ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ, РОЛІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ПРИНЦИПІВ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ
1.1. Визначення сутності ТНК в рамках теорії корпорації
1.2. Основні фактори конкурентного розвитку лідируючих міжнародних корпорацій
1.3. Основні принципи побудови організаційно-управлінських структур ТНК
РОЗДІЛ ІІ. ОРГАНІЗАЦІЯ ТА УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНОСТЮ «NUTS»
2.1. Організаційна структура «Nuts»
2.2. Результати фінансово-економічної діяльності «Nuts»
2.3. Управління інвестиційною діяльністю «Nuts»
РОЗДІЛ ІІІ. РОЗВИТОК КОРПОРАЦІЇ «NUTS» В СУЧАСНИХ УМОВАХ ТРАНСНАЦІОНАЛІЗАЦІЇ БІЗНЕСУ
3.1. Напрями підвищення управлінської результативності «Nuts» в умовах транснаціоналізації бізнесу
3.2. Забезпечення ефективної інвестиційної політики «Nuts»
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми. Відмінною рисою глобалізації є міжнародні потоки, які через лібералізацію практично не контролюється національним законодавством і являє собою в основному потоки капіталу та інформації, що циркулюють між транснаціональними корпораціями.
ТНК управляє більш ніж 50% світового промислового виробництва, понад 60% міжнародної торгівлі, 80% патентів і ліцензій на нову техніку, технології та ноу-хау, а також майже 90% прямих зарубіжних інвестицій.
Займаючи центральне місце в сучасній світогосподарській системі, ТНК роблять все більший вплив на міжнародні економічні відносини, а розвиток внутрішньої і глобальної економіки є основним джерелом диверсифікації міжнародної бізнес-системи. У той же час особливо цікавими для експансії ТНК є ринки країн, що розвиваються, насиченість яких нижче, а умови роботи кращий. Україна – одна з таких країн. Після здобуття незалежності 24 серпня 1990 р., Україна стала об’єктом інвестицій багатьох транснаціональних корпорацій.
Створення вітчизняних транснаціональних корпорацій прискорить економічне зростання, продемонструє прийнятність економічної політики країни для світової економіки і доведе перспективи інтеграції української економіки у світову економіку. Однак слід зазначити, що розробка та впровадження української транснаціональної корпорації потребує власного поєднання капіталу, управлінського досвіду, передових технічних знань, доступу до ринків капіталу, збуту та сировини.
Така квінтесенція необхідна для забезпечення конкурентоспроможності в умовах глобалізації. Для сучасної України транснаціоналізація вітчизняних підприємств може стати економічним механізмом, що дозволяє Україні підвищити свої позиції на світовій арені за рахунок визначення пріоритетних цілей зовнішньоекономічної політики та умов участі в міжнародному поділі праці та налагодження відносин з багатьма європейськими державами.
Значним внеском у дослідження різних аспектів формування та діяльності ТНК є праці вітчизняних учених, як Алімпієва Є., Білоруса О., Білошапки В., Будкіна В., Грушка В., Дудченка М., Кредісова А., Лук’яненка Д., Наманюка В., Новицького В., Одягайла Б. та Панченка Є..
Метою курсової роботи є виявлення та оцінка фундаментальних впливів ТНК на формування внутрішнього ринку України та розроблення моделі державного регулювання їх діяльності.
Досягнення поставленої мети передбачало реалізацію низки дослідницьких завдань, а саме:
- визначити сутність ТНК в рамках теорії корпорації;
- описати основні принципи побудови організаційно-управлінських структур ТНК;
- з’ясувати організаційну структуру «Nuts»;
- провести аналіз фінансово-економічної діяльності «Nuts»;
- дослідити управління інвестиційною діяльністю «Nuts»;
- визначити напрями підвищення управлінської результативності «Nuts» в умовах транснаціоналізації бізнесу.
Об’єктом дослідження є вплив транснаціональних корпорацій на розвиток окремих галузей економіки України.
Предметом дослідження діяльність «Nuts» на товарному ринку в умовах глобалізації.
Методи дослідження. В ході дослідження використано наступні методи: системний аналіз – для з`ясування сутності та змісту ТНК; класифікацію – для групування факторів конкурентного розвитку лідируючих міжнародних корпорацій; структурний аналіз – для дослідження управлінської діяльності «Nuts».
