Курсова робота “Витрати в бухгалтерському обліку – сутність і класифікація”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

1. Економічна сутність витрат 

2. Класифікація витрат 

3. Методика обліку витрат 

4. Відображення витрат в облікових регістрах та звітності 

5. Особливості обліку витрат діяльності з використанням бухгалтерських програмних продуктів 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 ВСТУП

 

Актуальність обраної теми курсової роботи обумовлена тим, що у сучасних економічних умовах систематичного зростання цін на всі види ресурсів лише науково обґрунтоване та раціональне обліково-аналітичне забезпечення управління витратами може сприяти ефективній діяльності підприємства. На практиці у процесі виробництва та отримання продукції чи надання послуг використовуються різні ресурси. Формування цих ресурсів і забезпечення організацією їх використання визначається витратним процесом, тобто витратами діяльності. Результат від понесених витрат обумовлюється особливостями здійснюваної підприємством діяльності, аналіз витрат кожного підприємства повинен бути індивідуальним, але базуватися на ґрунтовних засадах ведення процесу господарювання.

Відповідна достовірна оцінка ресурсів, які були використані підприємством у процесі виробництва – є основною метою ефективно діючої системи обліку витрат виробництва на підприємстві, результатом якої є формування кінцевого показника собівартості відповідного об’єкта виробництва. Здатність підприємства ефективно здійснювати господарську діяльність відзначується рівнем його витрат та собівартості, які в свою чергу й характеризують здатність підприємства забезпечити такий рівень фінансової стабільності в цілому, що достатній для зменшення ризиків банкрутства та запобігання збитковості фінансово-господарської діяльності, а також надає можливість стабільно та динамічно розвиватися.

Витрати досліджували ще класики політичної економії. Уявлення про витрати розвивалося у працях видатних вчених-економістів: А. Сміта, Д. Рікардо – теорія витрат, У. Петті – вчення про справедливу ціну, Ж.-Б. Сея – теорія трьох факторів, К. Маркса – теорія трудової вартості, Ф. Візера – суб’єктивна теорія витрат альтернативних можливостей та інших. Сучасний етап розвитку та стан економічної системи України і виробничої діяльності (вдосконалення та розвиток технологій, технік, засобів, управління виробництва) вимагають від суб’єктів господарювання наявності ефективно діючої системи накопичення інформації про виробничий процес та його результати. Таким елементом виступає облікова система підприємства, зокрема система обліку витрат виробництва. Відповідна система обліку повинна розвиватися та вдосконалюватися відповідно до розвитку та вдосконалення виробничого процесу та елементів його організації на підприємстві.

Дана система повинна враховувати організаційні та технологічні особливості виробничого процесу з метою створення оперативної та достовірної інформаційної облікової бази щодо показників витрат виробництва та відповідного показника виробничої собівартості продукції. На основі даної інформаційної підприємство може здійснювати ефективні заходи щодо формування та реалізації управлінських рішень, які стосуються процесу виробництва та елементів виробничих витрат відповідно. Таким чином, для ефективного управління виробничою діяльністю підприємству необхідна облікова інформація про об’єкти витрат за процесами виробництва у розрізі продукції, роботами та елементами специфіки виробничої діяльності та процесу виробництва.

Отже, система оптимізації витрат підприємства повинна надати змогу отримати інформацію про кількісну оцінку суми витрат на виготовлення продукції, тобто, перш за все, на виробничу собівартість. Такий підхід дасть змогу реагувати керівництву підприємства на відхилення фактичних витрат від нормативних значень.

Теоретико-методологічні аспекти обліку витрат є об’єктом досліджень багатьох українських і зарубіжних учених. Концептуальні основи обліку як інформаційно-управлінської системи, орієнтованої на ухвалення оперативних, тактичних і стратегічних рішень, методичне забезпечення управління витратами знайшли відображення у працях таких фахівців, як: О.А. Сарапіна О.В. Латишева Н. М. Ткаченко, Р. Б. Резніков, І.С. Каленич, Н.І. Коваль та інших.

Мета курсової роботи – розкриття сутності і класифікації витрат в бухгалтерському обліку, визначення особливостей відображення витрат в облікових регістрах, звітності та у бухгалтерських програмних продуктах.

Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити наступні завдання:

1. визначити економічну сутність витрат;
2. розкрити класифікацію витрат;
3. описати методику обліку витрат;
4. здійснити опис відображення витрат в облікових регістрах та звітності;
5. визначити особливості обліку витрат діяльності з використанням бухгалтерських програмних продуктів.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних та практичних питань сутності і класифікації витрат в бухгалтерському обліку.

Об’єктом дослідження є особливості бухгалтерського обліку витрат діяльності.

При написанні курсової роботи використані загальнонаукові методи: аналіз; синтез; індукція; порівняння; абстрагування.

Практичні результати дослідження. В курсовій роботі: визначена економічна сутність витрат; розкрито класифікацію витрат; описана методика обліку витрат; описано відображення витрат в облікових регістрах та звітності; визначені особливості обліку витрат діяльності з використанням бухгалтерських програмних продуктів.

Курсова робота складається зі вступу, п’яти пунктів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний текст курсової роботи викладено на 32 сторінках друкованого тексту. Робота містить 22 рисунки, 1 додаток. Список використаних джерел включає 33 найменування.

