Есе “Організаційно-правові засади здійснення податкового контролю в Україні”

Організаційно-правові засади здійснення податкового контролю в Україні

Масштабні реформи в галузі оподаткування є важливою частиною економічних перетворень країни. Основною метою цієї реформи є поліпшення та забезпечення ефективності податкового нагляду. Її основними критеріями є збільшення доходів державних грошових фондів, зниження податкового тиску на платників податків та спрощення процедур збору податків та адміністрування. Обов’язковою умовою досягнення цих цілей є побудова відповідної системи податкового контролю, правова форма якої повинна забезпечувати, щоб держава створювала умови для взаємодії особистих і національних інтересів і реалізовувала взаємні засади.

Формування сучасної системи податкового контролю в Україні почалося на рубежі 1991-1992 років і триває донині. У разі значних змін у податковому законодавстві, особливо в рамках ПК України, необхідно переосмислити основні теоретичні положення податкового правового нагляду, в тому числі інститут податкового контролю, який набув нового правового значення.

Актуальність наукових досліджень з правового регулювання податкового контролю полягає також у тому, що виконання платниками податків покладених на них обов’язків все ще перебуває на низькому рівні, що, безсумнівно, знижує прибутковість платників податків. Бюджет, у свою чергу, робить негативний вплив на якість виконання обов’язків, покладених на них державою. Для вирішення вищевказаних проблем необхідно чітко розуміти правову природу і складові категорії «податковий контроль». Крім того, існує гостра необхідність у детальних законодавчих положеннях про механізм дії цього правового явища, які забезпечать належне формування грошових фондів, головним чином державного бюджету України та місцевого бюджету.

Як особливий організаційно-правовий механізм податковий контроль може трактуватися в широкому і вузькому сенсі. У широкому сенсі податковий контроль охоплює всі сфери діяльності уповноважених установ, включаючи податковий облік, податковий аудит тощо, а також всі сфери діяльності контрольованих суб’єктів, пов’язані зі сплатою податків (облік об’єктів оподаткування, процедури дотримання термінів і сплати податків, процедури надання податкових звітів тощо).

Податковий контроль у вузькому сенсі відноситься тільки до податкових перевірок, що проводяться уповноваженими установами. Таким чином, державний податковий контроль є невід’ємною частиною національного економічного регулювання. Податковий контроль визначається як особливий вид державного контролю, що являє собою діяльність податкових органів та їх посадових осіб щодо забезпечення законності, фіскальної дисципліни та доцільності при мобілізації централізованих і децентралізованих грошових коштів та пов’язаних з ними матеріальних ресурсів. Звернемо увагу на деякі характеристики, що розкривають зміст даного виду контролю.

На нашу думку, що перша особливість полягає в тому, що податковий контроль – це особливий вид державного контролю, який надається державою спеціальним суб’єктам з особливими можливостями в галузі оподаткування і централізовано реалізується для спеціальних об’єктів, пов’язаних з доходами. І децентралізовані грошові фонди. Друга особливість полягає в тому, що податковий контроль – це контроль дисципліни у сфері оподаткування, тобто суворого дотримання встановлених нормативних актів, а також порядку формування централізованих і децентралізованих грошових фондів.

Водночас податковий контроль включає в себе не тільки контроль за грошовими коштами, а й інші повноваження, які безпосередньо не пов’язані з рухом грошових коштів (наприклад, платник податків сплачує податки в повному обсязі та в строк, але не звітує про податки) вчасно, тобто він не виконав податкове зобов’язання, що обов’язково стане приводом для податкового контролю). Третьою особливістю податкового контролю є чітка мета, яка в основному проявляється в напрямку об’єкта контролю та мети руху грошових коштів в умовах громадського контролю, тобто грошові ресурси гарантуються фондами, що фінансують чітко визначені цілі, а нецільове витрачання коштів заборонено.

Ще однією особливістю податкового контролю є те, що він пов’язаний не тільки з грошима, а й з матеріальними засобами. Ці кошти беруть участь у процесі двома способами як об’єкт визначення грошових зобов’язань: або шляхом прямого оподаткування суб’єкта (майнового комплексу або його частини), або як засіб забезпечення грошових зобов’язань (при продажу майна вартість грошових зобов’язань погашається з виручених коштів). Будучи самостійним напрямком національного фіскального регулювання, податкове регулювання має свої власні цілі та завдання. Деякі дослідники вважають, що метою податкового контролю є організація своєчасного надходження податкових зобов’язань відповідно до чинного законодавства. Це досягається шляхом попередження, виявлення та припинення податкових порушень і компенсації втрат бюджету при порушенні податкового законодавства.