Курсова робота “Евристична бесіда на уроках української мови в 9 класі”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ЕВРЕСТИЧНОЇ БЕСІДИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ 

1.1. Евристична бесіда в системі словесних методів 

1.2. Психолого-педагогічні умови проведення бесіди 

1.3. Аналіз методичної літератури про специфіку використання евристичної бесіди 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ЕВЕРЕСТИЧНОЇ БЕСІДИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 9 КЛАСІ 

2.1. Застосування евристичної бесіди під час вивчення теми «Складносурядне речення» 

2.2. Конспект уроку із застосуванням методу евристичної бесіди на уроках української мови в 9 класі 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження. Ступінь розробленості застосування евристичної бесіди як методу, що базується на основі самостійної роботи, є досить великою. Евристична бесіда має такі відмінні риси в порівнянні зі звичайним навчанням: студенти не отримують знання безпосередньо, а за допомогою вчителя вміло поставлених питань знаходять самотужки нові поняття, і навіть висновки. Запитання, що ставлять під час евристичної бесіди, є взаємозалежним, логічним ланцюжком, який за сукупністю відповідей змушує учня прийти до вирішення проблеми, яку ставив перед ним учитель. Евристична бесіда – це один із видів самостійної роботи: система евристичної бесіди, яку створює викладач – це логічні та самостійні вигадки учня для розв’язання поставлених перед ним завдань.

Хочеться відразу відзначити, що евристична бесіда, що розглядається як компонент педагогічного процесу, що зайняла своє місце у ньому вже давно та являє собою модель діалогу «питання-відповідь». У цьому у разі викладач ставить питання, а учні відповідають на них. З їхніх відповідей слідують логічні ланцюжки, які ведуть до відповіді на головне питання, задане викладачем. Кожне питання, яке задається викладачем має на увазі під собою маленьку проблему, яку необхідно вирішити.

Відповідь на запитання є рішенням проблеми, яку ставить викладач перед своїми учнями. В свою чергу всі питання є пов’язаними між собою і ведуть одного загального висновку. Будь-яке питання, яке ставить викладач перед учнями, представляє функцію, яка є ефективно пізнавальною. У цьому полягає весь сенс проведеної бесіди.

Цінність такого методичного прийому обумовлена ​​тим, що характером таких питань майстер може будувати висновки про глибині знань учнів, ступеня їх пізнавальної активності, прагненні зрозуміти сутність аналізованих явищ, процесів, т. е. питання учнів є своєрідним засобом «зворотного зв’язку». Крім того, найчастіше питання учня включає в ланцюжок послідовно пов’язані між собою інші питання: рішення першого породжує друге, третє, і таким чином учні залучаються до активної роботи. Питання у разі стають як критерієм глибини знань та інтересу учнів, а й засобом, підтримуючим цей інтерес.

Мета дослідження: обгрунтувати методичні вимоги до змісту і організації евристичної бесіди на уроках української мови в 9 класі.

Завдання дослідження:

• Проаналізувати психолого-педагогічну літературу з проблеми використання евристичної бесіди на уроках української мови в 9 класі;
• Дослідити евристичну бесіду в системі словесних методів та психолого-педагогічні умови проведення бесіди;
• Проаналізувати методичну літературу про специфіку використання евристичної бесіди;
• Представити зразки застосування евристичної бесіди під час вивчення теми «Складносурядне речення»;
• Конспект уроку із застосуванням методу евристичної бесіди на уроках української мови в 9 класі .

Об’єкт дослідження: уроки української мови в 9 класі             .

Предмет дослідження: використання евристичноъ бесіди на уроках української мови в 9 класі.             .

Для розв’язання поставлених завдань використано такі методи дослідження: теоретичні: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми; аналіз методичної літератури і педагогічного досвіду щодо використання; – теоретичне обґрунтування психолого-педагогічних і методичних засад використання евристичної бесіди.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ЕВРЕСТИЧНОЇ БЕСІДИ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

1.1. Евристична бесіда в системі словесних методів

 

Особливе місце у системі різних методів проблемного навчання займає евристична бесіда. Вважають, що її створив Сократ, тому іноді таку бесіду називають сократичною. Її історія розпочалася 2 тисячі років тому, але найбільш продуктивно евристичну бесіду почали вивчати з середини 50-х років ХХ століття, коли розроблялася концепція проблемного навчання.

