Курсова робота “Уроки з ігровим сюжетом”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОГО СЮЖЕТУ В НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ 

1.1. Поняття та сутність ігрових технологій у початковій освіті 

1.2. Особливості розвитку першокласників та їх потреба у грі 

1.3. Види ігрових сюжетів та критерії їх ефективності в освітньому процесі 

РОЗДІЛ 2. ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ УРОКІВ З ІГРОВИМ СЮЖЕТОМ НА НАВЧАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ ПЕРШОКЛАСНИКІВ 

2.1. Організація дослідження (характеристика класу, особливості учнів, умови проведення експерименту) 

2.2. Методика проведення уроків з ігровим сюжетом у 1 класі 

2.3. Аналіз результатів (рівень засвоєння матеріалу, увага, мотивація до навчання до та після впровадження уроків з ігровим сюжетом) 

РОЗДІЛ 3. РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОГО СЮЖЕТУ НА УРОКАХ У ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ 

3.1. Методичні рекомендації щодо створення та використання уроків з ігровим сюжетом 

3.2. Практичні поради щодо ефективного впровадження ігор у навчальний процес 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 

ДОДАТКИ 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. В умовах реформування системи освіти в Україні особлива увага приділяється розвитку та становленню особистості молодших школярів. Стрімкі зміни в політичному, економічному та соціальному житті сучасного суспільства вимагають удосконалення освітнього процесу. Адже метою сучасної школи є виховання самостійної, творчої особистості, здатної реалізувати свій потенціал та зберегти мотивацію до безперервного навчання.

Одним із найефективніших способів активізації пізнавальної діяльності учнів є впровадження ігрових технологій, зокрема, проведення уроків із включенням ігрового сюжету. Такий підхід органічно поєднує навчальні завдання з ігровими елементами, створюючи сприятливі умови для зацікавленості учнів, формування внутрішньої мотивації та більш ефективного засвоєння знань.

Гра є найбільш природною формою взаємодії для дітей, адже саме через гру школярі розвиваються гармонійно та вільно. Використання ігрових технологій у навчанні молодших школярів допомагає активізувати їхні інтелектуальні здібності та стимулює самостійний пошук рішень у нестандартних ситуаціях. Для цього вчитель має обрати ефективний спосіб організації процесу навчання та засвоєння нового матеріалу.

А. Макаренко підкреслював важливість гри в житті дитини і зауважував: «Гра має важливе значення в житті дитини… Як дитина грається, так вона буде працювати, коли виросте. Тому виховання майбутнього характеру відбувається насамперед у грі…» [12, с. 41].

Навчання з елементами гри є ефективним способом активізації пізнавальної діяльності учнів початкових класів. Використання таких технологій сприяє формуванню навичок та розвитку особистісних якостей дітей на ранніх етапах їхнього розвитку. Сучасна модель навчання молодших школярів має бути чітко визначеною та грамотно організованою. Одним із шляхів досягнення основних цілей загальної середньої освіти є впровадження ігрового підходу в освітній простір державної загальноосвітньої школи. Це позитивно впливає на підвищення мотивації дітей до навчання, їх інтелектуальний та емоційний розвиток, а також стимулює пізнавальну активність – основну рушійну силу навчання, починаючи з початкової школи.

Проблеми впровадження ігрових технологій та проектування уроків з елементами ігрового сюжету знайшли своє відображення в наукових працях українських та зарубіжних дослідників, зокрема, таких як: Бєлєнька Г.І., Бібік Н.М., Богуш А.М., Володарська Н.М., Гавриш Н.В., Іванова С.Г., Калініна Л.М., Козак Л.В., Крутій К.Л., Лисенко Л.В., Пометун О.І., Савченко О.Я., Товкайло О.В., Шиян Р.Б., а також інших дослідників.

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та практичне визначення педагогічних умов ефективного використання уроків з ігровим сюжетом у початковій школі як засобу активізації пізнавальної діяльності учнів

Для досягнення цієї мети передбачено виконання таких завдань:

1. Розкрити поняття та сутність ігрових технологій у початковій освіті;
   2. Дослідити особливості розвитку першокласників та їх потреба у грі;
2. Проаналізувати види ігрових сюжетів та критерії їх ефективності в освітньому процесі;
3. Охарактеризувати організація дослідження (характеристика класу, особливості учнів, умови проведення експерименту);
4. Обґрунтувати методику проведення уроків з ігровим сюжетом у 1 класі;
5. Оцінити аналіз результатів (рівень засвоєння матеріалу, увага, мотивація до навчання до та після впровадження уроків з ігровим сюжетом);
6. Сформулювати методичні рекомендації щодо створення та використання уроків з ігровим сюжетом;
7. Запропонувати практичні поради щодо ефективного впровадження ігор у навчальний процес.

Об’єкт дослідження — є уроки з ігровим сюжетом.

Предмет дослідження —  освітній процес у початковій школі, зокрема організація навчальних занять із використанням ігрових сюжетів.

