Курсова робота “Технологiї з соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН МІЖ МОЛОДИМ ПОДРУЖЖЯМ 

1.1. Сучасний стан дослідження проблеми технологій соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям 

1.2. Принципи та методи дослідження технологій соціальної роботи гармонізації відносин між молодим подружжям 

1.3. Соціально-психологічні особливості відносин між молодим подружжям 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ З СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН МІЖ МОЛОДИМ ПОДРУЖЖЯМ 

2.1. Методи соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям 

2.2. Аналіз практичного досвіду застосування технологій соціальної роботи гармонізації між молодим подружжям 

2.3. Рекомендації щодо вдосконалення застосування технологій соціальної роботи гармонізації між молодим подружжям 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Протягом всього суспільного існування, шлюб та родина були вадливими інститутами, де задовольнялися базові потреби людей у безпеці, коханні, спілкуванні, продовженні роду. Проте, сучасна суспільна, економічна ситуація, падіння моралі в соціумі в ціломі, часткове обезцінення шлюбу та родини як соціального інституту призводить до збільшення кількості розлучень саме молодого подружжя. Усвідомлення причин та пошук способів гармонізації подружніх відносин є актуальним на сьогоднішній день. Відродження сімейних цінностей: вірності, любові, поваги, вміння дорожити один одним повернуть гармонію у подружні стосунки та й у суспільство загалом. Важливого значення для розвитку смі’ї є тосунки подружжя на етапі появи дітей, коли вони опосередковуються необхідністю турботи про дитину, здійсненням виховної функції як провідної.

За таких умов дослідження питання формування гармонійних стосунків молодого подружжя як чинника особистісного розвитку всіх членів родини є більш ніж актуальним і важливим завданням суспільства і держави. Вивчення впливу зовнішніх та внутрішніх факторів сімейної чоловіків та жінок на гармонізацію відносин у  шлюбі дасть можливість розуміння форми роботи з подружжям, що відповідає новій реальності, визначення ефективного способу соціально-психологічного супроводу як чоловіків, так і жінок у сімейних шлюбах, зміцнить подружні відносини, які стануть підкріпленням нової сім’ї. Все це робить актуальним вивчення технологій з соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям  у сучасних умовах. Дослідженням проблем молодих сімей в Україні, де визначаються теоретичні основи соціально-педагогічної роботи з сім′єю займалися такі дослідники як І. Звєрєва, Г. Лактіонова, Л. Штефан, С. Харченков.

Характеристика напрямів соціально-педагогічної роботи з молодою родиною, а саме підготовки молоді до сімейного життя знаходимо у працях В. Кравця, формування усвідомленого батьківства і батьківської компетентності відображені у роботах Т. Алексєєнко, З. Зайцева, питання культури сімейних стосунків і педагогічної культури батьків є науковим інтересом В. Костіва, М. Стельмаховича. Проте, проблема гармонізації сімейних стосунків є актуальною і сьогодні та потребую оновлення форму та змісту роботи відповідно до сучасних вимог, що і зумовило тему роботи, а саме: «Технологiї з соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям»

Метою роботи є визначення методологічних і теоретичних засад, а також практичні аспекти реалізації технологій з соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям

Відповідно до мети дослідження визначені такі його завдання:

1. Охарактеризувати сучасний стан дослідження проблеми, принципи та методи технологій соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям
2. Проаналізувати соціально-психологічні особливості відносин між молодим подружжям
3. Визначити методи соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям
4. Проаналізувати практичний досвід застосування технологій соціальної роботи гармонізації між молодим подружжям, а також розробити рекомендації щодо їх покращення.

Об’єкт дослідження – відносини між молодим подружжям.

Предмет дослідження – технології з соціальної роботи гармонізації між молодим подружжям.

Методи дослідження: аналіз наукових джерел з метою визначення сутнісних характеристик досліджуваної теми; синтез, порівняння, узагальнення, щодо, особливостей проблем, концептуальних ознак поняття.

 

РОЗДІЛ І. МЕТОДОЛОГІЧНІ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ З ГАРМОНІЗАЦІЇ ВІДНОСИН МІЖ МОЛОДИМ ПОДРУЖЖЯМ

 1.1. Сучасний стан дослідження проблеми технологій соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям

 

На сьогоднішній день проблемам шлюбу, гармонізації шлюбних відносин приділяють велику увагу не тільки в теорії психології, соціальної роботи, але й на практиці. У роботах багатьох науковців підкреслюється, що сім’я прямо або опосередковано відбиває усі зміни, що відбуваються у соціумі, хоча й має відносну самостійність та стійкість. Останніми роками зв’язок сім’ї із суспільством послабився, що негативно вплинуло як і на молоду сім’ю, так і на суспільство в цілому, через зниження значення моральних та сімейних цінностей.

Технології соціальної роботи з гармонізації відносин між сімейним подружжям розвивається у зв’язку із необхідністю профілактики нервових і психічних захворювань, а також проблемами сімейного виховання. Питання, вирішення яких передбачається використанням технологій різноманітні: проблеми подружніх, батьківськодитячих відносин, взаємин зі старшими поколіннями в родині, напрямки розвитку, діагностика, сімейне консультування, корекція відносин тощо [13, с. 32].

