Курсова робота “Методичні особливості формування знань про клімат в шкільних курсах географії”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО КЛІМАТ В ШКІЛЬНИХ КУРСАХ ГЕОГРАФІ

1.1. Роль географічної освіти в сучасному світі

1.2. Основні підходи до вивчення клімату в шкільних курсах географії

1.3. Методичні підходи до формування знань про клімат в шкільних курсах географії

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО КЛІМАТ В ШКІЛЬНИХ КУРСАХ ГЕОГРАФІЇ

2.1. Аналіз програм та підручників з географії для шкіл

2.2. Проблемні методи та прийоми формування знань про клімат

2.3. Ефективність використання методичних прийомів у навчальному процесі

РОЗДІЛ 3. ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ В ШКІЛЬНОМУ КУРСІ ГЕОГРАФІЇ

3.1. Важливі етапи при розробці плану конспекту уроку

3.2. План конспект уроку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

ВСТУП

 

Актуальність дослідження полягає у аналізі теоретичних аспектів формування знань про клімат. Зазначимо, що цей предмет став все більш популярним серед учнів, які раніше складали ЗНО. Географія є багатогранною наукою з безліччю цікавих тем, що важливі для розуміння світу сучасної освіченої людини.

Загалом географія дає можливість зрозуміти своє місце в світі, знати про ті країни, менталітет людей, флору та фауну, де людина не була. Географія допомагає розширити кругозір людини, що так важливо в період коли ми освоюємо розуміння та власне бачення світу, розуміння природних явищ які є наслідком кліматичних змін в певних регіонах. Даний період як раз відбувається в шкільні роки й в більшості географією цікавляться діти саме в цей період. Географія дає розуміння школярам про взаємозв’язки з іншими науками, розуміння явищ, наприклад як погодні умови.

Саме тому важливо, аби вчителі на уроках збагачували учнів географічними знаннями. Також важливо аби заняття проходили в правильній формі та різностороньому колі методів навчання, таким чинок вчитель мотивуває дітей на знання, підвищує їх інтерес до предмету, що в майбутньому допоможе школярам відкритіше ставитись до світу та розуміти його. Наприклад, дитина не боятимиться грози та блискавки, а розумітиме, що це адекватне природне явище, яким може супроводжуватись дощова погода через зміни тиску та сильний вітер.

Аналіз наукової літератури свідчить про те, що проблемі  вичення методичних особливостей формування знань про клімат в шкільних курсах географії приділено значну увагу досліджень. В тій чи іншій мірі дану тематику вивчали такі науковці як: Niemets L.V., Pulatova K.І., Savchuk I.H., Байтеряков О.І., Гілецький Й.Р.,  Гришко С. В.,  Довгань Г.Д.,  Iванова В. М.,  Кобернік С. Г.,  Левада О.М., Непша О.В, Полонська Т. К., Прохорова Л. А., Сміт Д. А., Солдатенко М. М., Ушинський К.Д. та інші.

Мета  дослідження — це  аналіз методичних особливостей формування занань про клімат в шкільних курсах географії.

В процесі написання даної курсової роботи були визначені такі завдання:

1. Дослідити роль географічної освіти в сучасному світі;
2. Визначити основні підходи до вивчення клімату в шкільних курсах географії;
3. Вивчити методичні підходи до формування знань про клімат в шкільних курсах географії;
4. Проаналізувати програми та підручники з географії для шкіл;
5. Розгялнути проблемні методи та прийоми формування знань про клімат;
6. Обгрунтувати ефективність використання методичних прийомів у навчальному процесі;
7. Представити важливі етапи при розробці плану конспекту уроку;
8. Створити план конспект уроку.

Об’єкт дослідження — формування знань про клімат.

Предмет дослідження — педагогічні аспекти навчання клімату у шкільних курсах географії та ефективні методи викладання.

Матеріал дослідження базується на матеріалах наукового характеру, автореферати дисертації, публікації у фахових періодичних виданнях, узагальнюючі праці з педагогіки та вікової і педагогічної психології, навчальні посібники.

Методи дослідження теоретичні методи: аналіз стану розв’язання проблеми в психолого-педагогічній і методичній літературі з географії в контексті означеної проблеми; аналіз навчальних програм, підручників та іншої літератури; метод узагальнення характеристик досліджуваної проблеми.

