Курсова робота ” Полісся й Волинь у візії Юзефа Крашевського “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ 

1.1 Постать Крашевського у науковій літературі 

1.2 Життя та творчість Юзефа Крашевського 

РОЗДІЛ 2. ПОЛІССЯ Й ВОЛИНЬ У ВІЗІЇ ЮЗЕФА КРАШЕВСЬКОГО 

2.1. Науково-публіцистична спадщина Юзефа Крашевського 

2.2. Полісся й волинь у візії Юзефа Крашевського 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Атуальність дослідження. Життєва доля багатьох відомих особистостей тісно переплелася з Волинським краєм, що знайшло відображення у їх біографіях та творчому доробку. Серед них особливе місце посідає Юзеф Ігнацій Крашевський. Людина величезної ерудиції, феноменальної пам’яті й дивовижної працездатності, Ю.Крашевський гідно прислужився людям як прозаїк, поет, драматург, публіцист, літературознавець, історик, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець.

З Волинню та Поліссям пов’язаний найбільш плідний у літературній діяльності період життя письменника (1837–1859 рр.), його становлення як громадського діяча та організатора місцевої шляхти. Плідною була і наукова праця Ю.Крашевського на Волині, особливо в ділянці історії та старожитностей.

Стан розробки в науці поставленої проблеми:

До історичної тематики Юзефа Крашевського зверталися Ю. Булаховська, С. Баженова, Р. Радишевський, О. Оляндер, В. Данек, С. Буркот, Г. Домбровольська та ін., однак цей аспект розглянутий ними  в принагідному плані, оскільки більшість дослідників надавала перевагу його селянським повістям чи мемуарно-публіцистичній прозі.

До творчості польського класика у різний час зверталися Д.С. Прокоф’єва, Є.З. Цибенко, О.В. Ліпатов, С.Д. Малюкович, В.М. Плохотнюк, досліджуючи проблему реалізму у його творах, жанр соціального роману, окремі періоди творчої діяльності Літературно-критичні погляди, світогляд письменника, його творчість в історико-культурному та літературному контексті ХIХ століття досліджують польські літературознавці В. Данек, Ст. Буркот, П. Хмелевський, К. Войцеховський, К.В. Заводзінський, К. Чаховський, О. Трепіньскі, Н. Домбровольська, О. Бар.

Мета наукового дослідження. Дослідити та проаналізувати Полісся та Волинь з історичної, етнографічної та культурної сторони у творчості Ю.Крашевського.

Завдання роботи:

1. проаналізувати творчість Ю.Крашевського у науковій літературі;
2. дослідити життєвий та творчий шлях Ю.Крашевського;
3. висвітлити науковий та публіцистичний доробок Ю.Крашевського;
4. провести дослідження історичного, культурного та етнографічного
5. становища Волині та Полісся у роботах Ю.Крашевського.

Об’єкт дослідження – науковий, художній та публіцистичний доробок Ю.Крашевського.

Предмет дослідження – Полісся і Волинь у візії Ю.Крашевського.

Методи дослідження: для  дослідження питань наукової роботи було використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. В основу роботи покладено принципи історизму, системності і об’єктивності.

Наукова новизна  отриманих результатів полягає у тому, що у роботі дослідженно комплексно основні характеристики повсякденного життя населення Полісся і Волині у творчості Ю.Крашевського.

Структура роботи  обумовлено метою і завданнями. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури. Загальний обсяг роботи – 33 сторінки

 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

 1.1 Постать Крашевського у науковій літературі

 

Ю.І. Крашевський – явище справді унікальне, одне з самих читаних та популярних у Європі, Росії у ХIХ столітті. Доля польського класика дивовижним чином пов’язана із різними країнами. Народившись на пружанській землі (нині Брестська область Білорусі), він у силу різних обставин жив у Польщі, Україні, Франції, Італії, Німеччині. Цей та інші фактори дають можливість сучасним літературознавцям розглядати його творчість через призму мультикультурності. Різнобічність інтересів Крашевського, його іпостасі белетриста, публіциста, фольклориста, історика, етнографа, видавця, художника, композитора дозволяють розглядати творчі пошуки письменника у руслі інтермедіальної поетики, інтертекстуальності.