На сьогоднішній день немає єдиного підходу до визначення поняття сім′я, оскільки вона є об’єктом досліджень багатьох наук: психології, соціології, юридичних наук, економічних тощо. Проте, узагальнюючи різні підходи можна визначити, що сім’я є малою соціально-демографічною групою та інститутом; сім’я це спільність, за членами якої закріплені конкретні соціально-психологічні ролі; сім’я має в своїй основі двох індивідів – чоловіка та жінку поєднаних родинними зв’язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей [16].

Так як не існує єдиного підходу до визначення поняття «сім′я», так само і нема єдиної думки серед науковців щодо характеристики молодого подружжя. Розглянемо думки дослідників з цього питання. Так, К. Астман [1, с.14] зазначає, якщо основним критерієм обрати характристику сумісного проживання, то в групу молодих сімей можна доцільно відносити й ті пари, які перебувають у віці 30-50-ти та більше років, але уклали шлюб недавно. Якщо за основу брати саме вік подружжя до 30 років, то такі сім’ї також відрізняються терміном сімейного життя. В одній групі можуть бути молодята, вік яких не перевищує 20-25 років, а сімейний стаж налічує 1-2 роки.

В. Зацепін визначає молоде подружжя за терміном, який не перевищує трьох років спільного життя і поділяє його на три етапи:

1) сім’ю молодят (етап минає із закінченням «медового місяця»);

2) молоду сім’ю (від «медового місяця» до початку вагітності дружини);

3) сім’ю, що чекає дитину.

За думкою В. Постового [15] «молоде подружжя» – це період у житті двох людей, який характеризується відчутною зміною умов духовного спілкування щонайменше незалежно від їх віку, поєднанням їх економічної взаємодії, що позначається на створенні матеріальної бази сім’ї, активному дітонародженні та освоєнні виховної функції.

Т. Алєксєєнко [2, 24]  вважає, що для характеристики молодого подружжя вагомими показниками є: молодий вік подружжя, наявність або відсутність дітей та короткотривалість сімейного життя, що зумовлюють обмеженість сімейного і батьківського досвіду. Не менш важливим є вік дітей, який доцільно розглядати до їх вступу до школи, оскільки, за його думкою, саме з цього моменту розпочинається новий етап соціалізації сім’ї. Таким чином, Т. Алєксєєнко визначає молоду сім’ю як сім’ю від першого шлюбу, де є діти дошкільного віку і вік батьків не перевищує 30 років.

Підходи науковців до визначення молодого подружжя є суб’єктивними з точки зору конкретного бачення, проте, звісно, кожна думка має право на існування. Проте, у нашому дослідженні ми будемо опиратися на визначення А. Капської , а саме: «молоде подружжя – це певна соціальна група, у якій вік чоловіка та дружини не перевищує 35 років; формується на визначенні юридичної форми шлюбу або співжиття на підставі взаємодовіри; здійснює життєдіяльність на основі спільного побуту, матеріально-економічної взаємодії, народженні і вихованні дітей [19, с. 89].

Як ми бачимо, молоде подружжя визначається певними соціальними, біологічними, демографічними характеристика та має свої особливості. Для реалізації технологій соціальної роботи з гармонізації відносин між молодим подружжям, доцільно розглянути характеристику та проблеми молодої сім′ї, адже саме на основі врахування їх і розробляється програма роботи.

Так, наприклад у соціально-педагогічній літературі виділяють такі типи сімей, яким характерні певні особливості:

Традиційна молода сім’я –  орієнтація подружжя на сімейні цінності, на дводітну (або більше) сім’ю. Традиційно лідером (і формальним теж) є чоловік. Коло друзів у подружжя, як правило, загальне і досить обмежене. Дозвілля частіше спільне, закрите. Проблеми можуть виникати через «перенасиченість» один одним, міжособистісну втому, що є причиною розлучення.

Другий тип молодого подружжя орієнтується переважно на розвиток особистості, має установку на малодітну сім’ю або бездітну, на початковому етапі, сім′ю. Для них характерна соціально-рольова рівновага (по можливості використовується допомога батьків подружжя). Сім’я може бути як відкритою, так і закритою для мікрооточення.

Тип лідерства – демократичний: спільний чи роздільний за сферами життєдіяльності сім’ї. даний тип характеризується як найбільш сприйнятний, конфлікти частіше вирішуються на початковому етапі, мають низький показник розлучень.

Третій тип — молоде подружжя орієнтоване переважно на розваги. При цьому чоловік і дружина мають як спільних друзів, так і кожен своїх із числа, як правило, з колишнього оточення. Репродуктивні установки визначаються бездітністю сім’ї. Лідерство у ній може бути як авторитарним, і демократичним. Даний тип подружжя може характеризуватися саме неготовністю чоловіка та жінки до спільного життя, що може також призводити до розлучень [9].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!