Курсова робота ” Використання бесіди як методу ознайомлення дітей середнього дошкільного віку з живою природою “

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БЕСІДИ ЯК МЕТОДУ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ 

1.1. Значення використання природної бесіди як одного із засобів розвитку пізнавальних інтересів у дітей середнього дошкільного віку 

1.2. Види бесіди та їх характеристика 

1.3. Методичні рекомендації щодо проведення бесід в природі 

1.4. Розвиток пізнавальних інтересів у дітей середнього дошкільного віку 

РОЗДІЛ ІІ. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ БЕСІДИ ЯК ОДНОГО ІЗ СЛОВЕСНИХ МЕТОДІВ ОЗНАЙОМЛЕННЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ З ПРИРОДОЮ 

2.1. Особливості бесіди в дошкільних навчальних закладах 

2.2. Використання дитячої природознавчої літератури перед проведеннями бесід з дошкільниками 

2.3. Розповідь вихователя як елемент, що може передувати бесіді 

2.4. Практичні аспекти використання бесіди в роботі з дітьми середнього дошкільного віку 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

ВСТУП

 

Актуальність дослідження.  Дошкільний вік є найважливішим етапом формування пізнавального світогляду людини, в тому числі створення передумов для гуманної взаємодії з навколишнім середовищем. Основною умовою підвищення пізнавального інтересу дітей середнього дошкільного віку до процесу вивчення живої природи є створення пізнавального тематичного середовища, що сприяє формуванню дошкільної екологічної освіти та дає уявлення про цінність та унікальність живої природи, раннім навичкам відчувати красу, захоплюватися нею, працювати з природою, знати правила безпечної поведінки.

Інтерес до пізнання навколишнього світу є своєрідним елементом розвитку дитини, формування її пізнавальної самостійності, позитивного ставлення до результатів своєї праці. Пізнавальний інтерес справляє великий вплив на поведінку людини, її духовно-моральну сферу, інтелектуальні, морально-етичні та комунікативні якості сприяють вихованню творчих особистостей. Інтерес людини до пізнання дійсності справляє великий вплив на розвиток особистості. Вона тісно пов’язана з розвитком уваги, пам’яті, мислення, волі, емоцій, сприяє творчій самореалізації та духовному самовдосконаленню.

Якщо головною метою життя дитини є поступовий перехід від набуття певного рівня пізнавальних та практичних знань і навичок до більш високого рівня, то формування пізнавального інтересу природним чином пов’язане з процесом вдосконалення їх знань.

Проблема формування та розвитку пізнавального інтересу завжди привертало увагу психологів, педагогів, методистів, педагогів-практиків. В Україні ці питання прямо або побічно розглядалися видатними вчителями минулого: Духнович О., Сухомлинський В., Ушинський К. та ін.. І сьогодні багато вчених і педагоги присвячують свої дослідження проблемі розвитку пізнавального інтересів, серед них: Глухова Н., Кондратьєва Н., Лисенко Н., Ніколаєва С., Плохій З., Скребець В., Фокіна В., Яришева Н. та ін.

Однак існують аспекти розвитку пізнавального інтересу в процесі знайомства з явищами живої природи, які ще недостатньо розкриті, що і призвело до вибору теми дослідження.

Метою курсової роботи є дослідження бесіди, як одного з основних методів ознайомлення дітей з природою.

Завдання дослідження:

1. охарактеризувати теоретико-методологічні засади екологічного виховання у дошкільному навчальному закладі;
2. дослідити особливості бесіди як одного із словесних методів ознайомлення дітей з природою;
3. визначити практичні аспекти застосування бесіди в роботі з дошкільниками.

Методи дослідження: теоретичний аналіз проблеми, класифікація, систематизація, узагальнення; спостереження, бесіди, опитування, вивчення продуктів діяльності дошкільників, активні методи навчання тощо.

Об’єктом дослідження є методи ознайомлення дітей з природою.

Предмет дослідження є бесіда як один з основних методів ознайомлення дітей з природою.

Практичне значення: розроблені практичні рекомендації вихователям середніх груп щодо зацікавлення дітей до вивчення природи можна застосувати з метою підвищення ефективності навчально-виховного процесу.