Структура та обсяг курсової. Курсова складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг курсової – 40 сторінки, у тому числі основного тексту – 34 сторінки. Список використаних джерел на 2 сторінках включає 20 найменувань.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУТНОСТІ, РОЛІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-УПРАВЛІНСЬКИХ ПРИНЦИПІВ ДІЯЛЬНОСТІ МІЖНАРОДНИХ КОРПОРАЦІЙ
1.1. Визначення сутності ТНК в рамках теорії корпорації
Сьогодні розвиток світового економічного простору безпосередньо пов’язаний з діяльністю та експансією транснаціональних компаній. ТНК прагне розширити сферу свого впливу у світовій економіці, переносячи певні частини виробничого циклу за кордон, щоб знизити виробничі витрати і вийти на нові ринки. Тому необхідно проаналізувати поняття «ТНК» та їх роль на міжнародній арені.
Згідно з Кодексом поведінки ТНК, розробленого ООН, транснаціональна корпорація – це підприємство, що характеризується наявністю дочірніх компаній у 2 або більше країнах світу, незалежно від сфери діяльності або правової форми установи. Використовує систему прийняття рішень, яка забезпечує реалізацію ефективних стратегій управління з декількох центрів і просуває узгоджену політику в підрозділах компанії [2, с. 95].
У ТНК є класичне визначення. ТНК – це багатопрофільна компанія, яка охоплює більше секторів, ніж економіка, з точки зору економічної та інтелектуальної компетентності і може функціонувати на передовій наукомісткій і технологічній основі.
Основними рисами транснаціональної корпорації є:
- висока незалежність власного капіталу;
- високий рівень транснаціоналізації виробничого процесу;
- інтернаціональний характер господарської діяльності;
- наявність потужного матеріального та фінансового потенціалу.
Міжнародний статус компанії визначають такими критеріями:
- відсоток іноземних капіталовкладень;
- загальних обсяг закордонних активів;
- кількість держав, в яких функціонують ТНК;
- кількість працівників, зайнятих за кордоном;
- питома вага продаж за межами країнами існування.
Було б доречно виділити основні фактори, що сприяють трансформації компанії в міжнародну корпорацію. Вплив масштабу є одним з основних чинників, що сприяють виходу компаній, які збільшують виробництво, на глобальний ринок.
Вражаючим прикладом є діяльність ТНК «CocaCola». Вона успішна завдяки масштабам виробництва, продажам та ефективним маркетинговим стратегіям. Другий фактор – це вертикальна інтеграція, що пов’язана з інтеграцією всіх або основних ланок виробництва та обігу промислової і сільськогосподарської продукції в єдиний технологічний процес.
Вертикальна інтеграція безпосередньо пов’язана з придбанням фірм-постачальників чи фірм-споживачів. Конкуренція на світовому ринку є 3-м фактором, що сприяє перетворенню головної компанії на транснаціональну корпорацію. Компанії, що працюють і ростуть в конкурентному середовищі розвинених країн, найкраще пристосовані до цієї ситуації.
Ще однією умовою, що сприяє ефективному функціонуванню ТНК в глобальній економіці, є ланцюгова реакція. Таким чином, компанія прагне вивести на міжнародний ринок суміжні галузі, що постачають необхідну продукцію. Яскравими прикладами є інжинірингові, лізингові, консалтингові та телекомунікаційні компанії [18].
Етапи створення та розвитку транснаціональних корпорацій ТНК зазнали еволюційних змін з моменту їх створення. Очевидно, що в рамках торгово-виробничої діяльності та міжнародної експансії було б доречно вказати основні етапи розвитку ТНК.
Перший етап охоплює період з другої половини XIX століття. до першої половини XX століття. На даному етапі зарубіжна діяльність, як правило, не робить істотного впливу на функціонування ТНК. Лише, в кінці ХІХ століття, великі компанії, що спеціалізуються на промисловості, почали інвестувати в сировину за кордоном. Внаслідок цього, у тих країнах, що почали приймати інвестиції, створювалися збутові та розподільчі підрозділи компанії. Цьому передувало декілька причин.