В результаті досліджень різними педагогами було визначено сутність, структуру, функції, типи евристичної бесіди, потім розроблено систему методичних прийомів, яка дозволяє вчителю реалізувати її в педагогічній діяльності [2]. Отже, евристична бесіда – це питання-відповідь форма навчання, коли вчитель замість повідомлення учням готових знань змушує їх прийти до нових понять і висновків. Здійснюється це шляхом правильно поставлених питань з боку вчителя та залучення учнями свого досвіду, наявних знань та спостережень.

Характерною особливістю такої бесіди є висування проблеми, яка потребує вирішення. Для цього вчитель ставить учням серію взаємопов’язаних питань, які випливають одне з одного. Кожен із запитань є невеликою проблемою, але в сукупності вони ведуть до вирішення основної проблеми, поставленої вчителем. Питання тут відіграє важливу продуктивно-пізнавальну функцію. В результаті логічно взаємопов’язаних питань, коли розмова набуває характеру, що поступово розгортається, вони супроводжуються ланцюжком відповідей. Поєднані питання між собою не механічно, вони розташовані таким чином, що кожна наступна випливає із відповіді на попереднє питання. А відповідь постає як окрема розумова сходинка, яка є частиною розв’язання задачі [23].

Підсумувавши все це, можна виділити основні характеристики евристичної бесіди:

• кожне із поставлених питань є логічним кроком пошуку;
• питання взаємопов’язані;
• пошук відповідей та рішення здійснюється учнями за часткового керівництва вчителя самостійно: вчитель спрямовує – учні вирішують кроки цілісного завдання;

Такий пошук орієнтований на способи здобуття знань або на доказ їхньої істинності; в успіху пошуку велику роль грає запас вже наявних знань. Щоб краще зрозуміти природу евристичної бесіди, потрібно розглянути її структурно-функціональні особливості. Основними структурними елементами виступають питання та відповіді, питання є провідним елементом. Ланцюг питань передбачає відповіді кожен із новачків, у результаті вони призводять до певного загального висновку. Кожне питання та відповідь на нього формують окремий крок. При евристичній бесіді рух до наступного кроку можливий лише коли завершено попередній крок, тобто нове питання задають лише після відповіді на попередній крок. Усередині кожного кроку та між ними вчитель може висловлювати коригувальні зауваження чи роз’яснень, наприклад, «покажи на карті», «проаналізуй вчинок», «відшукайте», «згадай», «прочитайте і скажіть» тощо. Зауваження відіграють допоміжну роль і є, по суті, питаннями, вираженими над питаннями по формі.

Як бачимо, евристична бесіда не має жорстких рамок послідовних питань і відповідей, що чергуються, до неї включені висловлювання учнів, оціночні судження, ланцюги питань можуть бути поставлені таким чином, щоб відповідь на них була об’єднуючою [17]. У ході аналізу структури евристичної бесіди та встановлення, що питання є її основним елементом, необхідно уточнити його специфіку в такій бесіді. Питання є складною взаємодією різних відносин: предметного, психологічного, логічного і синтаксичного характеру, є обов’язковим компонентом розмови, що у ролі загальнопедагогічної категорії.

У евристичній бесіді призначення питання таке: воно виступає як несуче суперечливе ставлення між двома видами знань (знання про незнання та знання сутності), при цьому питання виконує функцію спонукання до того, щоб знання про незнання перетворилися на знання сутності. У евристичній бесіді питання є тим першим кроком виходу за межі знань, які вже є, без яких неможливий пізнавальний та спрямований рух мислення, оскільки форма питання свідчить про наявність проблеми та встановлює її. Питання виступає розумовим завданням, після вирішення якого учням відкривається шлях до подальшого пошуку істини. Питання дозволяє думці учня знайти вихід, коли йому здавалося, що знайти нове рішення вже неможливо. Тому в евристичній бесіді кожне питання є кроком у напрямку думки до досягнення певної мети. Щоразу постановка нового питання спонукає учнів шукати вихід, але це спонукає актуалізувати колишні знання матеріалу, необхідні відповіді й питання [32].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!