Курсова робота “Особливості естетичного виховання учнів в освітньому процесі початкової школи”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПОЧУТІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 

1.1. Сучасні аспекти розуміння проблеми естетичного виховання молодших школярів у науковій літературі 

1.2. Форми і методи формування естетичних почуттів у молодших школярів 

1.3. Формування естетичної культури учнів засобами мови 

РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 

2.1. Естетичне виховання молодших школярів на уроках музики в початкових класах 

2.2. Вивчення традиційних методик естетичного виховання засобами природи у молодших школярів 

2.3. Дослідження стану естетичного виховання дітей молодшого шкільного віку на уроках образотворчого мистецтва 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Естетичне виховання дітей формує вчитель початкових класів. Саме він закладає фундамент всебічного розвитку особистості, навчає своїх вихованців бачити прекрасне у навколишньому житті, у вчинках людей. Багатство духовної культури людини завжди визначається тими цінностями, які вона засвоює і осмислює, глибиною здобутих знань, умінням активно використовувати і застосовувати їх на практиці.

Навчити бачити прекрасне навколо себе, в навколишній дійсності покликана система естетичного виховання. Для того щоб ця система впливала на дитину найбільш ефективно і досягала поставленої цілі, В.О. Сухомлинський виділив таку її особливість: «Система естетичного виховання повинна бути, передусім єдиною, що поєднує всі предмети, всі позакласні заняття, все життя школяра, де кожний предмет, кожний вид заняття має своє чітке завдання в справі формування естетичної культури і особистості школяра».

Вивчаючи різні за змістом і характером твори, вчителі використовують метод зіставлення та порівняння, вчать дітей відрізняти красиве від потворного, змістовне від безглуздого, виховувати в них високий художній смак, любов до свого народу, ненависть до ворогів, повагу до старших, доброту, чуйність, співчуття чужій біді.

Формуючи моральні та естетичні якості молодших школярів, слід не лише викликати в них позитивні емоції під час переживання образного змісту твору, а й робити все для того, щоб високими почуттями вони керувались і в своєму житті. Успішне розв’язання цієї важливої моральної проблеми потребує пильної уваги вчителя початкових класів до розвитку естетичних знань учнів у взаємозв’язку з естетичними почуттями з перших днів шкільного життя.

Дитячі враження закарбовуються в пам’яті, напоюють душу трепетною поезією, ніжним теплом, світлою добротою, щирою любов’ю до життя. Чим більше дитина бачить прекрасного, тим змістовнішою вона стає сама, тим повнішим стає все її життя.

Проблема естетичного виховання у естетико-педагогічному аспекті широко репрезентована у спадщині видатних українських педагогів та діячів освіти Е. Водовозової, П. Каптєрева, С. Лисенкової, С. Русової, Е. Тихеєвої, К. Ушинського. Психологічні основи естетичного виховання розкрили Ш. Амонашвілі, Л. Виготський, Т. Дуткевич, О. Савченко, Д. Ельконін.

Метою дослідження є виявлення та теоретичне обґрунтування педагогічних умов для ефективного естетичного виховання молодших школярів.

Для досягнення поставленої мети передбачено виконання таких завдань:

1. Огляд сучасних підходів до розуміння проблеми естетичного виховання молодших школярів у науковій літературі;
2. Визначення форм і методів розвитку естетичних почуттів у молодших школярів;
3. Демонстрація розвитку естетичної культури учнів за допомогою мовних засобів;
4. Аналіз естетичного виховання молодших школярів на уроках музики у перших класах;
5. Впровадження традиційних методів естетичного виховання через природні засоби серед учнів початкових класів;
6. Дослідження стану естетичного виховання молодших школярів на уроках образотворчого мистецтва.

Об’єктом дослідження є естетичне виховання.

Предметом дослідження є естетичне виховання учнів у початковій школі, зокрема особливості форм, методів і засобів, які сприяють формуванню естетичних цінностей.

Методи дослідження включають аналіз філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури, а також узагальнення педагогічного досвіду.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів із підрозділами, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 35 сторінок, а кількість джерел у списку – 25 найменувань.

 

РОЗДІЛ І.

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ПОЧУТІВ В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

1.1. Сучасні аспекти розуміння проблеми естетичного виховання молодших школярів у науковій літературі

 

В.О. Сухомлинський зазначав: «Не існує і не може бути єдиного універсального методу, здатного забезпечити успіх виховання та одночасно компенсувати недоліки в інших аспектах виховного впливу». Якщо інші елементи та компоненти виховання мають істотні недоліки, вплив краси може послабитися і навіть зникнути. Виховний вплив на духовний світ дитини стає дійсно ефективним лише тоді, коли поряд з ним функціонують інші, не менш важливі аспекти [20].

