ЗМІСТ
ВСТУП
РΟЗДІЛ І. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРИЙОМНИМИ СІМ’ЯМИ
1.1. Істοрія дοслідження специфіки сοціальнοї рοбοти з сім’ями, які вихοвують прийοмних дітей
1.2. Утοчнення гοлοвних пοнять дοслідження: «сοціальна рοбοта», «прийοмна сім`я», «прийοмна дитина»
1.3. Принципи та метοди дοслідження специфіки сοціальнοї рοбοти з сім’ями, які вихοвують прийοмних дітей
РΟЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ТЕОРЕТИЧНИХ ΟСНΟВ СПЕЦИФІКИ СΟЦІАЛЬНΟЇ РΟБΟТИ З ПРИЙΟМНИМИ СІМ’ЯМИ
2.1. Пοпередня рοбοта з кандидатами на ствοрення прийοмних сімей
2.2. Ствοрення прийοмних сімей та влаштування дітей в прийοмні сім’ї
2.3. Адаптація прийοмнοї дитини в прийοмній сім’ї
2.4. Сοціальний супрοвід прийοмних сімей
ВИСНΟВКИ
СПИСΟК ВИКΟРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Кожна дитина має право повністю реалізувати свій потенціал. Для неї мають бути забезпечені такі аспекти: максимально можливий рівень фізичного і психічного здоров’я, доступ до якісної освіти, безпечне життя і захист від шкоди, позитивний емоційний досвід, відчуття того, що тебе люблять і цінують, навички саморозвитку медсестер і вирішення повсякденних проблем, позитивний образ себе, формування само ідентичності, розвитку навичок міжособистісного спілкування і впевненості в різних суспільних ситуаціях. Прогресуюча тенденція руйнування структури сім’ї, суспільні проблеми сімей з дітьми, нехтування національною економікою та інші негативні явища з боку суспільства і влади призвели до того, що близько 20 000 дітей в Україні щорічно втрачають своїх батьків або стають соціальними сиротами з різних причин.
Заклади-інтернати та притулки, в яких утримуються такі діти, не можуть виконувати всі функції освітнього процесу, притаманні сімейному вихованню. Це гарантує право дітей рости в сімейній обстановці, повній любові, щастя і взаєморозуміння. Тільки сім’я може забезпечити задоволення основних потреб дитини, забезпечити стимули для її подальшого розвитку і створити стабільну атмосферу. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про права дитини, яка прийнята в 1989 році і ратифікована Україною в 1991 році, підкреслює, що дітям найкраще зростати в сім’ї і отримувати повноцінний розвиток і емоційний комфорт в атмосфері щастя, любові та взаєморозуміння. Саме в сімейному оточенні діти повинні бути повністю підготовлені до самостійного життя в суспільстві.
Популярність закладів сімейного влаштування для дітей-сиріт та дітей, які втратили опіку своїх батьків, в Україні показує, що напрям національної політики полягає в тому, щоб враховувати потреби кожної дитини, що зростає в сімейному середовищі. Вчені з різних країн світу займаються цією проблемою. Так шведські та американські вчені вивчали досвід виховання дітей в прийомних сім’ях та ефективність такого виховання. В Україні цим питанням займаються Бевз Г.М., Капська А.Й., Комарова Н.М., Пєша І.В. та інші. Вони висунули багато пропозицій щодо співпраці з прийомними сім’ями та дитячими будинками сімейного типу.
Мета цієї курсової роботи визначити основні аспекти соціальної роботи з прийомними сім’ями, прийомними дітьми та прийомними батьками.
Завдання курсової роботи:
- розглянути сутність соціальної роботи з прийомною дитиною та прийомними батьками до створення прийомної сім’ї;
- проаналізувати нормативно-правову базу щодо захисту прав дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківської опіки та щодо функціонування прийомних сімей (дитячих будинків сімейного типу);
- розглянути специфіку соціального супроводження прийомної сім’ї та прийомних дітей;
- розглянути взаємодію прийомних батьків з соціальними працівниками центрів соціальних служб для сім’ї дітей та молоді.
Об’єктом дослідження курсової роботи є прийомна сім’я.
Предметом дослідження курсової роботи є особливості соціальної роботи з прийомними сім’ями в Україні.
Структура і обсяг курсової роботи. Курсова робота складається із вступу, двох розділів, висновків і пропозицій, списку використаної літератури включає 19 джерел.
РΟЗДІЛ І. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЇ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ПРИЙОМНИМИ СІМ’ЯМИ
1.1. Істοрія дοслідження специфіки сοціальнοї рοбοти з сім’ями, які вихοвують прийοмних дітей
Проблеми соціальної та психологічної підтримки прийомних сімей виникають з того моменту, як сім’я приймає першу дитину, що залишилася без піклування батьків. У зв’язку з еволюцією інституційної системи і форми соціального догляду за сиротами дослідники дійшли висновку, що необхідне більш детальне вивчення характеристик самої прийомної сім’ї і самих сиріт, щоб розвивати і координувати відносини між прийомною сім’єю на всіх етапах її існування.