У процесі дослідження були використані наступні методи: аналіз наукових джерел та методичних матеріалів; теоретичні методи – аналіз, синтез, узагальнення, індукція та дедукція; емпіричні методи – спостереження, порівняння та опитування.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ ІГРОВОГО СЮЖЕТУ В НАВЧАННІ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

1.1. Поняття та сутність ігрових технологій у початковій освіті

 

Ігрові технології в початковій школі – це інноваційний освітній підхід сучасності. Термін «технологія» має грецьке походження: «techne» – мистецтво, майстерність, уміння і «logos» – наука, закон. У вітчизняних наукових дослідженнях термін «технологія» трактується як системний підхід до розробки, реалізації та оцінювання всього процесу навчання і засвоєння знань з урахуванням технічних і людських ресурсів та їх взаємодії з метою підвищення ефективності освіти [4, с. 15].

Слід зазначити, що освітня технологія – це ефективне поєднання різних методів, прийомів, форм організації діяльності та алгоритмів дій, а також тісно пов’язане з використанням відповідного обладнання, інструментів, матеріалів та ресурсів. Гра є одним з найдавніших засобів навчання і виховання в педагогічній практиці.

Наразі ігрові технології активно розвиваються та оновлюються, що робить їх важливим елементом сучасного освітнього процесу. Зокрема, О. В. Батраченко розглядає використання ігрових технологій у початковій школі як цілісну систему, що охоплює значну частину навчально-виховного процесу та об’єднана спільним змістом і дією [1, с. 44].

Гра – важливий фактор розвитку особистості. Безсумнівно, що навчання через гру з елементами змагання не тільки цікавіше, але й набагато ефективніше, ніж традиційне механічне запам’ятовування.

Педагог і науковець Т. Копачинська, яка розробила класифікацію ігор для початкової школи, підкреслювала: «Ігри можна розділити на три основні типи: Вони є або відтворенням реального життя, або застосуванням знань, набутих у школі, або вираженням творчої та уявної діяльності, пов’язаної з різними темами» [10, с. 25].

Термін «ігрові технології» науковці трактують як особливу форму взаємодії вчителя та учня, що відбувається в ігровому форматі та має на меті розвиток навичок розв’язання складних проблем через реалізацію певної дії.

На думку М. А. Зерової, впровадження ігрових технологій в освітній процес початкової школи вимагає ретельного планування, постановки освітніх цілей і завдань, ґрунтовної підготовки вчителів, підбору відповідних матеріалів і ресурсів, а також активної участі, заохочення і мотивації учнів до участі в грі. Хід гри завершується аналізом результатів, рефлексією та підбиттям підсумків [7].

Ігрові технології передбачають діалогову взаємодію між людьми, що супроводжується створенням, обміном і засвоєнням знань. У ці процеси також включаються комп’ютерні технології, які підвищують ефективність навчання та сприяють засвоєнню нової інформації [21, с. 69].

Цьому сприяє використання ігрових технологій у початковій школі:

1. активізації пізнавальної діяльності учнів та інтересу до навчання;
2. створенню умов для успішної роботи учнів на уроці;
3. збагаченню світогляду школярів та розширенню їхнього життєвого досвіду;
4. реалізація компетентнісного та діяльнісного підходів в освітньому процесі;
5. врахування інтересів, потреб та вікових психологічних та індивідуальних особливостей молодших школярів;
6. посилення мотивації до навчання та формування позитивного ставлення до творчо-пошукової діяльності;
7. розвиток пізнавальних процесів, таких як пам’ять, мислення, увага та уява;
8. створення сприятливого психологічного клімату в класі;
9. розвиток інтелектуальних здібностей та творчих навичок дітей;
10. сприяння активній співпраці між учнями;
11. формування відповідального ставлення до виконання поставлених завдань тощо [25, с. 7].

 

1.3. Види ігрових сюжетів та критерії їх ефективності в освітньому процесі

 

Особливе місце в структурі ігор посідають ігрові сюжети — тематичне та змістове тло, на якому розгортається гра. Саме сюжет задає логіку дій учасників, визначає ролі, мотивує до активної участі та сприяє глибшому засвоєнню знань. Вибір типу сюжету залежить від вікових особливостей учнів, цілей навчання та конкретного навчального матеріалу.

Ігрові сюжети можна класифікувати за різними критеріями. Один із найпоширеніших — тематичний.

Відповідно до нього виділяють такі основні види сюжетів:

1. Фантастичні сюжети — передбачають вигаданий світ із казковими або незвичайними подіями. Вони стимулюють творче мислення, уяву, емпатію та емоційну чутливість. Наприклад, гра «Подорож у Країну знань» або «Школа чарівників» може бути використана для вивчення різних навчальних тем у початкових класах.
2. Реалістичні сюжети — засновані на реальних життєвих ситуаціях. Такі ігри допомагають дітям моделювати поведінку в побуті, у громадських місцях, у навчальних та соціальних ситуаціях. Наприклад, ігри «У магазині», «У поліклініці», «У банку» тощо розвивають мовлення, навички спілкування, орієнтацію в соціумі.
3. Історичні сюжети — дають змогу зануритися в події минулого, вивчати історичні постаті, розвивати хронологічне мислення та пізнавальний інтерес. Наприклад, гра «У князівстві Ярослава Мудрого» або «Таємниця Козацької ради» [25, c. 8].
4. Професійно-орієнтовані сюжети — знайомлять учнів із різними професіями, розвивають навички, пов’язані з певними видами діяльності. Наприклад, сюжет «Ми — журналісти» або «У ветеринарній клініці».

