Курсова робота “Особливості мотивації до професійної діяльності у студентів”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ У СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ 

1.1. Соціально-психологічні особливості студентського віку 

1.2. Професійна та навчальна мотивація студентів 

РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ТА НАВЧАЛЬНОЇ МОТИВАЦІЇ 

2.1. Мета, завдання та опис методів дослідження 

2.2. Аналіз та інтерпретація отриманих результатів 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Перехід від шкільного до студентського життя пов’язаний з суперечностями і змінами звичних життєвих поглядів. Слід враховувати, що відмінності в мотивації можуть спостерігатися між студентами різних курсів, факультетів і спеціальностей. Перш за все, формування мотивів і цінностей є невід’ємною частиною розвитку особистості людини. У перехідні періоди розвитку виникають нові мотиви, нові цінності, нові потреби та інтереси, і відповідно змінюються якості самої людині. Таким чином, мотиви, характерні для цього періоду, функціонують як новоутворення особистості та є пов’язаними з розвитком самосвідомості і самопізнання в системі соціальних відносин.

Вибираючи свою майбутню професію, рід занять, люди не часто замислююються про те, наскільки їхній вибір раціональний по відношенню до наших індивідуальних потреб, як психологічних, так і фізіологічних. Люди зазвичай не мотивують себе конструктивними факторами і шкодують про свій вибір. А це, звісна річ, впливає на нашу професійну діяльність. Питання професійної мотивації сьогодні особливо важливе. Основні моменти взаємодії особистості і суспільства виділені особливим чином, в якому освітній процес набуває суттєвого значення.

Вивчення мотивів студентів до професійної діяльності дає можливість коригувати та змінювати освітній процес у вищих навчальних закладах. Одним з найважливіших елементів освітньої діяльності є комплекс індивідуальних мотивів. До них належать мотивація до навчальної та професійної діяльності, мотивація до успіху, страх невдачі та фактор привабливості професії для студента. На сьогодні професійна мотивація та точне визначення інтересів і схильностей є важливими елементами задоволеності майбутньою професією. Ставлення до майбутніх професій і мотивація їх вибору є дуже важливими факторами, що визначають успіх професійного навчання.

Мета дослідження полягає у вивченні особливості професійної мотивації студентів.

Предметом дослідження є мотиваційний комплекс особистості. Під мотиваційним комплексом особистості мається на увазі співвідношення внутрішньої, зовнішньої позитивної та зовнішньої негативної мотивації в структурі навчальної та професійної діяльності.

Об’єкт дослідження це студенти 2 курсу факультету «Юридичної психології».

Завдання дослідження:

1. проаналізувати соціально-психологічні особливостей студентського віку;
2. вивчити професійну та навчальну мотивацію студентів;
3. експериментально дослідити вмотивованість студентів;
4. проаналізуватиз та обробити результати дослідження.

Методи дослідження. В якості експериментальних методів використовувалась діагностична методика К. Замфір в модифікації А.А. Реана «Вивчення мотивації професійної діяльності» та тест-опитувальник для визначення рівня професійної спрямованості студентів Т.Д. Дубовицької.

Структура та обсяг роботи. Робота складається з вступу, двох розділів, висновка, додатків, списку літератури, включаючи 20 джерел. Загальний обсяг роботи 37 сторінок, включаючи 1 таблицю та 5 ілюстрацій.

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ МОТИВАЦІЇ У СТУДЕНТСЬКОМУ ВІЦІ

1.1. Соціально-психологічні особливості студентського віку

 

Студентські роки включають пізній дитячий і підлітковий вік, а також частини дорослого життя в розвитку і становленні людини. Студентські роки характеризуються найбільш сприятливими умовами для психологічного, біологічного та соціального розвитку. У цей період швидкість пам’яті, реакції та пластичності у формуванні навичок максимальна. Формування характеру та інтелекту домінує у людей на цій стадії, оскільки активно розвиваються моральні цінності та естетичні почуття, швидко освоюються дорослі соціальні ролі, такі як громадянські, професійні, економічні та сімейні. Крім того, формуються і закріплюються нахили та інтереси, визначаються життєві цілі та прагнення, досягається випереджальний фізичний та інтелектуальний розвиток, активно розвиваються творчі можливості, збагачується емоційний і чуттєвий зміст, розквітає зовнішня привабливість. Все це призводить до дещо ейфоричного і фантастичного уявлення про невичерпність і нескінченність такого стану, а також до нераціональної, безцільної і марнотратної витрати фізичних і психічних сил [12, с. 40].