Свої враження, світовідчуття від розуміння інонаціональних культур Ю.І. Крашевський зумів передати в багатому за кількістю томів, різноманітному по проблемно-тематичному просторі, персонажному системі, жанрово-стильовим характеристикам творчої спадщини[10, с.18].

До творчості польського класика у різний час зверталися Д.С. Прокоф’єва, Є.З. Цибенко, О.В. Ліпатов, С.Д. Малюкович, В.М. Плохотнюк, досліджуючи проблему реалізму у його творах, жанр соціального роману, окремі періоди творчої діяльності.

Літературно-критичні погляди, світогляд письменника, його творчість в історико-культурному та літературному контексті ХIХ століття досліджують польські літературознавці В. Данек, Ст. Буркот, П. Хмелевський, К. Войцеховський, К.В. Заводзінський, К. Чаховський, О. Трепіньскі, Н. Домбровольська, О. Бар, ін.

Різноплановість інтересів та переваг польського класика дозволяє дослідникам та читачам сформувати уявлення про багаторівневий характер творчого світу письменника та осмислити спадщину Крашевського у міждисциплінарному аспекті [13, с.15].

Людина величезної ерудиції, феноменальної пам’яті й дивовижної працездатності, Ю.  Крашевський гідно прислужився людям як прозаїк, поет, драматург, публіцист, літературознавець, історик, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець.

Оцінюючи його внесок в історію польської літератури, підкреслюючи переломне значення його творчості для цілої плеяди художників-реалістів другої половини ХІХ століття відома письменниця Еліза Ожешко писала: «Щодо нас, працівників пера, що з’явилися в пізнішу добу і перш ніж почали писати, вчилися читати й мислити на книжках, написаних Крашевським, то всі ми, письменники й белетристи взагалі, можемо сказати про себе словами давнього прекрасного прислів’я, «що як віти з рідного дерева, від того ми беремо свій початок»» [1, с.391].

 На Волині Ю.  Крашевський прожив більше двадцяти років, тут написав свої кращі твори – «Історія кілка в тині», «Остап Бондарчук», «Хата за селом», «Два світи», «Уляна» та ін. Сюжети багатьох із них пов’язані з населеними пунктами краю – Луцьком, Оликою, Озером, Устилугом та ін., вони містять цікаві етнографічні матеріали про життя і традиції мешканців краю.

Інформативні краєзнавчі матеріали дослідник систематизував у відомій праці «Спогади Полісся, Волині і Литви». В ній він залишив цікаві спостереження про побут і господарювання волинян і поліщуків, про ріки і озера краю (Стир, Горинь, Оконськ, Люб’язь), його міста, містечка і села (Луцьк, Дубно, Остріг, Олика, Городок, Чарторийськ, Колки, Княгинінок, Жидичин, Ківерці, Забороль і т. д.) [4, с.3].

Плідною була і наукова праця Ю. Крашевського на Волині, особливо в ділянці історії і старожитностей. Це зібрання документів та речових джерел до історії краю, замальовка пам’яток архітектури, участь у врятуванні від руйнування старих замків, палаців, храмів, творів культового мистецтва. Таку працю Ю. Крашевський вважав своїм патріотичним обов’язком. Його сучасники писали: «Дім Крашевського чи в Городку, чи в Киселях, чи в Житомирі був вогнищем культурного життя в краї».

Відразу по смерті Ю. Крашевського його життєвий шлях, величезний творчий доробок стали об’єктом пильної уваги дослідників. У 20-30-тих роках ХХ століття, на час входження Західної Волині до складу Речі Посполитої, вивчення творчої спадщини митця помітно активізувалося. Свій вагомий внесок у цю справу зробили й волинські краєзнавці [8, с.21].

Історико-краєзнавча робота у Волинському воєводстві в міжвоєнний період велася переважно польськими вченими, дослідникамиаматорами. Вивчення і збір старожитностей заохочувалося державною адміністрацією. Вагому роботу у справі краєзнавчого дослідження краю проводило в цей час Товариство приятелів наук, яке виникло в 1925 році. Вже у 1927 р. воно нараховувало 97 членів, яким було надано право користуватися державними субсидіями.

