Курсова робота “Дидактичні компʼютерні ігри в освітньому процесі початкової школи”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КОМПʼЮТЕРНИХ ІГОР У РОБОТІ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

1.1. Сутність комп’ютерних ігор та їх застосування в освітньому процесі

1.2. Класифікація та особливості їх впровадження

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ КОМПʼЮТЕРНИХ ІГОР У РОБОТІ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

2.1. Аналіз стану використання комп’ютерних ігор в початкових класах

2.2. Методика використання комп’ютерних ігор у 3 класі

2.3. Ресурси для розробки комп’ютерних ігор для учнів 3 класів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. У сучасній освіті велика увага приділяється використанню ігрових форм для навчання учнів початкових класів. Гра для дитини стає не лише загальною потребою, а й ефективним інструментом для педагогів у реалізації різноманітних завдань навчально-виховного процесу. Дидактична гра, як одна з форм навчання, включає кілька складових, з основною серед них – дидактичною, яка визначає мету застосування гри. Завдання в рамках ігрового процесу визначають дії учнів, спрямовані на застосування наявних знань або їх закріплення. Ігрові дії є основою гри, вони потребують зрозумілого та поетапного пояснення, а також встановлення взаємозв’язку між практичними та розумовими аспектами дій учнів.

Сучасна практика свідчить про використання навчальним закладом комп’ютерних ігор у спеціально обладнаному комп’ютерно-ігровому комплексі, що дозволяє їх ефективно поєднувати з іншими формами занять. Використання комп’ютерної техніки робить заняття не лише цікавим, але й дійсно сучасним.

Запровадження комп’ютера у гру дозволяє створити особливу ігрову ситуацію для дитини та надає дидактичну підтримку у вигляді навчального матеріалу з ілюстраціями та графіками, що значно поліпшує навчально-виховний процес та змінює контроль за діяльністю дітей в кращому напрямку. Новаторський підхід до використання комп’ютера сам по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, а можливість регулювати рівень складності навчальних завдань позитивно впливає на мотивацію.

Освоєння засобів комп’ютерного навчання сприяє формуванню у дітей передумов для розвитку теоретичного мислення, здатності свідомо вибирати методи діяльності, спрямовані на вирішення завдань, а також розвитку особистісних якостей та здатності працювати в індивідуальному темпі. Дитина, яка оволоділа основами комп’ютерної технології, має кращі можливості для аналітичного мислення, вирішення завдань у внутрішньому плані та відчуття власної компетентності.

Дослідженням використання ігрових технологій у навчанні займались В. Бедержанова, О. Газман, В. Горленко, І. Петерсон, В. Рибальський, Е. Семенова, А. Тюков, В. Хрипко, А. Усова, С. Шмаков, В. Скалкін, В. Трайнєв, С. Щербак, П. Щербань та інші науковці.

Мета дослідження  оцінити ефективність використання дидактичних комп’ютерних ігор в освітньому процесі початкової школи та визначити їх вплив на академічні досягнення, мотивацію до навчання та розвиток ключових навичок учнів.

Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:

1. Визначити поняття про комп’ютерно – дидактичні ігри та дослідити їх застосування в навчальному процесі;
2. Розкрити класифікацію ігор та особливості їх впровадження;
3. Проаналізувати стан використання комп’ютерних ігор у початкових класах;
4. Розглянути методику використання комп’терних ігор ;
5. Запропонувати ресурси для розробки комп’ютерних ігор.

Об’єктом дослідження є використання дидактичних комп’ютерних ігор в освітньому процесі початкової школи.

Предмет дослідження – особливості використання дидактичних ігор на уроках в початковій школі.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано емпіричні методи: опитування, бесіди, спостереження, комп’ютерна діагностика, адаптовані до завдань дослідження; педагогічний експеримент (констатувальний, формувальний).

Структура та обсяг роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, а також списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить __ сторінок.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ІГОР У РОБОТІ З УЧНЯМИ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

1.1. Сутність комп’ютерних ігор та їх застосування в освітньому процесі

 

Сучасний досвід показує, що навчальні заклади використовують комп’ютерні ігри у спеціально обладнаному комп’ютерно-ігровому комплексі, що дозволяє їх інтегрувати з іншими формами навчання.