Саме в студентські роки відбувається перегляд цінностей і духовних категорій, відбувається переорієнтація цінностей, підвищується обізнаність і об’єктивно підтверджуються мотиви для дій, формуються і зміцнюються такі позитивні риси особистості, як відповідальність, почуття обов’язку, цілеспрямованість, наполегливість, незалежність і здатність регулювати свої емоції, бажання і нахили. Водночас слід зазначити, що до 20 років здатність свідомо регулювати власну поведінку ще не повністю сформована. Це може призвести до невмотивованої, нестійкої, негативної, недоречної і протизаконної поведінки [14, с. 215].

Варто сказати, що студентські роки це також час активної самооцінки. Такий період об’єктивний і може бути переоцінений або недооцінений. Людина з низькою самооцінкою характеризується невпевненою думкою про себе, намагається приховати своє справжнє «я» від оточення, намагається грати роль, яка, на його думку, є більш прийнятною і ефективною в певних областях оточення. Молоді люди такого типу надзвичайно чутливі і вразливі. Вони болючіше реагують на критику, глузування, презирство і звинувачення. Для них характерні замкненість, самоізоляція, схильність до віртуального спілкування зі світом і самотності.

У вітчизняній психології питання про дорослість вперше було підняте М. М. Рибніковим в 1928 році; Рибніков назвав новий розділ вікової психології, що вивчає зрілу особистість, «акмеологією». Психологи вже давно цікавляться питаннями психічного розвитку дітей, а люди стали «жертвами дитинства». Психологія дорослості, включаючи перехід від підліткового віку до дорослого життя, студентські роки, лише відносно недавно стала предметом психологічного вивчення. Тут вік молодості характеризувався як найбільш відповідальний і важливий, розглянутий в контексті завершення процесу психічного розвитку. Л. С. Виготський, не розглядавши спеціально психологію юнацького віку, вперше не включив його до дитячого віку, чітко розмежувавши дитинство від дорослості: вік від 18 до 25 років становить швидше початкову ланку в ланцюзі дорослих віків, ніж заключну ланку в дитячому розвитку [14, с. 115].

Михайличенко В. Є. розглядає студентів як особливу соціальну категорію, особливу спільність людей, організовану вищим навчальним закладом та перераховує основні характеристики студентства та найвищою соціальною активністю і досить гармонійним поєднанням інтелектуальної та соціальної зрілості. Що стосується загального психічного розвитку, то студентські роки – це період інтенсивної соціалізації людини, розвитку вищих психічних функцій, формування всієї інтелектуальної системи і всієї особистості. Розглядаючи студента тільки з точки зору біологічного віку, його слід віднести до періоду юності як перехідної стадії в розвитку людини між дитинством і дорослістю. Тому в зарубіжній психології цей період пов’язаний з процесом зростання [13, с. 76].

Зв’язок між віковими категоріями та соціальним статусом зберігається і сьогодні, коли очікуваний рівень розвитку людини певного календарного віку визначає її соціальний статус, характер її діяльності та соціальну роль. Вік відчуває вплив соціальної системи. З іншого боку, індивіди в процесі соціалізації асимілюються, набувають нових соціальних ролей і позбуваються старих. Богацька Н. М., вказуючи на соціальну обумовленість зрілого віку, вважає, що періодизація життєвого шляху єзиду, яка починається в молодому віці, вже не збігається з віком, а стає особистісною.

Психологічний зміст молоді пов’язаний з розвитком самосвідомості, вирішенням питань професійного самовизначення та переходом до дорослого життя. У юному віці формуються пізнавальні та професійні інтереси, утверджується потреба у праці, здатність будувати життєві плани, громадська діяльність, особиста незалежність та вибір життєвого шляху. Саме в молодості людина утверджується в обраній справі, набуває професійних навичок, завершується професійне навчання, звідси й студентські роки [2, с. 210].

Авторка підкреслює, що в молодому віці людина володіє найбільшою здатністю працювати з максимальною віддачею, витримувати найбільші фізичні та розумові навантаження і оволодівати складними прийомами інтелектуальної діяльності. Найпростіший спосіб набути всіх знань, навичок і вмінь, необхідних у обраній професії, і розвинути необхідні спеціальні особистісні та функціональні якості (організаторські здібності, ініціативність, сміливість, винахідливість, чіткість і точність, швидкість, необхідна в багатьох професіях, швидкість) реакції тощо).

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!