 Друкованим органом товариства став щорічник „Rocznik Wołyński”, редагований Якубом Гофманом. У щорічнику друкувалися статті з історії, археології, мистецтва, географії краю. Четвертий том видання вмістив ґрунтовну статтю Адама Бара про перебування Ю. Крашевського на Волині. Автор краєзнавчого дослідження досить детально охарактеризував період життя письменника (1837–1860 рр.), пов’язаний з Волинським краєм.

Проаналізовані А.  Баром щоденники, листи Ю. Крашевського, наукові видання другої половини ХІХ століття, фонди Народової бібліотеки Варшави, дозволили йому визначити окремі етапи діяльності письменника в краї. А. Бар розпочав свою розповідь із переїзду Ю. Крашевського в маєток Омельне Луцького повіту, де він поруч із намаганням вивести господарство із занедбаного стану, починає активно співпрацювати із «Тижневиком Петербурзьким»  і «Тижневиком літературним»[9].

Придбання за 140 тис. злотих у Підгородецьких Городка поблизу Луцька внесло зміни у життя Ю.  Крашевського. З Городком пов’язані і роки тривалого песимізму письменника (1845 – 1849), й налагодження тісних стосунків з усіма відомими письменниками краю (Ржевуський, Грабовський та ін.), видання «Athenaeumu».

Проживання Ю.  Крашевського у Губині, на думку А. Бара, активізувало його літературну діяльність. Окремим розділом краєзнавець характеризує перебування Ю.  Крашевського в Житомирі. Визнаючи активну участь письменника у громадському житті губернського центру (обирається директором Товариства доброчинності, керівником статистичного комітету), А.  Бар найбільшу увагу приділив роботі Ю.  Крашевського на театральній ниві, як директора Житомирського театру [3, с.114].

 Із перебуванням у Житомирі пов’язане й осмислення Ю. Крашевським селянської проблеми, виявлення його ставлення до шляхти й селянства. Не даремно його листи із міста спричинили гостру реакцію з боку польської шляхти, низку публікацій у періодичній пресі.

Намагаючись налагодити співпрацю із Варшавською «Газетою щоденною», Ю. Крашевський у лютому 1860 р. залишає Житомир назавжди. Краєзнавчий аспект дослідження А.  Бара надав його роботі новизни і викликав у наукових і громадських колах значний інтерес. У 1937 році співпало три важливі річниці, пов’язані з життям, громадською і літературною діяльністю Ю. Крашевського: 125 років від дня народження письменника, 100-річчя його переїзду на Волинь і 50-річчя смерті.

Намагаючись сплатити своєрідний борг Ю.  Крашевському, вплив якого на культурне життя краю був надзвичайно великим, члени Волинського товариства приятелів наук видали спеціальну книгу на пошанування пам’яті письменника, сподіваючись, що вона покладе початок новим дослідженням його творчості. Видання вмістило 21 статтю, автори яких розкривали різні аспекти життя і творчості Ю.  Крашевського. Серед них розвідки Ю.  Нєча «Крашевський – дослідник минулого Волині», Я.  Мьодушевського «Крашевський як регіональний діяч», С. Носека про археологічну роботу письменника на Волині, Ю.  Крижановського «Крашевський і Георг Еліот», А.  Бара «Театр волинської шляхти» та ін [15, с.47].

Книга вмістила низку документів – листування Крашевського і Маріана Дубицького. Редактори видання не забули і про ілюстрації.

Це малюнки Ю.  Крашевського «Ратуша в Олиці», «Башта Свидригайла Луцького замку», «Замок в Клевані», «Кляштор тринітаріїв в Луцьку», «Єврейські типажі»; підбірка робіт Я. Конопацького про місця перебування Ю. Крашевського на Волині – «Двір в Городку», «Двір в Омельні», «Двір в Губині»; портрети письменника.

У цьому ж році побачило світ ще одне видання Волинського товариства приятелів наук. Його автор – Збігнев Ревський – відомий історик мистецтва, дослідник архітектурних пам’яток Волині, присвятив своє невеличке дослідження проблемі діяльності Ю.  Крашевського в царині збереження старожитностей краю [4, с.4].

 З. Ревський вказав на недостатню вивченість такої сфери зацікавлень Ю. Крашевського, на те, що він мало відомий як історик і критик мистецтва, збирач мистецьких пам’яток. На думку вченого, інтерес до цієї справи сформувався у Ю. Крашевського під час його перебування в Городку, під безпосереднім впливом А. Урбановського та його художньої колекції.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!