Структура та обсяг курсової. Курсова складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг курсової – 49 сторінки, у тому числі основного тексту – 36 сторінки. Список використаних джерел включає 22 найменувань.

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ БЕСІДИ ЯК МЕТОДУ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ СЕРЕДНЬОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

1.1. Значення використання природної бесіди як одного із засобів розвитку пізнавальних інтересів у дітей середнього дошкільного віку

 

Одним з основних способів розвитку діалогічної мови у дітей дошкільного віку на заняттях є бесіда. Бесіда – це організована, цілеспрямована розмова між вихователями і дітьми на певну тему, що складається з питань і відповідей. Бесіда є ефективним методом вербального навчання і, при правильному поєднанні з конкретними спостереженнями і діями дітей, відіграє важливу роль в освітньо-виховній діяльності з дітьми.

Розроблений Сократом і Платаном метод бесіди використовувався для навчання молоді риториці та логіці. Цей метод пізніше був використаний у шкільному навчанні. З часів Я. А. Коменського та Й. Г. Песталоцці виникли питання про використання бесіди в дошкільному вихованні.

Бесіда –  насамперед спосіб прояснення та систематизації думок дітей, які освоїли в повсякденному житті і на заняттях. В силу характеру бесіди дитина повинна володіти здатністю активно відтворювати свої знання, порівнювати, розмірковувати і робити висновки. За допомогою бесіди діти вчаться цілеспрямовано засвоювати інформацію про конкретний предмет або явище, передавати словами особливості об’єкта, його поведінку з предметами.

Зосередивши увагу на особливостях явища, вчитель розвиває розуміння того, що діти сприймали на прогулянках та екскурсіях. Позначення сприйманих слів, опис дитиною предметів і явищ робить процес набуття знань більш осмисленим. Розмова також дає дитині нові знання або показує з новими аспектами те, до чого вона звикла. Беручи участь у розмові, дитина вчиться зосереджувати свої думки на одному предметі, згадуючи, що вона знає про нього, і вчившись логічно мислити.

Під час бесіди вихователь розвиває у дитини вміння чітко висловлювати свої думки, слухати і розуміти питання, правильно формулювати відповідь на питання – ставити питання правильно, легко або більш докладно, залежно від характеру питання. Бесіда активізує промову дитини і сприяє розвитку діалогічного мовлення. Оволодіння навичками діалогічного мовлення важливе для подальшого навчання в школі [4].

Педагоги вчать дітей використовувати граматичні форми слів, чітко вимовляти слова, правильно розставляти наголоси, збагачувати та активізувати словниковий запас. У розмові є можливість відтворити те, що діти спостерігали раніше. Під впливом розмови мова дошкільників стає більш точною і змістовнішою.

Бесіди активізують моральні та естетичні уявлення дітей, а їхня увага зосереджена на найяскравіших враженнях. Ідеологічно орієнтовані і змістовні бесіди призводять до суджень і висновків, які доступні дітям. Дитина, використовуючи яскраві приклади, повністю розуміє і емоційно переживає своє ставлення до оточуючих. Ґрунтуючись на знаннях, дитина озирається на свої дії і оцінює їх. Бесіда формує у дитини відповідне ставлення до фактів дійсності, сприяє вихованню організованості та формуванню певних моральних якостей.

У дитячих садках розмова використовується як важливий засіб колективного спілкування дітей.

Таким чином, природна розмова є основним способом розвитку діалогічної мови у дітей середнього дошкільного віку, яка максимально активізує мислення дітей; спонукає дитину висловлювати свою думку і оцінювати судження; сприяє розвитку пізнавального інтересу у дошкільнят; створює умови для оперативного управління когнітивним процесам; слугує відмінним інструментом для діагностики набутих знань і навичок; диференціація питань створює ситуацію успіху, яка підтримує увагу та інтерес до навчання [4].

 

 1.2. Види бесіди та їх характеристика

 

У процесі навчання існують різні види бесід. Залежно від мети навчального процесу розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, повторення, контрольну [20, с. 154].