 

1. Економічна сутність витрат

 

При здійсненні своєї діяльності підприємства здійснюють витрати для виробництва продукції з метою отримання доходу. Це два кінцеві показники й основні фактори фінансового результату діяльності підприємства – прибутку [7, с. 271]. Тому ефективність діяльності підприємства, його конкурентоспроможність, стійке функціонування в поточному періоді та розвиток у майбутньому значною мірою залежить від прийняття рішень щодо оптимізації витрат. Витрати є необхідною умовою функціонування підприємства, їх якість і кількість безпосередньо впливає на фінансові результати [32, с. 306].

Витрати відображають вартість ресурсів, використаних у процесі діяльності підприємства з виробництва продукції. Склад витрат, що включаються в собівартість продукції, встановлюється централізовано. Встановлення цін, розширення або звуження асортименту, планування подальшого розвитку, відображення в бухгалтерській звітності, визначення прибутковості та рентабельності підприємства – ось основні завдання обліку витрат у складі собівартості продукції. Тому діяльність будь-якого підприємства може характеризуватися понесеними витратами.

Вони по своїй суті являють собою скорочення економічної вигоди протягом звітного періоду у вигляді вирахування або скорочення активів за межами підприємства, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу. У сучасній економічній науковій літературі серед науковців не існує єдиного визначення суті витрат. Погляди на цю категорію досить різні, що знижує на практиці ефективність управління ними. Деякі визначення економічної сутності витрат з точки зору різних учених наведено на рис. 1.1.

 

Рис. 1.1. Трактування терміну «витрати»

Джерело: згруповано за інформацією [1, 2, 6, 14, 17, 18,19, 20,22, 23,24, 27]

 

На підставі вивчених джерел (нормативно-правових документів, наукових публікацій та ін.) можна зробити висновок про те, що однозначного тлумачення даних понять у даний час не знайдено. Можна заключити, що поняття «витрати», як економічна категорія – це грошові та матеріальні ресурси, які використані протягом певного періоду в господарському процесі підприємства, а також показник ефективності діяльності господарюючого суб’єкта.

Витрати – складне економічне явище, що тісно пов’язане з усіма елементами процесу управління та впливають на показники діяльності підприємства. До того часу, коли необхідні ресурси перебувають на ринку капіталу, вони є потенційними для підприємства. Якщо підприємство купує їх для забезпечення досягнення поставленої мети розвитку, вони стають реальними ресурсами або факторами виробництва для цього підприємства. Тобто, потенційні ресурси перетворюються на реальні ресурси (активи) підприємства тільки з моменту їх придбання, а факторами виробництва стають з моменту їх цільового використання.

За економічним змістом витрати розглядають як витрати живої та витрати уречевленої праці. Витрати живої праці – це витрати на оплату праці, а витрати уречевленої праці – це вартість сировини, матеріалів тощо. Витрати мають натуральну та грошову форми. Для організації діяльності підприємства велике значення мають планування й облік витрат факторів виробництва в натуральній формі (кількість, маса, об’єм, довжина тощо). Однак для оцінювання результатів такої діяльності вирішальною є грошова оцінка витрат, оскільки вона відображає вартість продукції.

З позиції управлінського обліку витрати – вартість різних видів ресурсів, що споживаються для певних цілей з метою забезпечення функціонування та розвитку підприємства [30, с. 56]. Варто зазначити, що бухгалтерський фінансовий облік в Україні законодавчо регламентований і тому варто керуватися визначенням даним П(С)БО 16. За даного підходу, моментом відображення витрат є зменшення активів або збільшення зобов’язань.

Основою аналізу витрат є перевірка достовірності даних обліку і звітності щодо витрат підприємства, виявлення факторів, які впливають на їх формування. Аналіз структури та динаміки витрат доцільно здійснювати по двох напрямах: за елементами та за статтями витрат – згідно з класифікаційними ознаками, наданими П(С)БО 16 [10, с. 16]. Причому аналіз структури за елементами витрат може здійснюватись як по підприємству загалом, так і по окремих центрах відповідальності та по окремих видах продукції. П(С)БО 16 «Витрати» розкриває склад та елементи виробничих витрат через виробничу собівартість продукції (робіт послуг). Показник виробничої собівартості продукції – це грошове вираження суми витрат виробництва на виготовлення відповідної продукції.

Серед основних завдань бухгалтерського обліку – розкриття витрат, точне їх покриття та відображення, причому вартість одиниці виробу або послуги розраховується на цій основі. Витрати на підприємстві мають різну структуру та функціональну обумовленість. Їх визначають ряд факторів, основними з яких є: тип і характер діяльності, тип і характер понесених витрат і спосіб їх включення у собівартість. Тому одним із найважливіших економічних важелів для забезпечення конкурентоспроможності на ринку визначають вартість виробленої продукції, та, відповідно, її основа – собівартість [7, с. 242]. Для виготовлення однієї одиниці виробу підприємство витрачає деяку суму грошей на придбання матеріалу (сировини), енергії, верстатів, палива, працівників, податки, збут і т. ін. Усі ці витрати в підсумку дають загальний показник витрачених коштів, який називають собівартістю продукції (робіт, послуг). Це витрати підприємства, спрямовані на виробництво продукції (робіт, послуг) і доведення її до споживача. Іншими словами, це вартісна оцінка витрат на продукцію. Вона визначається виключно в грошовому вираженні та буває різних видів.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!