із застосування так званого «якоріння». Учасники експерименту робили різноманітні вправи із станами та стимулами. Тобто відбувалось наступне: за допомогою різнопланових стимулів фіксувалися психологічні реакції людини. Згодом завдяки Бендлеру та Гріндеру гіпноз став популярною практикою. Найбільш вагомою на той час технікою гіпнозу була техніка подвійної індукції.