Курсова робота “Методика вивчення поезії Василя Симоненка у 7 класі Ти знаєш, що ти – людина”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

Розділ 1. Методика вивчання української літератури в сучасній школі 

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Вивчення творчості Василя Симоненка у 7 класі

2.1. Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. Патріотичні мотиви пісні «Лебеді материнства»

2.2. Романтичний пафос поезії В. Симоненка «Гей, нові Колумби й Магеллани…»

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Методика вивчення вірша «Ти знаєш, що ти – людина?»

Висновки до розділу 3

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми полягає у вивченні методики викладання поезії Василя Симоненка на уроках української літератури у 7 класі, як-то  «Ти знаєш, що ти – людина»; вивчення творчості поета на прикладі віршів «Лебеді материнства» та «Гей, нові Колумби й Магеллани…»;  в аналізі наукових трудів та надбань вітчизняних спеціалістів у питанні вивчення методик навчання української літератури школярів в умовах сучасної школи; методична розробка уроку як прикладу можливого його використання у навчальному процесі.

Вивчення творчості Василя Симоненка у 7 класі має важливе значення як для розвитку літературної культури учнів, так і для формування їхнього громадянського світогляду та моральних цінностей. Поезія видатного українського поета не лише має високу художню цінність, а й насичена глибоким гуманізмом та етичним змістом. Методика її вивчення у 7 класі, особливо зі зосередженням на збірці «Ти знаєш, що ти – людина», спрямована на розкриття естетичного, морального та пізнавального потенціалу учнів.

Цей вік визначається формуванням внутрішнього світу особистості, її моральних засад, ідейних орієнтирів та пізнавальних інтересів. Тому важливо використовувати активні та цікаві методи навчання, спрямовані на поглиблене осмислення поетичного слова, аналіз творчого доробку Василя Симоненка та його відображення у контексті сучасної дійсності.

Життя і творчість Василя Симоненка вивчало багато науковців, великий вклад в збереження його писемницької діяльності зробили такі спеціалісти як І. Дюба, Г. Драпак, Н. Костенко, М. Сом, А. Ткаченко, І. Шанковський та інші. Багато науковців ( В. Марко, Т. Масловська та інші) зосередили свої праці саме на творчих надбання поета, де показують метрику, ритміку віршів письменника.

Метою дослідження є поглиблення знань учнів про особливості поезій В.Симоненка, визначення провідних мотивів та ідей творів, визначення художніх особливостей творів «Лебеді материнства», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»,  «Ти знаєш, що ти – людина?».

Для досягнення мети визначено такі основні завдання:

1. визначити методики вивчання української літератури в школі;
2. визначити та поглибити знання учнів про поезію В. Симоненка;
3. визначити провідні мотиви, художні особливості творів згідно календарного плану;
4. розібрати методики вивчення поезії Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?».

Об’єктом дослідження виступають творчі здобутки поета Василя Симоненка.

Предмет дослідження віршованої конструкції в творах Симоненка «Лебеді материнства», «Гей, нові Колумби й Магеллани…»,  «Ти знаєш, що ти – людина?» та глибинний аналіз його творів.

Методи дослідження аналіз літературної спадщини Василя Симоненка, розробка методичних занять для учнів з вивчення поезії поета згідно з календарним планом.

Наукова новизна дослідження полягає у запропонованих, власноруч складених уроках, з використанням різноманітних завдань, для кращого та цікавішого вивчення творчості Василя Симоненка, як то гра «Мозковий штурм», експрес-завдання «Незакінчене речення», використання аудіо/відеозапису твору тощо.

Структура курсової роботи. Дослідження складається із вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Список використаних джерел включає 26 найменувань на 3-х сторінках.

 

Розділ 1. Методика вивчання української літератури в сучасній школі

 

Викладаючи українську літературу в школі, кожен вчитель покликаний виховати в дитини бажання, потребність і здатність читати, примірятися у світ художнього твору, відчувати і осягати його, вболівати головному герою твору. Чимало уваги треба виділяти ролі вчителя в розвитку усного й писемного мовлення учнів, стимулювати їх до власної творчості [1, с. 15].

