Реферат ” Цінності вікторіанської епохи в романі Чарльза Діккенса ” Посмертні нотатки Піквікського клубу “

ЗМІСТ

ВСТУП

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Аналіз символів, які характеризують вікторіанську епоху у романі «Посмертні нотатки Піквікського клубу»

ІІ. ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА

2.1 Практичний аналіз цінностей вікторіанської епохи у романі «Посмертні нотатки Піквікського клубу»

Висновки

Список використаних джерел

 ВСТУП

 

Однією із провідних епох в історії Великої Британії була так звана вікторіанська епоха, з якою збігається література англійського класичного реалізму. Дана епоха має свою ідеологію, напрям думок, стиль життя, духовну атмосферу, вона націлена на християнські та сімейні цінності [3].

Один із найталановитіших англійських письменників ХІХ століття Чарльз Діккенс відкриває у своїх творах суспільству багато істин вікторіанської епохи, які гармонійно передаються через описи, пейзажі та розлогі діалоги героїв. Загалом, у роботах Діккенса чітко вимальовуються сатирична спрямованість, етичне протиставлення добра і зла та гнівне викриття разючих соціальних протиріч. Творам письменника притаманне вміння за допомогою гумору, сатири, гротеску та іронії змальовувати соціальні конфлікти, внаслідок яких добро, часом ціною чималих жертв, завжди перемагає зло.

Одним із таких романів Ч. Діккенса є «Посмертні нотатки Піквікського клубу». Даний твір просякнутий любов’ю головних героїв до нематеріальних цінностей, які контрастно вирізняються на фоні реалістичних подій тогочасної Англії. Аналіз вікторіанських особливостей, висвітлених у даній роботі, є актуальним у наш час, оскільки критики та літературознавці досі мають різі думки щодо значень тих чи інших символів та описів у романі. Також актуальним та цікавим є порівняння ідеалів вікторіанської епохи та цінностей сучасності.

Метою даної роботи було дослідження особливостей вікторіанської епохи, представлених у романі Чарльза Діккенса «Посмертні нотатки Піквікського клубу».

Для досягнення даної мети потрібно виконати такі завдання:

1. провести аналіз символів та описів у творі, які характеризують вікторіанську епоху;
2. провести практичний аналіз значень цінностей вікторіанської епохи у даному творі;
3. порівняти та підсумувати схожість цінностей суспільства вікторіанської епохи та наших днів.

 

І. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА

1.1 Аналіз символів та описів у творі, які характеризують вікторіанську епоху у романі «Посмертні нотатки Піквікського клубу»

 

Головний герой роману «Посмертні нотатки Піквікського клубу», містер Піквік, був спочатку задуманий як персонаж своєрідного коміксу. Він, спочатку тільки карикатурний – товстий, безглуздий, лисий джентльмен в окулярах, з розвитком подій у романі стає особистістю. Формально «Посмертні нотатки Піквікського клубу» є так званою «спортивною повістю», жанром, дуже поширеним в епоху Просвітництва, який дає змогу в потрібний момент перервати розповідь, ввести нову тему та представити нових героїв. За сюжетом роману «Посмертні нотатки Піквікського клубу» бачимо «піквікистів»: поважного джентльмена, колишнього банківського службовця містера Піквіка, який вирушає в подорож до Англії в супроводі своїх друзів: Уінкля, єдиного спортсмена, постійно закоханого Тапмена, поетично налаштованого Снодграса і вірного слуги – кмітливого та практичного Семюеля Уеллера. Саме ці персонажі дали можливість Діккенсу відтворити тогочасну Англію з її багатим та подекуди контрастним моральним світом [1].

Вже від початку роман просякнутий ідеологією тогочасної вікторіанської епохи. Перебуваючи в Лондоні, герої зустрічаються з містером Вордлем, який гостинно запрошує друзів у своє помістя Менор-Фарм, де повний дім численних гостей та жителів. Це гостинне сімейство несе в собі дух всієї Англії. Зображення сімейного вогнища стає основним атрибутом у вираженні філософії епохи королеви Вікторії. «Нехай будуть злість і прикрості вигнані із храму домашніх богів! Покличемо на їх місце того, кого любимо й пам’ятаємо! Вони направлені всемогутніми силами добра й милосердя, непідвладними нічиїй злій волі, силами вічними і нескореними, які будуть із нами, поки стоїть світ», – так підкреслює моральні цінності Ч. Діккенс у своєму романі.

Справжній душевний комфорт, як вказує Діккенс, може принести людині тільки сердечний спокій і щирість, невичерпним джерелом яких є сімейне вогнище. У даному романі Діккенс звеличує культ дому, культ родинного виховання: «…мати містера Вордля займала почесне місце в куті, праворуч від каміна; …стіни зали були прикрашені предметами, що свідчили про те, що в молодості вона була вихована в належний спосіб і про своє виховання не забула й на старості років, – отут були досить древні вишивки, шиті вовною пейзажі такої ж давнини, й червоні шовкові покривки на чайник більше сучасного походження». Протягом усієї розповіді домінує безумовна відданість високим етичним критеріям і прагнення до повсякденного щастя. Сена свята з найбільшою повнотою символізує безхмарну гармонію та любов, що досягається найпростішими моментами від катання на ковзанах до святкового столу і традиційного обміну поцілунками.

Бачимо, що опис сімейних традицій, звичаїв та побуту є сполучною ланкою у сюжеті. «Посмертні нотатки Піквікського клубу» – це енциклопедія тогочасної Англії, яка описує різні класи суспільства, характери, вік, життя багатіїв і бідняків тощо, а головною цінністю у романі є те, чого не купиш за гроші: сім’я, затишок та моральний спокій. Правила поведінки у суспільстві вимагали від героїв бути чемними та співчутливими один до одного, не зважаючи на власні погляди чи міркування. Ч. Діккенс бажав описувати своїх персонажів звичайними та реальними зі всіма побутовими проблемами та питаннями, а не створювати образи, які будуть міфічними та не викликатимуть довіри читача [4].

Варто сказати, що вікторіанська ідеологія має вплив і на становлення характерів головних персонажів. Адже вона зазвичай асоціюється зі стабільністю, процвітанням, а головне – з непорушністю традицій. Фундамент суспільства – сім’я. Особливе значення відведено будинку, який в цю епоху покликаний був відображати не тільки добробут сім’ї, але і уявлення про спокій і сімейне щастя. Велика сім’я, затишний будинок і суворі правила поведінки в суспільстві також стають своєрідними символами епохи в романі. Ці моменти простежуються червоною ниткою як зображення ідеології людського буття [2,3].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!