Практичне значення дослідження полягає у розробці поетапного формування загальногеографічних понять, яке може бути використане вчителями географії і студентами географічних спеціальностей.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьоз розділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаної літератури. Загальний обсяг роботи — 44 сторінок. Список використаної літератури налічує 26 найменувань.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО КЛІМАТ В ШКІЛЬНИХ КУРСАХ ГЕОГРАФІІ

1.1. Роль географічної освіти в сучасному світі

 

Географія є важливим предметом вивчення в сьогоденні, адже формує  пізнавальну діяльність та кругосвіт кожного учня та людини. Проте географічна освіта пройшла певні етапи до того вигляду яка вже є зараз. Тому пропонуємо дослідити вчених, що внесли вклад в сучасну географічну науку, (табл 1.1). Таблиця 1.1. — Відомі вчені — географи та їх вклад в сучасну географічну науку

Як бачимо що дане питання вивчала велика кількість вчених, що внесли свої знання та дослідження в формування сучасної географії, аби наука відповідала дійсним явищам, дані були вірно подані в підручниках та на картах, а географічні поняття вірно трактували школярі сьогодення примножуючі занання.  Географічна освіта на даний момент є необхідною для розуміння загальної картини світу та кожної країни вцілому у школярів [18, с 45].

Знання, в тому числі й географічні потребують постійної практики та повторень, проте учні, мали проблеми з цим через Covid — 2019 та військовим станом. Через це велика кількість школярів навчалась дистанційно, проте це спричинило розвиток інноваційних прийомів навчання географії через Гугл класи, презентації, велику кількість дистанційних вправ та завдань. Проте в середньому учні вивчають тільки  одну годину на тиждень географію на уроці. А також довільний час на виконання домашнього завдання, що має активізувати аналітичні здібності та творче мислення в учнів. Тому викладачі географії сьогодення  намагаються збільшувати інтерес в школярів до даного предмету шляхом:  дослідницької діяльності, пізнавально—практичної роботи, позаурочного вивчення тощо [3,с 44 — 45; 7, с 145].

Ще одним методом покращення географічних знань учнів є проведення екскурсій, зокрема їх модернізація шляхом переходу до інтерактивних екскурсій та екскурсій-квестів. Ці методи дозволяють сприймати інформацію не лише слухаючи розповіді та розглядаючи об’єкти географії візуально, але й практично через пряму взаємодію з цими об’єктами. Це сприяє не лише механічному запам’ятовуванню, але й розвитку практичних навичок, які краще запам’ятовуються та засвоюються порівняно з теоретичними знаннями.

Для підвищення цікавості учням пропонують засоби віртуальної реальності при вивчені герграфії, це здебільшого стосується сучасної географії та історії, наприклад як  виверження вулкану,  створення природою розломів та впадин на материках,  циркуляція повітряних мас   тощо [3, с 41].

 

РОЗДІЛ 2

МЕТОДИКА ФОРМУВАННЯ ЗНАНЬ ПРО КЛІМАТ В ШКІЛЬНИХ КУРСАХ ГЕОГРАФІЇ

2.1. Аналіз програм та підручників з географії для шкіл

 

Для аналізу було взято 2 підручники з географії 7 класу:

1. «Географія» підручник для 7 класу знз Гілецький Й.Р., Чобан Р.Д., Сеньків М.І. ТОВ «Видавництво «Навчальна книга — Богдан» [4].
2. «Географія» підручник для 7 класу знз Довгань Г.Д., Стадник О.Г. ТОВ «Видавництво «Ранок» [5].

Ось деякі аспекти, що були дослідженні за даними підручниками під час  аналізу програм:

В першому підручнику є відповідні теми, що звучать: «Тектонічні структури. Поширення форм рельєфу. Кліматотвірні чинники. Температури повітря та поврхневих вод. Кліматичні пояси. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Природні зони лісів, пустель, саван (в залежності від вивчення конкретного континенту). Екологічні проблеми. Про держави». У другому підручнику відповідні теми звучать так: «Кліматичні пояси та типи клімату Землі. Природні комплекси материків та оеканів. Тектонічна будова, рельєф, корисні копалини. Країни Африки, Північної Америки та інші». Отож обидва підручника мають необхідну інформацію.

Підручники видані в друк з 2015 року, хоча вже й пройшло 9 років. Проте назви материків, клімат, назви країн та ії широти не змінились, тому варто вказати що дані в аналізованих підручниках актуальні.

В обидвох підручниках велика кількість малюнків та карт, проте в другому підручнику більше карт в порівнянні з першим. В першому підручнику велика кількість малюнків, в числі яких є і карти Землі, і карти опадів, і повітряні маси, подача даних малюнків виглядає в більш дитячому вигляді.

