Есе “Сутність професійної компетентності логопеда”

«Сутність професійної компетентності логопеда»

Правильне мовлення є однією з важливих передумов подальшого повноцінного розвитку дитини, процесу її соціальної адаптації, а тому виявлення та подолання мовленнєвих порушень є першочерговим завданням як педагогів, так і батьків. Ефективність діагностики та корекції вад мовлення багато в чому залежить від рівня розвитку логопедії як науки, від якості професійної діяльності кожного вчителя-логопеда зокрема.

Професійна компетентність учителя-логопеда являє собою інтегративну якість фахівця, який виявляє готовність максимально ефективно здійснювати діагностику, корекційно-превентивне навчання та особистісний розвиток осіб з вадами мовлення. Науковими дослідженнями в галузі корекційної педагогіки доведене винятково важливе значення раннього розпізнавання дефекту та його ранньої корекції. Встановлений найбільш оптимальний час для початку корекційної роботи з дітьми, що мають дефекти розвитку – дошкільний вік, тому що саме в цей період відбувається інтенсивний морфо-функціональний розвиток мозку, заставляється та розвивається почуттєва база пізнання, орієнтовно-дослідницька діяльність, формуються механізми пам´яті, мислення, мовлення.

Тому дуже важливо, щоб на цьому етапі взаємодії з дітьми з порушеннями розвитку, у тому числі із проблемами в мовленнєвому розвитку, працювали професійно-компетентні фахівці, що не тільки розуміють ступінь відповідальності, що вони беруть на себе за виховання і навчання дітей, але й спеціалісти, які знають сутність педагогічного процесу, особливості та закономірності корекційно-педагогічного впливу на дітей, які правильно вибирають методи та засоби педагогічного впливу, які грамотно аналізують досягнуті результати.

Першорядне значення для ефективності логопедичної роботи з навчання, виховання, корекції та профілактиці порушень мовлення дітей має особистість педагога, яка повинна бути глибоко компетентною та характеризуватися наступними якостями: гуманістична переконаність, цивільна і моральна зрілість; пізнавальна і педагогічна спрямованість; захопленість професією, любов до дітей; вимогливість до себе і оточуючих, справедливість, витримка і самокритичність; педагогічна творча уява і спостережливість; щирість, скромність, відповідальність, твердість і послідовність у словах і діях. Логопед повинен мати систему загальнотеоретичних і спеціальних професійних знань, сукупність і широта яких формує в нього уявлення про типологію та структуру аномального розвитку, про способи попередження і подолання мовленнєвої недостатності, про методи психолого-педагогічного впливу.