Естетичне виховання є невід’ємною складовою навчально-виховного процесу, яке спрямоване на розвиток умінь сприймати і творити дійсність відповідно до законів краси в усіх сферах людської діяльності. Воно допомагає правильно розуміти прекрасне в мистецтві та реальному житті, а також сприяє творчому самопізнанню та його реалізації.

Методологічною основою естетичного виховання є етика. У процесі цього виховання формуються такі складові:

1. естетична культура — здатність відчувати красу позитивних вчинків, поезію творчої праці тощо;
2. естетична свідомість — художньо-емоційне сприйняття дійсності через естетичні почуття, відчуття, оцінки, смаки, ідеали та інші аспекти поведінки молодших школярів;
3. естетичні почуття — задоволення, яке людина отримує, сприймаючи красу в реальному житті та творах мистецтва;
4. естетичний смак — здатність правильно оцінювати прекрасне та відрізняти істинно красиве від неестетичного.

Естетичне виховання сприяє розвитку аналітичного мислення учнів, збагачує їх емоційний світ, поглиблює інтереси та смаки, а також суттєво підвищує успішність.

Національна державна комплексна програма естетичного виховання підкреслює, що естетичні принципи «пронизують усе життя людини, її працю, побут та стосунки з навколишнім середовищем», покращуючи якість її діяльності і сприяючи розвитку творчих здібностей особистості [27, с. 30].

Передумовою ефективного естетичного виховання є «єдність естетики і моралі, а також громадянсько-політичне виховання, гармонія правди, добра і краси».

У програмі підкреслюється, що «естетичне виховання має на меті формування свідомості людей, заснованої на повазі, дружбі, товариськості та співпраці, сприяння взаємодії культур, подолання національної обмеженості, естетичному сприйняттю та підвищенню культури міждержавних відносин». Активна взаємодія національних культур ефективно розвиває естетичні потреби, художні смаки та вподобання представників різних національностей [15, с. 31].

Серед основних ознак естетичного виховання автори програми виділяють єдність і гармонію, що проявляються в багатогранності та різноманітності.

В умовах школи естетичне виховання впливає на всю систему виховної роботи. Під час вивчення різних предметів учні здобувають естетичні знання, оскільки багато з них містять естетичний потенціал. Як зазначав К. Ушинський, «у кожній науці є більш-менш елемент естетичний, про викладання якого вчитель повинен пам’ятати» [22].

Виховна робота в початковій школі має специфічний зміст, який залежить від особливостей формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів, а також емоційно-вольової та мотиваційної сфер. Чим молодші діти, тим яскравіше проявляються у них процеси збудження, які домінують над гальмівними процесами.

В. Сухомлинський зробив значний внесок у розвиток теорії та практики естетичного виховання [20, с. 283]. Педагог підкреслив, що обов’язок школи та батьків — дарувати щастя кожній дитині. На його думку, щастя є багатогранним поняттям. Людина повинна розвивати свої здібності, любити працю і ставати в ній творцем, насолоджуватися красою навколишнього світу і створювати красу для інших. Це справжнє щастя. 

 

РОЗДІЛ ІІ

МЕТОДИ І ЗАСОБИ ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ

2.1. Естетичне виховання молодших школярів на уроках музики в початкових класах

 

Головним завданням школи в сфері естетичного та музичного виховання є формування у дітей любові до музики та інтересу до неї, а також розвиток їхніх музичних здібностей і художнього смаку..

Найефективнішим шляхом досягнення цієї мети є активна участь дітей у виконанні музики. Однак, коли діти приходять до школи, вони часто не вміють грати на музичних інструментах, а лише мала частина з них відвідує музичні школи. Через це не всі учні можуть виконувати музичні твори на уроках. Проте кожна дитина, в більшій чи меншій мірі, вміє співати, адже пісня також є формою музичного твору. Тому основою музичного виховання в школі виступає хоровий спів — найбільш доступний вид музичного виконання [1, c. 10].

Учні повинні поступово ознайомлюватися з різними жанрами, стилями, образами та виразністю музики, вивчати творчість композиторів і накопичувати знання про види виконання та стилі народної музики.