Використання комп’ютерної техніки робить навчання захопливим і сучасним. Комп’ютер вводить дитину у цікаві ігрові ситуації та надає дидактичну допомогу у вигляді навчального матеріалу з ілюстраціями та графіками, що суттєво поліпшує навчально-виховний процес і змінює контроль за діяльністю дітей на краще.

Робота з комп’ютером відзначається своєю новизною, що сприяє підвищенню зацікавленості у навчанні. Можливість регулювати рівень складності навчальних завдань позитивно впливає на мотивацію.

Оволодіння комп’ютерними засобами навчання сприяє розвитку у дітей теоретичного мислення, здатності свідомо обирати методи діяльності для вирішення завдань, а також формує їх особистісні якості та здатність працювати в індивідуальному темпі. Дитина, яка оволоділа основами комп’ютерної технології, може краще аналізувати та розв’язувати завдання, відчуваючи себе більш компетентною [2, с. 96].

Дослідження зарубіжних і вітчизняних науковців, таких як Н. Руденко, С. Антипова та інші, показують, що використання комп’ютера в ранньому віці не лише можливе, але й необхідне. Це сприяє збільшенню зацікавленості у навчанні, підвищує його ефективність і сприяє всебічному розвитку дитини [19].

Комп’ютерні ігри не тільки доповнюють, але й розширюють традиційні форми ігор та занять у педагогічному процесі для учнів. Вони заохочують дітей вчитися початковим навичкам роботи з комп’ютером та використанням символічного мислення, коли ці ігри органічно вплетені у процес гри.

Наша думка полягає в тому, що навчальну комп’ютерну гру можна визначити як програмний інструмент, який дозволяє спрямовувати активності дитини на досягнення конкретної навчальної мети у формі гри. Однією з особливостей комп’ютерних ігор є те, що одним з гравців є комп’ютерна програма.

Мета навчальної гри включає два аспекти:

1. ігровий аспект – отримання дитиною винагороди під час гри;
2. навчальний аспект – здобуття знань, навичок і умінь шляхом діяльності відповідно до заданих правил [5, c. 87].

Комп’ютерні ігри та вправи слід розглядати як засіб, який активізує творчу активність дітей. Вони привабливі та легко доступні, а завдання, що в них містяться, включають не лише навчальний матеріал і методи його вирішення, а також мають мету й мотивацію, що спонукають дитину до дії. Працюючи за комп’ютером, учень має можливість безпосередньо спостерігати результат своєї роботи на екрані.

Комп’ютерні ігри сприяють кращому засвоєнню матеріалу дітьми, допомагаючи виявити та усунути прогалини у їх знаннях, а також допомагають досягнути певного рівня інтелектуального розвитку. Вони сприяють розвитку позитивних емоційних реакцій у дітей, що сприяє корекції та розвитку психічних процесів. Заняття з використанням комп’ютерних програм і розвивальних ігор стимулюють у дітей цікавість і прагнення досягати поставленої мети.

Варто мати на увазі, що під час гри дитина опиняється у різних вигаданих ситуаціях, проте її емоції є реальними. Не всі комп’ютерні ігри можуть відповісти освітнім потребам. Наприклад, ігри, де основне завдання – швидке натискання клавіш, можуть розвивати сенсорику та увагу, але одночасно сприяти зростанню рівня тривожності та бажанню уникнути реальності у вигаданому світі. Тому вибір ігор, які стимулюють розвиток дитини залежно від віку та інтересів, є дуже важливим.

Правила комп’ютерних ігор подібні до традиційних ігор, але мають істотні відмінності:

1. комп’ютерні ігри характеризуються поступовим ускладненням ігрових та навчальних завдань;
2. програма часто передбачає «етапність», коли перехід на наступний рівень залежить від виконання завдань попереднього рівня;
3. у деяких іграх можна регулювати рівень складності завдань через «меню». У «адаптивних» іграх програма автоматично адаптується під дитину, пропонуючи нові завдання в залежності від попередніх відповідей: вони можуть бути складнішими при успішному виконанні чи простішими при невдачах;
4. деякі комп’ютерні ігри мають елементи випадковості, новизни та несподіваності [6].

Нові персонажі, ситуації, явища та взаємозв’язки можуть несподівано з’являтися під час гри. Дитина втомлюється у сюжеті гри, засвоює правила та відповідно діє, прагнучи досягти результату. Більшість ігор мають власних героїв, яким потрібна допомога у виконанні завдань.