За ступенем творчості:

1. Ігри з фіксованим сюжетом — мають чітко прописаний сценарій, обмежений набір дій і результатів. Наприклад, гра «У пошуках скарбу», де всі дії підпорядковані заздалегідь визначеному плану.
2. Ігри з відкритим сюжетом (творчі) — дозволяють гравцям самостійно розвивати хід подій, вигадувати розв’язки, імпровізувати. Вони розвивають уяву, мовлення, критичне мислення (наприклад, «Придумай фінал казки» або «Розв’яжи ситуацію»).

 

РОЗДІЛ 2

ПРАКТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВПЛИВУ УРОКІВ З ІГРОВИМ СЮЖЕТОМ НА НАВЧАЛЬНУ АКТИВНІСТЬ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

2.1. Організація дослідження (характеристика класу, особливості учнів, умови проведення експерименту)

 

З метою отримання відповідей на поставлені в роботі дослідницькі завдання було організовано педагогічне спостереження за уроками з ігровим сюжетом у Нововоскресенському закладі повної загальної середньої освіти І ступеня. Об’єктом спостереження став 1 клас, де класним керівником є Нища Світлана Миколаївна. Клас налічує 5 учнів віком 6–7 років. Більшість дітей мають середній рівень навчальної мотивації, є відкритими до взаємодії, емоційно чутливими та активно включаються в ігрову діяльність.

Більшість дітей виявляють інтерес до навчального процесу, але мають короткотривалу концентрацію уваги, що вимагає використання різноманітних методів активізації їх пізнавальної діяльності. У класі є декілька дітей з підвищеним рівнем тривожності та низькою мотивацією до навчання, що також враховувалося під час планування експерименту.

Дослідження проводилось у два етапи: констатувальний (вивчення початкового рівня навчальної активності учнів) та формувальний (впровадження уроків з ігровим сюжетом і подальше спостереження за змінами активності учнів). З метою забезпечення об’єктивності результатів були використані методи педагогічного спостереження, анкетування вчителів початкових класів щодо використання ігрових форм на уроках, а також аналіз навчальних досягнень учнів.

Експериментальні уроки з елементами ігрового сюжету проводилися у звичайних умовах навчального процесу, що дозволило уникнути зовнішнього впливу на результати. Ігровий сюжет будувався на основі навчального матеріалу, відповідав віковим особливостям дітей та враховував їхні інтереси.

У процесі навчання активно використовувалися рольові ігри, сюжетно-рольові вправи, дидактичні ігри, завдання з елементами фантазії та творчості.

Окрім спостереження за уроками, з метою вивчення педагогічного досвіду організації ігрової діяльності було проведено анкетування серед педагогів початкової школи. В опитуванні взяли участь 8 учителів, 5 учнів 1 класу, а також класний керівник. Анкетування дало змогу виявити актуальні аспекти застосування ігор у навчальному процесі та ставлення до них з боку вчителів.

Результати анкетування показали, що близько 90% опитаних учителів вважають уроки з ігровим сюжетом необхідною складовою навчання, виховання та розвитку молодших школярів.

Зокрема, педагоги відзначили, що ігрова діяльність має багатофункціональне значення:

1. стимулює пізнавальний інтерес, забезпечує мотивацію до навчання (82%);
2. сприяє розвитку логічного мислення та розв’язуванню навчальних завдань (68%);
3. формує дослідницькі та проєктні навички (61%);
4. сприяє закріпленню знань та формуванню практичних умінь (62%);
5. розвиває творчий потенціал дітей, включаючи художньо-естетичні, музичні, літературні, акторські й дизайнерські здібності (74%) (див. Додаток А).

Спостереження за навчальним процесом показало, що класний керівник активно використовує ігрові сюжети переважно на етапах закріплення знань і формування практичних навичок. Водночас виявлено, що педагоги не завжди застосовують ігрову діяльність на етапі пояснення нового матеріалу, що частково пов’язано з недостатнім знанням методики впровадження ігор у структуру уроку.

Аналіз навчальних занять виявив також типові труднощі. Зокрема, порушення взаємозв’язків між структурними компонентами ігрової діяльності призводить до втрати ефективності уроку. У випадку, коли порушується баланс між навчальною та ігровою складовою, заняття перетворюється на набір звичайних вправ або, навпаки, надмірне захоплення сюжетом зменшує освітню цінність уроку.

Ще однією проблемою виявилося нерозуміння відмінностей між дидактичними іграми та звичайними розважальними завданнями. Це свідчить про необхідність цілеспрямованого навчання вчителів методам поєднання гри з навчальною метою.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!