Реферат ” Біопсихологічні концепції норми та патології в теоріях З. Фрейда та Ч. Ломброзо “

Зміст

Вступ

1. Біопсихологічні концепції норми та патології в теорії З. Фрейда 

2. Біопсихологічні концепції норми та патології в теорії Ч. Ломброзо

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Сучасні дослідники – соціопсихологи, вивчаючи мотивацію поведінки, що відхиляється, приділяють особливу увагу різноманітним психологічним травмам, нейропсихологічним дисфункціям, комплексам неповноцінності, стадіям сексуального або емоційного розвитку особистості, фрустрації, соціальним впливам і навчанню, іншим подібним причинам.

При цьому багато з них, на відміну від антропобіологів, значно частіше враховують різні, різнопланові фактори, надаючи великого значення соціальним аспектам проблеми: навчанню, прищепленню індивіду певних моральних якостей, впливу соціальних ситуацій та субкультури. Проте в цілому для психологічної школи в девіантології вирішальним фактором виступають все ж таки вроджені особливості людини, її витіснені сексуальні потяги і пов’язані з ними психічні стани.

В основі психологічного напряму досліджень девіацій лежить ряд психологічних ідей і, зокрема, психоаналіз, розроблений видатним австрійським лікарем Зигмундом Фрейдом (1856 – 1939) та розвинений у роботах психологів Е. Еріксона, К. Лоренця, Е. Фромма, А. Адлера, К. Хорні, О. Ейкхорна, зокрема З. Фрейда та Ч. Ломброзо та багатьох інших.

 

1. Біопсихологічні концепції норми та патології в теорії З. Фрейда

 

Фрейд виділяє три основні компоненти особистості, пов’язуючи їх зі стадіями сексуального розвитку – його трьома основними фазами: анальною, фалічною, генітальною.

«Воно» – несвідоме. Найважливіший, неорганізований компонент особистості – на цьому рівні панують сексуальні та агресивні інстинкти. У ньому міститься все успадковане, все, що є при народженні. Тому «Воно», за Фрейдом, «не знає цінностей, добра і зла, не знає моралі». До інших компонентів особистості належать «Его» та «Супер-Его», вони значно менші та розвиваються на основі несвідомого.

«Его» («Я») – це той фрагмент особистості, який розвивається з плином життя індивіда і знаходиться в контакті із зовнішньою реальністю. «Его» розвивається з «Воно» у міру того, як дитина починає усвідомлювати себе особистістю. Цей компонент реагує на можливості, керуючи та стримуючи бажання «Воно».

«Супер-Его» («Над-Я») – частина особистості, яка виступає «сховищем моральних установ», норм поведінки, засад суспільства. Цей компонент розвивається з «Его», здійснює роль цензора, дає йому моральну оцінку.

Таким чином, «Воно» диктує потреби та бажання, «Я» оцінює реальність їх здійснення, «Над-Я», як результат соціалізації, як сумління обмежує, забороняє, судить свідому діяльність.

Проблема норми та патології З. Фрейдом практично не ставилася, а різниця між ними досить розмита. Згідно з його позицією, людина за природою асоціальна та в основі своїй представляє некеровану, імпульсивну тварину, а всі «патології» викликані неминучим конфліктом внутрішнього «Воно» з нав’язаними суспільством нормами.

З погляду класичного психоаналізу, особистість нормальна настільки, наскільки вона пристосовується до довкілля. Бути по суті патологічним цілком «нормально», питання полягає лише у реалізації інстинктів «цивілізованим», прийнятним суспільством способом.

Фрейд виходив речей, що соціальне існування індивіда є компроміс між двома головними інстинктами, керуючими його поведінкою, – Танатосом (інстинкт смерті, агресії) і Еросом (статевий інстинкт). По Фрейду, людина одержимий цими інстинктами, оскільки вони обумовлені його природою.

З іншого боку, індивід у постійному конфлікті із суспільством, вимогами культури, оскільки «соціальні заборони блокують біологічні спонукання» у коханні та агресії. Контроль над поведінкою, спонуканнями індивіда із боку суспільства Фрейд визначив як репресію.

Найчастіше репресія призводить до соціально прийнятних поведінкових компромісів у формі сублімації, тобто переключення енергії інстинктів на схвалені суспільством способи та стандарти діяльності. Наприклад, сексуальні бажання призводять до шлюбу, агресія реалізується у спорті. Якщо відбувається безконтрольне перенесення індивідом енергії Танатоса із себе на зовнішні об’єкти, це призводить до агресії.

Якщо всі три компоненти особистості діють збалансовано, то людина веде нормальне життя, сублімує. Людина здатна захиститися від власного природного «беззаконного» стану шляхом формування власного Я, а також так званого над-Я, що визначається культурою суспільства.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!