У роботах сучасних психології Варга А.Я., Ромек В.Г., Столина В.В. , Соколова Я.Т., Фурманова І.А., Фурманової Н.В. та ін. це питання розглядається на рівні визначення психологічних особливостей прийомних дітей (засвоєння ними моральних норм і моральних цінностей низька, а їхня поведінка протиправна), а також розглядаються психологічні проблеми прийомних батьків (перебільшують свою відповідальність за те, що відбувається з дитиною, не завжди повною мірою використовують методи покарання та заохочення, в основному негативна оцінка зовнішнього вигляду, поведінки та діяльності усиновленої дитини, відсутність емпатії-емоційного контакту). Такі, дослідники, як: Зачепицький Р.А., Калініна М.А., Проселкова М.Є., Яковлєва Є.К. та ін. виявили, що діти, які виросли поза сім’єю, мають підвищені емоції і реактивність, невпевненість у собі і психологічні характеристики, такі як невротична тривога [12, с. 22]. Група експертів із Самари (Вознюк О.М., Гусарова Г.І. та Тасі В.Б.) активно вивчали питання, пов’язані з розвитком дитини, навчанням і вихованням потенційних прийомних батьків. Зокрема, вони розробили нормативно-правові аспекти цієї проблеми.
В роботах Котельникова Г.П. , Маковецкой І.М., Мельченко І.І. та Міхасекаідр О.М. розглядаються медико-соціальні аспекти створення та функціонування прийомних сімей [14, с. 31]. Цілий ряд робіт психологів, педагогів, співробітників центрів усиновлення дітей (Гусарова Г.І., Котельников Г.П., Чернишова Л.А. та ін.) присвятили вивченню особистісних особливостей прийомних батьків, психологічної та педагогічної культури біологічних і прийомних батьків, які здійснюють підготовку майбутніх прийомних сімей [11, с. 37].
В роботах Дементьєвої І.Ф., Назарової І.Б. та Чепурних Є.Є. міститься аналіз загальних підходів до соціалізації дітей-сиріт; в роботах Філіппової Л.Н. та Шульга Т.І. досліджені проблеми соціалізації та адаптації дітей-сиріт [10, с 37]. Психологічний розвиток дітей, яким не вистачає спілкування з близькими дорослими, широко розглядався в науковій літературі. Це питання було піднято в роботах вчених в країні і за кордоном: Виготського Л.С., Шіпіцін Л.М., Боулбі Д. та Фромма Е.
Проблеми емоційного розвитку дитини-сироти в притулку досліджувалися швейцарськими психологами М. Майерхофер і В. Келлером. На їх думку, соціальна та біологічна неповноцінність батьків є основним чинником розвитку психічних порушень у дітей, позбавлених батьківського піклування [13]. На їхню думку, соціальна та біологічна неповноцінність батьків є основним фактором розвитку психічних розладів у дітей, позбавлених батьківського піклування [13]. Значний інтерес про процеси соціальної адаптації особистості представляють роботи Олиференко Л.Я. і Шульга Т.І. В роботах Фромма Е., Кона І.С., Прихожан A.M., Толстих H.H. представлені значення соціальних чинників у розвитку дитячої психіки.
В роботах філософів Розанова В.В. та Соловьева B.C. розглядалася роль сім’ї та сімейних традицій у формуванні особистості дитини. У своїх роботах Бердяев Н. розглядав роль сім’ї та сімейних традицій у формуванні особистості дитини, розглядалася в роботах філософів В.В. Розанова, B.C. Соловьева. У сучасному суспільстві спостерігається процес ослаблення сім’ї як соціального інституту, зміна її соціальних функцій, ці закономірності як наслідок кризи особистості.
1.2. Уточнення головних понять дослідження: «соціальна робота», «прийомна сім`я», «прийомна дитина»
Поняття «соціальна робота» увійшло в соціально-гуманітарну літературу наприкінці XIX ст. у відповідь на соціальну потребу суспільства у змістовому осмисленні практичної діяльності людей, які допомагали бідним. Серед головних теоретиків соціальної роботи можна привести визначення соціальної роботи О.І. Холостової – як «особливий вид діяльності, метою якого є задоволення соціальної захищеності та особистих інтересів різних груп людей, а також створення умов, що сприяють відновленню або поліпшенню соціальних функціональних здібностей людей».
Аналогічне розуміння визначення соціальної роботи належить Капській А.Й. – «це вплив вплив професіоналів, громадськості та соціальних інститутів на суспільство за допомогою формулювання та реалізації соціальної політики, спрямованої на створення сприятливих умов для життя кожної людини і сімей». Видно, що обидва автори надають великого значення організаційним формам держави [5, с. 66]. З іншого боку, багато вчених підкреслюють надання особистої допомоги і вважають, що це «професійна діяльність, пов’язана з використанням методів і прийомів соціології, психології, педагогіки для вирішення особистих і соціальних проблем».
Безпалько О.В. також зазначив, що в словнику української мови поняття соціальної роботи інтерпретується як «цілеспрямована діяльність, що здійснюється в суспільстві через уповноважені установи, спрямована на забезпечення того, щоб члени суспільства користувалися відповідними соціальними, культурними та матеріальними стандартами життя і надавали допомогу всім категоріям людей». Як бачимо, на додаток до національної турботи тут також вказується на допомогу.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.