Реферат “Державна політика щодо подолання бідності”

ЗМІСТ

Вступ

І. Поняття бідності та причини її виникнення 

ІІ. Аналіз розподілу доходів серед населення з метою визначення проблемних груп та причин нерівності 

ІІІ. Статегічні напрямки подолання бідності та шляхи вирішення проблеми в Україні 

Висновки

Список використаних джерел

ВСТУП

 

Актуальність теми. На сьогоднішній день проблема бідності залишається однією з найважливіших проблем, що стикається людство. Однак, виявляється, що подолання бідності серед працездатного населення є парадоксальною задачею. Україна не є винятком, і економічна ситуація в країні говорить про те, що основною причиною бідності зайнятого населення є низька заробітна плата.

Україна стикається з проблемою поширеної бідності, яка є результатом існуючої нерівності серед населення. Це має серйозні наслідки для суспільства. Низький рівень життя призводить до погіршення здоров’я людей, скорочення тривалості життя та погіршення демографічних показників в країні, оскільки значна частина населення шукає кращих умов життя за кордоном.

Бідність може пригнічувати ініціативу, підривати віру у власні можливості та стимулювати соціальний патерналізм. Це може призвести до залежності від держави та певного рівня життя, що забезпечується нею. Довготривала бідність може стати проблемою для майбутнього. Масова бідність може погіршувати соціальну напруженість, загрожувати соціальній стабільності та національній безпеці держави.

Предмет дослідження є пошук шляхів для вирішення проблеми бідності.

Об’єктом дослідження є соціально-економічна ситуація в країні та її вплив на рівень бідності серед населення.

Головне завдання дослідження полягає у дослідженні державної політики щодо подолання бідності, а саме визначення ефективності заходів, що вживає держава для зменшення рівня бідності, та розробці рекомендацій для покращення цієї політики.

Метою дослідження є визначення оптимальної стратегії державної політики щодо подолання бідності та розробка рекомендацій для покращення існуючих програм та механізмів державної підтримки.

Методи дослідження: аналіз, синтез, аналогія, логічне узагальнення, порівняння.

 

І. Поняття бідності та причини її виникнення

 

Згідно Конституції України, кожен громадянин має право на достатній рівень життя для себе та своєї сім’ї. Однак у нього є тільки це право, і держава не зобов’язана надавати йому це. У перші роки незалежності України зменшення доходів населення привело до поширення бідності, яка залишається актуальною й на сьогодні.

Бідність – це ганебне явище, з яким необхідно боротися, і всі країни світу борються з нею. Бідність не лише розділяє суспільство, але й може призвести до втрати мотивації людиною досягати кращого становища. В сучасних умовах бідність також створює перешкоди для стабільності суспільства та його подальшого розвитку.

Навіть в розвинених економічно країнах, бідність може стати загрозою, якщо вона перетворюється на застійний явище, коли люди перебувають у стані бідності протягом довгого часу, а також, коли бідність передається від одного покоління до іншого в межах сім’ї. Такий стан речей призводить до соціальної деградації та злочинності, що може стати загрозою для інших громадян. Проблема бідності існує в кожній країні світу, включаючи багаті та соціально-розвинені суспільства. Багато економістів та соціологів приділяють увагу цій проблемі, але чіткого визначення поняття бідності в сучасній науці немає, оскільки це поняття досить складне і залежить від багатьох факторів.

Бідність можна описати як страх перед майбутнім, що виникає у людини через непевність у своїх можливостях забезпечити себе та своїх близьких матеріальним благополуччям [2]. У нашому повсякденному житті ми часто вживаємо термін «бідність». Проте, це поняття охоплює не тільки відсутність грошей, а також недостатність або відсутність ресурсів, таких як освіта, здоров’я та корисні соціальні зв’язки, які є необхідними для досягнення нормального рівня життя для всіх членів суспільства.

Згідно з ООН, бідність проявляється через:

1) коротку тривалість життя;

2) низький рівень професійної освіти;

3) відсутність якісної медичної допомоги та харчування;

4) усунення від суспільного життя.

Бідність можна розрізняти за типами, такі як:

1. бідність економічно пасивного населення. Бідність економічно пасивних верств населення пов’язана з обмеженими можливостями реалізувати свій трудовий потенціал і з тим, чи обмежені ці можливості (інваліди і ті, хто про них піклується) тощо.

2. бідність зайнятого населення. Україна стикається з тенденцією зростання загальної бідності, що вимагає пріоритетної уваги на подоланні бідності серед зайнятого населення. Це пояснюється тим, що саме зайняте населення може стати джерелом фінансування соціальних програм та захисту непрацездатного населення.

Проте, існує світовий парадокс, який полягає в тому, що працююча людина не завжди може отримати відповідну компенсацію за свою працю. Це може бути спричинено низькою кваліфікацією робочої сили, недисциплінованістю, девіантними поведінковими відхиленнями, лінощами та іншими факторами, які призводять до недостатнього використання людського капіталу. Подолання цих проблем може допомогти зменшити рівень бідності серед зайнятого населення.

3. бідність безробітних і пенсіонерів. Причина бідності безробітних полягає, по-перше, у невідповідності між професійним та кваліфікаційним рівнями, тобто у разі великих коливань попиту на робочу силу неможливо реалізувати власну пропозицію робочої сили, так і внутрішньому ринку праці.

По-друге, все більш поширеною стає суб’єктивна оцінка невідповідності між здібностями і потребами безробітного населення, тобто феномен надмірних амбіцій або психологічної непристосованості до зміни професії та підвищення кваліфікації. Беручи до уваги економічну ситуацію в країні, рівень соціального забезпечення не може навіть повністю задовольнити основні потреби в продовольстві, непродовольчих товарах і послугах.

Основними причинами виникнення та поширення бідності в період незалежності України є:

1) зменшення рівня зайнятості населення;

2) зростання рівня безробіття;

3) низький рівень оплати праці та пенсійного забезпечення;

4) заборгованість із заробітної плати і соціальних виплат;

5) відсутність надійної системи страхування життя та адресної соціальної допомоги [1].

Отже, бідність в Україні призводить до серйозних наслідків, таких як зниження народжуваності, погіршення стану здоров’я та обмеження доступу до якісної освіти. Це складна проблема, яка не може бути повністю уникнута або подолана. Однак, можна зробити кроки, щоб зменшити її негативний вплив, зокрема, підсилюючи контроль та регулювання з боку державних органів влади.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!