Есе ” Релігійні конфлікти та роль ідеології в їх відтворенні “

За увесь час існування людства сталося так багато подій: люди пройшли великий етап розвитку, створили безліч технологій, зробили немало досліджень та відкриттів. Здавалося б, у сучасному світі, де прийняття чужого вибору та повага права іншого бути таким, яким він є, з кожним днем набирає популярність, немає місця для зіткнень на базі релігії. Звісно ж релігійні війни та хрестові походи залишилися в минулому, але конфлікти на релігійному підґрунті тривають і до цього часу. Тим, хто провокує подібні конфлікти варто прийняти, що всі люди вільні, і можуть самі вирішити у кого їм вірити, чи не вірити, як проявляти цю віру та кому молитися.

Під час дослідження історії та розгляду сучасних ситуацій, можна виявити нитку, яка пов’язує всі релігійні конфлікти – кожна релігія прагне стати пануючою. Вона не може бути сама по собі войовничою або мирною, такими є лише її аспекти та інтерпретації людьми. Найчастіше релігійний чинник який розділяє під час конфлікту, коли одна група людей починає вважати себе «ближчими» до Бога, ніж інші. Незважаючи на негативний історичний досвід, люди і надалі потопають у подібних конфліктах.

Здається, що, можливо, якби на землі панувала тільки одна релігія то зіткнень було б набагато менше, та якщо вивчити глибше, то побачимо, що протистояння є навіть в рамках однієї віри. Прикладом слугують духовні баталії між православними християнами та католиками. Людям залишається лише змиритися та навчитися поважати людей та розуміти, що незважаючи на те, яка із трьох світових релігій їм ближча, чи то буддизм, чи то християнство, чи то іслам.

Кожна релігія має свої нюанси. Християни вірують в Спасителя Ісуса Христа, та мають Біблію за святе письмо. Мусульмани вірять в свого єдиного Бога Аллаха, не признають інших богів, та дотримуються принципів, викладених у Корані. Буддизм, на відміну від інших релігій, відкинув авторитет індуських Вед (священних текстів Індії), та базується на релігійно-філософських вченнях. Одним з головних причин релігійних конфліктів є нерозуміння чужої віри. Християни та буддисти не можуть прийняти «жорстокі» закони ісламу чи терористичні акти в честь Аллаха. Мусульмани, як і християни бояться кари Бога, та не зможуть піднести себе до рівня святих, як це можуть зробити буддисти.

Спільними ворогами віруючих є атеїсти. Вони заперечують існування всього надприродного, що й провокує конфлікти. Атеїсти ведуть себе по різному: одні спокійно живуть без віри у Бога, а інші намагаються провокувати вірян, будь якою ціною донести свою правоту, та довести думку про відсутність містичного у світі.

Вони живуть серед людей різної віри, тому сутички можуть відбуватися з представниками різних релігій. Кількість атеїстів з кожним поколінням зростає, а отже, якщо люди не навчаться бути толерантними до інших, то конфліктів ставатиме все більше, але вже серед людей одної національності, чи жителів одної країни, бо кожен з них прагнутиме довести свою правоту.

Така релігія як буддизм, асоціюється з миром, спокоєм, але і серед її представників є агресори, адже ніяка релігія не може бути на 100% мирною. У 2019 році буддисти вирішили відвоювати історично «їхню» територію, яка за їхніми словами: «Захоплена мусульманами». Цього ж року мусульманська спілка «Ісламська Держава» підірвала готелі та церкви на Шрі-Ланці у свято. Це стало приводом для агресії буддистів, які мстилися підірвавши мечеть. Конфлікти між представниками цих двох релігій відбувалися і раніше. У 2017 році з М’янми змушені були тікати 900000 мусульман. ООН назвали події в М’янмі «геноцидом».

До релігійних баталій може бути причетна політика. У зв’язку з конфліктом між Україною та Росією відбуваються негативні зіткнення між православною церквою України та Російською православною церквою. Московський патріархат не признає УПЦ як окрему церкву, що дуже обурює вірян. Це стало рушієм до мітингів, сварок та навіть нападів на священників. Обидві сторони – православні християни, з чого й висновок, що рушієм таких конфліктів є політика.

Не так давно у Криму відбувався ще один релігійний конфлікт. Влада переслідувала кримських татар через релігію. Велику кількість мусульман арештовували та звинувачували в терористичних актах, до яких ті не мають ніякого відношення. Після цього влада намагалася побудувати мечеті, щоб вигідно виставити себе перед іншими країнами і залагодити конфлікт, але представники ісламу не збираються вірити такій владі. 2019 року у священний для мусульман місяць Рамадан влада від’єднала від’єднала від електрики до десяти мечетей, які відмовлялися входити до складу нового, зареєстрованого в Росії Духовного управління мусульман Криму та Севастополя.

Чисельність релігійних конфесій, їх різноманітність відповідають розмаїттю умов, у яких вони формувалися, особливостям історичного шляху і характеру окремих народів. Це стає причиною багатьох непорозумінь, суперечок між різними церковними організаціями, а іноді й ворожнечі на релігійному ґрунті.

Проте саме життя дає приклади того, як запобігти релігійним конфліктам і розколу церков. Це так званий екуменічний рух у християнському світі. Екуменічним був названий рух кінця ХІХ-початку XX ст. за діалог, співробітництво і зближення христианських віросповідань, пов’язаних з пошуками єдності у дусі, вірі та любові.

Для отримання повного тексту придбайте роботу!