Отже, комп’ютер сприяє розвитку не лише інтелектуальних здібностей дитини, але й формує вольові якості, такі як самостійність, концентрація уваги, послідовність, витривалість, а також підштовхує її до емпатії, співчуття та допомоги персонажам у грі і багато іншого, що впливає на її ставлення до навколишнього середовища.

Фахівці з Великобританії, які працюють над освітнім проектом Teachers Investigating Educational Multimedia, провели дослідження, в якому спостерігали за процесом навчання та розвитку понад 700 дітей під час занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). Вони виявили, що комп’ютерні ігри можуть істотно сприяти розвитку не лише логічного, а й інших видів мислення. Особливо це стосується ігор, де діти будують міста або створюють співтовариства, як у SimCity, Championship Manager або Roller Coaster Tycoon.

У вмісті гри створюються ситуації конфлікту, призначені для певної вікової групи, де учасники мають досягти не лише конкретних позитивних результатів відповідно до своїх особистих навчальних цілей, але й, своїми досягненнями, опосередковано впливати на інших дітей, що перебувають у подібних ситуаціях.

Крім того, що діти отримують комунікативні навички та базові знання з точних наук, основне завдання полягає у тому, щоб кожен учасник розв’язував проблеми, пов’язані з раціональною стратегією поведінки та оцінкою очікуваних результатів, що сприяє розвитку логічного мислення. У групових іграх, де діти взаємодіють у парах або невеликих групах, також формуються навички спілкування та вміння вирішувати проблеми.

Крім того, вдосконалюються навички читання й усної лічби, що сприяє підвищенню грамотності учнів. Уряд Великобританії вважає доцільним включення процесу інтеграції комп’ютерних ігор у навчальні плани. Це стосується ігор, що моделюють стратегічне планування та мають логічні завдання, в яких діти шукають оптимальний варіант розв’язання ситуацій. За думкою англійських фахівців, такі ігри стимулюють мотивацію до пізнання та готовність дитини до шкільного навчання.

І.В Грінченко досліджує проблеми використання комп’ютерних ігор у навчанні і переконує, що кожна комп’ютерна програма, незалежно від її змісту і типу, має відповідати певним вимогам, таким як:

1. забезпечення оптимальної взаємодії оператора з комп’ютером та досягнення навчальних цілей і функцій;
2. адаптація до індивідуальних особливостей учнів і представлення матеріалу (завдань) з урахуванням їх потреб;
3. спрямованість на ефективне керування процесом навчання [4].

При впровадженні комп’ютерних технологій в навчально-виховний процес у навчальному закладі слід враховувати наступні аспекти:

1. співвідношення між рівнем технологічного забезпечення та вимогами навчального плану;
2. позитивний вплив мотиваційних орієнтацій на формування в дітей знань, умінь та навичок, який може бути ефективнішим у порівнянні з традиційним навчанням;
3. різноманіття індивідуалізованих та диференційованих навчальних завдань;
4. доповнення та удосконалення навчального плану за рахунок використання інноваційних методик;
5. інтенсивність використання творчих підходів до навчання [7, c. 63].

Проблема використання комп’ютерно орієнтованих методів навчання в початкових навчальних закладах аналізується сучасними дослідниками у двох напрямках:

• впровадження комп’ютерних технологій та педагогічних методів їх застосування у процесі навчання у початковій освіті;
• розробка структури занять та рекомендацій щодо санітарно-гігієнічних вимог та проблем безпеки при організації комп’ютерно-ігрового комплексу у початкових навчальних закладах;
• крім того, акцентується на всебічному розвитку дітей у комп’ютерно-розвивальному середовищі, що включає:
• оволодіння умінням вирішувати завдання конструктивної діяльності;
• формування просторових уявлень;
• розвиток логіко-математичних умінь;
• сприяння творчій активності та інтелектуальному, естетичному розвитку дитини [15, c. 114].

Комп’ютерні ігри – це програмні засоби, що дозволяють дитині в ігровій формі досягати певної навчальної мети. Вони існують у взаємодії з педагогічним процесом навчального закладу, як додатковий елемент до традиційних ігор і занять, а не як їх заміна. Комп’ютерні ігри доповнюють навчальну програму, збагачуючи її новими можливостями, і пропонують елементи знань, які можуть бути складними або недоступними для засвоєння у звичайних умовах та за допомогою традиційних методів навчання [8].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!