Перш за все, створення власних розподільчих та збутових підприємств за кордоном вимагало менших інвестицій. Крім того, підприємство використовувало тільки власне виробниче обладнання та технології, щоб уникнути негативного впливу на виробництво під впливом нових речей. На цьому етапі найбільші вигоди були принесені компаніям, що працюють у харчовій промисловості і виробляють повнобрендові продукти. Загальна кількість могутніх монополій на початку XX століття налічувала близько 300.
Другий етап почався в першій половині ХХ століття до кінця 80-х років ХХ століття. Цей період характеризується зростанням незалежності монополій і збільшенням масштабів їх впливу на світову економіку. Тому міжнародний сектор орієнтований не на експорт, а на виробництво за межами країни. Тим не менш, інтеграція виробництва і продажів за кордоном прогресує, і відносини між відділами також зростають. З розвитком інтеграційних процесів і диференціацією попиту в різних країнах філіал ТНК був переорієнтований на виробництво продукції, що суттєво відрізняється від продукції, виробленої материнською компанією [16, с. 15].
Третій етап почався наприкінці 80-х років XX століття і це характеризується формуванням мережі внутрішніх організаційних зв’язків компанії, як на регіональному, так і на глобальному рівнях. В результаті дослідження і розробки, внутрішня логістика, а також виробництво, дистрибуція і продажі були поліпшені в рамках внутрішніх взаємин.
Слід зазначити, що третій етап характеризується формуванням транснаціональних компаній в таких країнах, як Бразилія, Тайвань, Сінгапур і Пд. Корея та інші.
Найбільш розвинені підприємства в цих країнах розширюють сферу своєї діяльності і експортують капітал, щоб скористатися науково-технічними досягненнями і робочою силою приймаючої країни. За стандартами міжнародної економічної діяльності прийнято виокремлювати провідні 4 покоління ТНК [10, с.97].
Перше покоління характеризувалося появою «сировинних» компаній, діяльність яких була безпосередньо пов’язана з придбанням і розробкою дешевої сировини в колишніх колоніях. За механізмом функціонування та організаційною структурою це були картелі, синдикати, трести. Друге покоління транснаціональних корпорацій являло собою в першу чергу трести, що виробляли військову техніку. Оскільки діяльність цих компаній почалася в період між 2 світовими війнами, після війни тільки наймогутніші компанії зберегли свої позиції у світовій економіці.
Завдяки використанню досягнень науково-технічної революції діяльність ТНК третього покоління значно покращилася. Безсумнівно, це було пов’язано з розвитком транспорту, комунікацій і вдосконаленням виробничого циклу. Крім того, уряди багатьох країн почали створювати сприятливі умови для іноземних інвестицій. ТНК третього покоління успішно поєднували вітчизняні та зарубіжні фактори виробництва, проводили дослідження і сприяли формуванню світового виробництва в єдиному інформаційному та ринковому просторі поряд з рухом міжнародного капіталу і робочої сили.
Четверте покоління характеризується появою ТНК з планетарним баченням ринків і працює в контексті глобальної конкуренції. Яскравим прикладом є скорочення технологічного розриву між Сполученими Штатами та іншими розвиненими країнами, що сприяє виходу європейських і азіатських компаній на світовий ринок.
1.2. Основні фактори конкурентного розвитку лідируючих міжнародних корпорацій
Світовий ринок висуває дуже жорсткі вимоги до конкурентоспроможності підприємств. Міжнародний бізнес стикається з культурними відмінностями, проблемами з обмінними курсами та переказом коштів, труднощами в оподаткуванні та ціноутворенні, адаптацією товарів до вимог іноземних споживачів, завданням вибору оптимальної структури організації для міжнародного бізнесу, високими політичними ризиками.
Водночас основним принципом конкурентної стратегії ТНК є конкурентна перевага, що виникає в результаті вдосконалення технологій, впровадження інновацій та фінансування досліджень і розробок. Крім того, конкурентні переваги часто створюються в ринкових нішах, до яких конкуренти не виявляли інтересу через низьку рентабельність і виробничі потужності на момент придбання.
Транснаціональні корпорації, які мають різноманітний вплив на функціонування світової економіки і стан господарюючих суб’єктів і підсистем, займають особливе становище на сучасному світовому ринку. У процесі глобалізації транснаціональних компаній зв’язок між конкурентоспроможністю підприємства в цілому і конкурентоспроможністю материнської компанії слабшає.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.