Зміст методики вичення літератури зазвичай визначають як сполучення трьох основних компонентів: теорії методики, її історії та систематичних розробок уроків і позакласних заходів. Сьогоднішні міркування щодо компонентів методики прискорює її до науки про літературу і дає на аналіз іншу будову: історія методики вивчення української літератури, шкільне літературознавство, теорія методики, практична методика [18, с.156].

Шкільне літературознавство містить вимоги до змісту освіти. В даний час через те, що з перебігом вітчизняного літературознавства збільшилось коло знань з історії літератури, розширилися методи дослідження художнього твору, з’явилися нові наукові школи, існує вибір теоретико-літературних методологічних засад.

Виникла й швидко розквітає нова сфера літературознавства — компаративістика (лат. comparativus — порівняльний), метою якої є знаходження нових міжлітературних зв’язків на засадах порівняння творів та явищ національної літератури. Виникла проблема пошуку та вибору літературних відомостей, потрібних для освіти учня. У теорії літератури кожна літературознавча школа висловлює різноманітну систему термінології, що зумовило проблему літературознавчого мовлення на уроці літератури.

Шкільне літературознавство вирішує такі нагальні проблеми, комбінуючи відомості з науки про літературу зі знанням реалій сучасної освіти і психофізіологічних особливостей школяра [8, с. 122].

Теорія методики створює зразки і технології навчання літератури, створює типологію методів, уроків, позакласних літературних занять і заходів — все, що необхідне для шляхів роботи. Гуманітарний плюралізм сучасної європейської думки прогнозує спроможність залучення різноманітних педагогічних парадигм (грец. paradeigma — приклад, зразок) — різних ідей виховання та навчання.

Серед них — особистісно орієнтоване навчання, екзистенціально-діалогічна парадигма, інтерсуб’єктна, ігрова, езотерична. У минулому столітті однією парадигмою була соціологічно-ідеологічна, основана на ленінсько-сталінській теорії розвитку суспільства (так само, як у художній літературі нормативним був метод соціалістичного реалізму), — це стримувало творчість науковців і вчителів, викорінювало літературну освіту.

Людяність та урізноманітнення освіти в Україні, які є базовими принципами її зміни, зумовлюють необхідність створення різних технологій (грец. technВ — майстерність, мистецтво і logos — наука) навчання — планомірних практичних дій учнів і вчителя у навчально-виховному процесі, які створюють у школярів завчасно задані якості. Наукові діячі засновують технології, направлені на різноманітні аспекти літературної компетенції учня (знання біографій письменників, розуміння художніх творів, індивідуального стилю автора, засвоєння теоретико-літературних понять, уміння аналізувати твір, писати творчі роботи різних жанрів тощо). Технології різняться також за їх профілем одержувача — для загальноосвітньої школи, для гімназій, ліцеїв, колегіумів, профільних класів [17, с. 101].

 

Розділ 2. Вивчення творчості Василя Симоненка у 7 класі

2.1. Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі. Патріотичні мотиви пісні «Лебеді материнства»

 

Творчість Василя Симоненка є надзвичайно важливою у шкільному вивченні, адже автор у кожному рядку засуджує несправедливість, зло, відстоює правду, закликає до боротьби за рідну Батьківщину. Патріотичні мотиви яскраво простежуються у поезії «Лебеді материнства».

Вірш, написаний на початку 60-х років ХХ сторіччя огортає читача казковою атмосферою. Василь Симоненко, який ріс без батька, все життя з трепетом ставився до матері, вона була його взірцем, еталоном любові, самопожертви та турботи. І тому в основі твору стоїть образ матері, таким яким бачив його поет.