Необхідні музично-естетичні уявлення вчитель передає через систематичне розширення вже наявних знань. При цьому його мета — виховати естетично розвиненого слухача, який володіє певним рівнем музично-естетичного смаку.

Після того як діти в певній мірі засвоять поняття ритму та темпу на уроках музики, можна оцінити рівень їхнього сприйняття та вміння передавати метрично-ритмічні і темпові зміни в музичних творах.

На уроці пропонуються кілька типів завдань:

– імпровізація під музику з прискоренням або уповільненням рухів (як у паровоза, автомобіля, каруселі);

– діти пластично виражають настрій, який відчувають під час прослуховування запропонованого музичного матеріалу (радість, смуток, спокій тощо) і змінюють характер своїх рухів відповідно до цього;

– зображення рухів тварин (слона, собаки, кішки тощо) [5, с. 4].

Емоційне налаштування має велике значення для організації музичного заняття, тому важливу роль відіграє вхід до класу під музику (веселі дитячі марші та маршеподібні пісні), а також музичне вітання (наприклад, пісня «Добрий день», під час виконання якої вчитель декламує ці слова у тонічному тризвуку (І–ІІІ–V), а діти відповідають у зворотному порядку: V–ІІІ–І).

Після цього можна переходити до співу, виконуючи мелодії, гами, вокальні та музично-ритмічні вправи, що складають так звану «музичну розминку». Ця частина заняття повинна постійно оновлюватися та збагачуватися новим матеріалом (з навчальних програм, пісенних альманахів для учнів початкових класів, хрестоматій, журналів, Інтернет-ресурсів тощо).

Найпростіші пісні спочатку призначені для ознайомлення дітей з художнім самовираженням. Однак відпрацювання співу повинно займати лише кілька хвилин на кожному уроці, щоб не втомлювати дітей і не перевантажувати їх зайвими вокальними завданнями [8, с. 53].

Цікавим та корисним етапом для розвитку молодших школярів є повторення вивчених пісень.

Фрагмент уроку на тему «Пісня – душа народу».

Вчитель: Діти, скажіть, чому ви вважаєте, що пісня — це душа народу? (Учні відповідають).

Вчитель: Справді, пісня супроводжує людину протягом усього життя. Яка ж пісня буде першою для кожного з нас? 

Учні: Мамина колискова. 

Вчитель: Так, мати, рідний край і пісня — це нероздільні поняття. Мати дарує життя дитині, відкриваючи їй світ. Саме з материнської колискової, що звучить, як срібний струмок, починається шлях у велике життя та любов до рідного краю. 

Вчитель: Діти, як потрібно співати колискову? 

Учні: Ніжно, з любов’ю, щоб заспокоїти і приспати. 

Вихователь: Сьогодні до нас завітала лялька Софі, яка дуже любить пісні. Давайте повторимо колискову, яку ми вивчили на минулому уроці, і заспіваємо її для Софійки.

Діти співають колискову пісню «Сонько-Дрімко», тримаючи ляльку в руках і передаючи її по колу. 

На уроці можна співати різні колискові пісні, такі як «Кошеня сіреньке», «Іде дрімота по вулиці», «Ой, іде сон по віконце», «Іде заєць у капусту» та інші. 

Серед пісень, які вивчаються в початкових класах, є й такі, що супроводжуються іграми: хороводами, танцювальними піснями, лічилками та римованими віршами.

Текст з помилками.

Учитель пропонує текст з вивченого матеріалу, в якому навмисно допущено помилки. Учні повинні виявити їх на слух і виправити, обґрунтовуючи свої міркування.

Наприклад.

«М. Лисенко – український композитор, основоположник української класичної музики, диригент, піаніст, живописець і музичний педагог ХІХ-ХХ століть».

У своїх творах М. Лисенко майстерно відобразив героїчну боротьбу українського народу проти гнобителів. Серед його найвизначніших творів – історична опера «Тарас Бульба», написана за повістю К. Паустовського, в якій він вдало інтегрував багато українських народних пісень. У вступі до цієї опери звучить українська народна пісня «Їхав Косак за Дунай», яка налаштовує нас на сприйняття опери завдяки своєму героїчному та піднесеному настрою. У сцені «Запорської Січі» також присутні численні українські пісні, зокрема «Засвистали козаченьки» та «Ой на горі та й женці жнуть», які органічно завершують фольклорну сцену на Запорізькій Січі.

Таке завдання (створення музичної розповіді, короткого тексту з помилками тощо) можна запропонувати учням у форматі групової роботи.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!