Аналізуючи другий підручник видно, що подача візуальних матеріалів в більш науковому стилі, все, що можна подати у вигляді схем, так подано й до того ж з необхідною градусною сіткою ширини та довжини, напрямами вітру відповідно до теми. В першому підручнику звичайно є велика кількість інтерактивних матеріалів і в кінці кожної теми  питання для відповідей,  завдання для практичного застосування щоб дізнатись більше. В другому підручнику в кінці кожної теми є як запитання для самоперевірки, так і практичні роботи або вправи для міркування, що розвиває аналітичне мислення учнів.

Підручники відповідають стандартам навчальних програм відповідно до тем, обсягу матеріалу, рівня подання матеріалу, кількості ілюстративних матеріалів та практичних завдань [8].

Підручники поділенні по матрикам і в кожному вивчається як погодні умови так і флора. Фауна, корисні копалини наявні на даній території. В  підручниках є питання для самоперевірки або обговорення в кінці кожної теми для аналітичних навичок та критичного мислення, також наявно питання практичні для створення практичних навичок та глибшого розуміння кожної з дних тем. Карти, що зазанчені в підручниках відповідають онлайн картам, адже в них вказана і ширина з довгота або градусна сітка, масштаб, а також нанесені позначки відповідно до теми, як от кількість опадів, або напрям відтру, або візуальний поділ на кліматичні зони тощо.

В  підручниках є ідентичність кожного материка та відповідно населення. В першому підручнику дуже мало вказано про країни Евразії. А ось в другому відведена ціла тема «Україна та її сусіди. Зв’язки України з країнами Европи», що досить імпонує, адже учням варто більше знайти про свою Батьківщину. Загалом обидва підручники виконані на високу методологічному рівні, містять необхідний теоретичний та практичний матеріал в вигляді карт та інших ілюстрації. Проте більше імпонує другий підручник, адже там карти подані на більш вищому науковому рівні та більша кількість практичних завданнь  для розвитку аналітичного мислення, ну і звичайно ж окрема тема про Україну [2, с 100].

 

2.2. Проблемні методи та прийоми формування знань про клімат

 

Методи формування знань про клімат передбачає використання вмінь учнів у процесі наукового міркування.  Учні слідкують за думкою вчителя, розмірковують, занурюються в атмосферу науково – доказового пошукового мислення.

За допомогою підручника, різних наочних посібників та інших засобів навчання вчитель надає учням інформаційний матеріал з проблем, групуючи його так, що послідовно з ним розвивається за допомогою системи доказів і логічних міркувань (дедуктивних і індуктивних). У такий спосіб учні доходять кінцевого висновку тим самим шляхом, що і кожний дослідник.

Завдання учнів полягає в тому, щоб навчитися стежити за розповіддю вчителя, робити висновки, тобто розв’язувати навчальні завдання. Творчість учня виявляється в умінні мислити.

Наприклад під час вивчення теми «Географічне положення Австралії, рельєф, корисні копалини» ставляться такі запитання: «Які океани цього моря омивають Австралію?», «Які форми рельєфу переважають в Австралії?», «Чому в Австралії утворилися пустелі?». На трете запитання учням відповісти складно, воно є проблемним.

Відповідь на нього вони знаходять у підручнику, а висновок роблять за допомогою вчителя.

При вивченні рельєфу дна Атлантичного океану ставиться таке завдання: «Дослідіть за фізичною картою атласу глибини Атлантичного океану і зробіть припущення про походження Британських островів». Під час дослідження учні доходять висновку, що острови відокремились від материка

Мета частково – пошукового методу полягає в залучені учнів до творчої діяльності. Досягається це за допомогою проблемних та творчих завдань, спосіб розв’язання яких їм невідомий. Учитель ділить навчальний матеріал на частини (проблеми) та за допомогою спеціально підібраної системи завдань підводить учнів до аналізу фактів та їх зв’язків, до самостійних висновків. Діяльність учнів полягає в тому, що вони за різними засобами навчання ознайомлюються з матеріалом теми й на основі аналізу, висновків, виконання самостійних завдань з розв’язання під проблем творчо вирішують проблему в цілому [13].

Наприклад, під час вивчення теми «Клімат Африки», учні пригадують матеріали 6 – го класу: чим ближче до океану, тим більше опадів. Потім ставиться проблемне запитання: «На узбережжі Атлантичного океану розташована пустеля Сахара, де опадів випадає небагато. Чому?». Для розв’язання учням потрібно проаналізувати кліматичну карту Африки. У результаті аналізу діти роблять висновок, що на кількість опадів в Африці впливають пасати, що несуть сухе повітря. Тому в Сахарі, розташованій поряд з океаном, опадів випадає дуже мало.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!