Вірш побудовано як колискову. Щира, ніжна, любляча мати, співає пісню своїй маленькій дитині, своєму синові. Вона знає, що колись він виросте та полине пташкою з рідного гнізда, тому сподівається, що життєвий шлях буде легким і щасливим.

Друга частина це настанова громадянського виховання; це звернення до хлопця, з вказівкою або настановою на правильний життєвий шлях, в якому однією з головних чеснот є вірність своїй родині та Батьківщині. Ці настанови є більш батьківськими ‒ він бачить у майбутньому сина мавок і спокусниць, можливість обирати друзів, одруження, проте закликає памʼятати одне незмінне ‒ Батьківщину, материнські очі і біляву хату.

У вірші порівнюються матір та Батьківщина – мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Провідну ідею вірша «Лебеді материнства» Василь Симоненко виклав в цитаті: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину», яка стала крилатою на всі часи та дуже популярною. Один із найвідоміших своїх творів, знаний поет шістдесятник присвятив своєму сину Лесеві [14, с.1]. У програмі 7 класу поезія «Лебеді материнства» дає можливість краще ознайомити учнів з творчістю Василя Симоненка, ідейно-тематичним спрямуванням його віршів, художніми особливостями. Кожна поезія виховує почуття шани, любові та поваги до Батьківщини, батьків.

Для Василя Симоненка найдорожчою у світі людиною була мама. Ганна Федорівна Симоненко-Щербань передала сину найкращі якості, захоплювалася народними піснями. Саме тому образ матері став центральним у поезії «Лебеді материнства». Назва вірша символічна, наповнена романтичністю. На заняттях з української літератури учні виразно читають поезію, уривок вчать на пам’ять. Це дає можливість простежити відтворення поетом любові до рідної матері, любові до прекрасної неньки нашої – України.

Під час опрацювання цієї поезії можна використовувати міжпредметні зв’язки, насамперед з українською мовою, історією. Діти шукають у тлумачних словниках значення невідомих їм слів, наприклад, лиман, сургучевий і т.д. Обов’язково під час опрацювання цього вірша варто робити ідейно-тематичний аналіз поезії. Учням важливо визначати тему, ідею, основну думку, художні засоби, образи.

Художні засоби, які поет використав у поезії «Лебеді материнства» розкривають багатство української мови. Це такі, як епітети: «зорі сургучеві», «мавки чорноброві», «білява хата», «лебеді рожеві», «тихі зорі», «золоте сузір’я», «хмільні смеркання», «сиві очі»; метафори:«мріють криками… лебеді», «темряву тривожили… півні», «танцювали лебеді», «заглядає в шибку казка», «лебеді… лоскотали марево», «…будуть мандрувати очі материнська і білява хата», «прийдуть верби і тополі», «стануть… листям затріпочуть… душу залоскочуть»; повтори: «Виростеш ти, сину» – «Виростуть з тобою приспані тривоги»; «Можна все на світі вибирати» – «Вибрати не можна тільки Батьківщину»; порівняння: «лебеді, як мрії». звертання: «біжи, досадо, не вертай до хати»; «Можна все на світі вибирати, сину».

Твір побудований як колискова, в якій матір, співаючи, мріє про щасливу долю своєї дитини: щасливе життя, гарну дружину, вірних друзів. Він умовно ділиться на дві частини. У першій ми відчули материнську ласку й турботу про малого сина (він ще в колисці); у другій – йдеться про клопоти, які буде мати вже дитина дорослою людиною (і мавки чорноброві, і диво-наречені, і брати по духу). Але за сином «завжди будуть мандрувати очі материнські і білява хата».

 

Розділ 3. Методика вивчення вірша «Ти знаєш, що ти – людина?»

         

Українська мова – наймелодійніша мова у світі, тому вірші вчити легко та приємно.  В українській мові немає складних для вимови поєднань голосних чи приголосних звуків, тому школярам немає великих перепон у вивченні матеріалу. Щоб краще вивчити вірш, необхідно провести роботу з ними. Наприклад, найперше, треба зрозуміти,який перед нами вірш епічний, або сюжетний, чи ліричний.