Вступні бесіди проводяться зі учнями при підготовці до лабораторних занять, екскурсій, для вивчення нових матеріалів. Мета вступної бесіди – згадати знання, які вони раніше освоїли або самостійно освоїли в ході навчання, і підготувати дітей до активного сприйняття нових матеріалів. Такі бесіди зазвичай проводяться на початку вивчення будь-якої теми або розділу.

Бесіда-повідомлення в основному засноване на спостереженнях, організованих вчителем на уроці за допомогою наочних посібників, нотаток на дошці, таблиць, діаграм і текстів літературних творів, документів.

На основі спостережень проводяться бесіди, спрямовані на забезпечення правильного сприйняття учням навколишнього дійсності, формування правильних понять і уявлень про природні об’єкти і явища. Послідовно ставлячи запитання, вчитель просить дітей уважно розглянути предмет, звертає увагу на основні особливості предмета або явища, формулює результати спостережень і робить висновки.

Бесіда заснована на експериментах, щоб дізнатися, як діти зрозуміли зміст експерименту, пояснити причини спостережуваних явищ, які висновки можна зробити, чи існує подібне явище в природі, де воно використовується і т. д. Перед такою бесідою розробка експериментів шляхом проходить навчання дітей під керівництвом викладачів.

Бесіда заснована на експериментах, проводяться з метою з’ясувати, як діти розуміють описані експерименти, явища, особливості предмета або економічну діяльність населення конкретного регіону. Вчителі ставлять запитання, щоб виявити, систематизувати та доповнити знання дітей.

Бесіда-повторення використовується для закріплення навчального матеріалу. Ця бесіда дозволяє вчителю працювати з учнями, щоб виділити найбільш важливі моменти досліджуваного предмета і встановити більш широкий і глибокий зв’язок між досліджуваними природними явищами. Основна мета – узагальнити і систематизувати знання і донести до дітей відповідні висновки [8, с. 50].

Контрольна бесіда використовується для перевірки отриманих знань. Завдяки такій бесіді можна побачити, на якому рівні засвоєний матеріал, і вчитель може визначити, який матеріал потребує опрацювання ще раз.

Залежно від характеру діяльності діти в процесі бесіди виділяють такі основні види: репродуктивна, систематизуюча, евристична, катехізисна.

Репродуктивна бесіда спрямована на відтворення раніше вивчених матеріалів. Це здійснюється на основі вивчених навчальних матеріалів. Відповідаючи на запитання вчителя, діти повторюють пройдений матеріал і закріплюють його, вказуючи при цьому рівень володіння мовою. Така бесіда може бути супутньою, поточною, підсумковою, систематизуючою.

Репродуктивна бесіда використовується на всіх етапах уроку. Вона використовується для вирішення різних дидактичних завдань. Тому на етапі тестування набутих знань, навичок та умінь цей тип бесіди забезпечує повторення та інтеграцію набутого контенту. Однак необхідно підкреслити логічно завершену частину змісту предмета. Вони містять прості взаємозв’язки або матеріал, заснований на фактах [2, с. 194].

Мета систематизуючої бесіди – узагальнення та систематизація знань. Уроки узагальнення та систематизації знань, які проводяться на заключному етапі вивчення теми або розділу. Логіка їх побудови заснована на ретроспективному аналізі (ретроспекція – встановлює зв’язок між новим результатом і попереднім висновком).

Евристична бесіда – це спосіб організувати творчу діяльність учнів шляхом спільної роботи з учителями над вирішенням проблем. Суть евристичної (сократівської) бесіди полягає в тому, що вчитель вміло сформульованими питаннями підводить дітей до формування нових понять, висновків і правил, використовуючи отримані знання, спостереження. Він використовується тільки в тому випадку, якщо вчитель належним чином навчений і оволодів педагогікою і відповідним рівнем мислення дитини. Цей метод допоможе, якщо вчитель зможе залучити всіх дітей в активну роботу за допомогою правильно підібраних питань і правильної поведінки всієї бесіди.

Результатом евристичної бесіди є нові знання і навички. Тому вона в основному використовується в процесі формування понять, в процесі встановлення різних зв’язків в природі, тобто на етапі набуття нових знань, навичок і вміній. Як один із способів організації виконання творчих завдань дошкільнятами, ця бесіда на етапі використання вивченого змісту не така важлива.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!