Після проголошення незалежності в 1991 році Грузія стала свідком численних етнічних конфліктів, які, зокрема, супроводжувалися війнами в Абхазії та Південній Осетії. В обох регіонах сепаратисти, під егідою Росії, боролися за відокремлення від Грузії. Росія активно підтримувала ці рухи, що створювало постійну напругу в грузинсько-російських відносинах. Зокрема, створення російських військових баз у цих регіонах зміцнювало військову присутність Кремля на території Грузії, роблячи її геополітичним «протекторатом» Росії.
З 2003 року, після приходу до влади Михаїла Саакашвілі, Грузія змінила свій вектор розвитку. Прагнення до інтеграції з Заходом, а також плани реформ у всіх сферах, включаючи армію та правоохоронні органи, стали викликом для Росії. Кремль сприймав ці зміни як загрозу для своїх інтересів у регіоні, що викликало зростання напруженості.
Війна 2008 року стала кульмінацією багаторічного конфлікту між Росією та Грузією, що накопичувалося через неврегульовані територіальні суперечки, етнічні конфлікти та зростаючу відчуженість між двома країнами. Напруженість зростала, коли Грузія, спираючись на підтримку Заходу, намагалася повернути контроль над Абхазією та Південною Осетією. Росія, в свою чергу, створювала військову інфраструктуру в цих регіонах, посилюючи свою присутність і підготовлюючи ґрунт для можливої агресії.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!
Відгуки
Відгуків немає, поки що.