Сюжетні вірші мають початок події, розвиток події, завершення події;з ними легше працювати. Ознайомлення та підготовка проводиться швидко: після прочитання дізнаємось та записуємо тлумачення незнайомих слів. Під час другого читання звертаємо увагу на виразність читання. Поетичні твори відзначаються тим, що в них кожне слово точне, влучне, образне. Тому при читанні треба передати цю образність. Звертаємо увагу на особливості прочитання поетичних рядків. Необхідно звернути увагу на ритм, мелодику вірша, на темп читання.

Ліричні вірші більш складні для осмислення, бо в них нема сюжетного розвитку. Особливо твори пейзажної лірики потребують попередньої підготовки. Щоб діти зрозуміли вірш при читанні, треба щоб вони сприйняли те про що йде мова. Попередньо можна провести певний екскурс в історію створення поезії, розповісти, що надихнуло митця на створення свого шедевру [6, с. 25-31].

Тому перед тим як почати вивчати вірша, слід проаналізувати його за ідеєю та образами, лексичним складом. Не можна вчити вірш, не розуміючи, які думки та почуття хотів донести автор. Тоді для повного осмислення допоможуть критичні огляди та рецензії на твір [25, с. 1].

І як же вивчити вірш швидко і якісно, щоб розповідати його з належною інтонацією і без забування? Секрети досить легкі:

1. Необхідно провести аналіз вірша за ритмомелодикою: визначте наголоси та рими, паузи, поділіть слова в рядку на склади. Дізнайтеся, якою стопою написаний вірш – двоскладовою чи трискладовою;
2. Якщо можливо, то послухате вірш чиємусь майстерному виконанні;
3. Прочитайте вірш декілька разів з усіма необхідними паузами та наголосами;
4. Спочатку завчайте римовані слова, окремі фрази, словосполучення з метафорами, порівняннями та іншими художніми засобами. А вже потім – сам порядок рядків і строф [10, с. 131-135].

Ліричний твір Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?», просочена думками письменника про швидкоплинність людського життя на землі. Поет закликає людей прожити життя яскраво, встигнути покохати іншу людину та зробити добрі справи, щоб з честю носити горде звання – Людина. Вірш починається з красномовних запитань, після чого автор обгрунтовано роз’яснює про смисл і значення людини на землі. Вірш складається з чотирьох куплетів, кожний з який містить по п’ять рядків.

Художні засоби, які ми зустрічаємо в тексті:

Повтори:

• Усмішка твоя — єдина,
• Мука твоя — єдина,
• Очі твої — одні.
• Риторичні запитання: “Ти знаєш, що ти — людина?”, “Ти знаєш про це чи ні?”
• Риторичний оклик: “Гляди ж не проспи!”
• Епітети: “люди — добрі, ласкаві й злі”, “усмішка, мука — єдина”.

Метод повторення перед сном. Як приклад, можна використовувати методику дрібного заучування. Необхідно робити декілька коротких підходів у вивченні за день, а на ніч обов’язково повторити вивчений матеріал [26, с. 1].

Для кращого запам’ятовування пропонуємо виконати такі вправи:

«Знайди слова»

Метою даного завдання є розвиток зорової пам’яті.

Обладнання: Для його виконання потрібно мати роздрукований дидактичний матеріал  або ж смартфони.

Інструкція.:На аркуші представлена таблиця із набором  різнманітних букв. Завдання учня віднайти заховані слова, які зустрічаються у вірші Василя Симоненка «Ти знаєш, що ти – людина?». Для  полегшення під таблицею із буквами є підказка із словами,  або ж для ускладення завдання у генераторі можна прибрати ці слова, і таким чином ми отримуємо більш складніший матеріал. Це завдання можна виконувати і під час дистанційного навчання, надіславши зображення учням (Додаток А).

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!