Реферат “Доходи бюджету України в умовах воєнного стану”

ВСТУП

 

Актуальність теми. У період воєнного стану, коли бюджетні надходження скорочуються, а витрати значно зростають, дуже важливо забезпечити належне виконання державного та місцевих бюджетів, знайти додаткові джерела доходів та дотримуватись жорсткої економії витрат бюджетних коштів.

У зв’язку з обмеженими фінансовими можливостями державі потрібно забезпечити ефективне функціонування бюджетної системи в 2022 році. Це можна здійснити за рахунок перерозподілу коштів затверджених бюджетів на забезпечення соціальних виплат громадянам, збільшення видатків на оборону держави, перегляду джерел наповнення бюджету та залучення міжнародної фінансової допомоги. Успішність та стабільність державного та місцевих бюджетів, а також уникнення макроекономічних дисбалансів залежать від згуртованості та ефективної та ретельної координації між учасниками бюджетного процесу.

З початком повномасштабної війни країна відмовилася від усіх видатків, призначених на капітальне будівництво та розвиток, збільшуючи витрати державного та місцевих бюджетів на військові та соціальні потреби, що призвело до зростання бюджетного дефіциту. Однак, платники податків, які в надскладний воєнний час вчасно та в повному обсязі виконують свої зобов’язання перед бюджетом, є надійною та найкращою підтримкою Збройних сил України. І. Волохова, І. Луніна, М. Слатвінська, А. Хомутенко, О. Замасло, В. Мартиненко та І. Чугунов внесли значний вклад у розвиток цієї проблематики. Крім того, питання підвищення фіскальної значущості неподаткових надходжень державного та місцевих бюджетів було досліджено в працях С. Собчука, В. Прічарда, П. Саларді, П. Сігала та І. Бестіанса.

 

Виклад основного матеріалу. Повномасштабне російське вторгнення в Україну має руйнівний вплив на фіскальну політику та формування доходів державного та місцевих бюджетів. Одним з найбільш деструктивних наслідків війни для українського суспільства є масштабна міграція населення за кордон (7 мільйонів українських біженців перебувають у Європі, з них майже 4 мільйони отримали тимчасовий захист) [1].

Інші прояви війни включають збільшення рівня безробіття, порушення або розрив економічних взаємовідносин, руйнування та пошкодження інфраструктури та виробничих потужностей, зупинення інвестиційних проєктів, скорочення або втрата запасів та обігових коштів, перетворення логістичних маршрутів та збільшення вартості логістики тощо. У відповідь на війну та запровадження воєнного стану на території України з 24 лютого 2022 року, стає ще більш актуальним завдання вдосконалення системи державних фінансів, підвищення ефективності алокації, перерозподілу та використання фінансових ресурсів. Податкова політика змушена адаптуватись до умов господарювання економічних суб’єктів. На початковому етапі повномасштабної війни держава ввела низку фіскальних стимулів з метою підтримки економіки та споживання.

Зокрема, з 17 березня 2022 р. у зв’язку з воєнним станом, було запроваджено деякі тимчасові фіскальні заходи з метою підтримки економіки та споживання, серед яких:

1. знижена ставка податку на додану вартість (ПДВ) до 7% для таких товарів, як паливо (бензин, скраплений газ та інші нафтопродукти);
2. скасована сплата акцизу з палива;
3. надано можливість фізичним особам – платникам єдиного податку І та ІІ групи не сплачувати податок до бюджету;
4. розширено обсяг річного доходу для ІІІ групи платників єдиного податку до 10 млрд грн;
5. для цих платників встановлено відсоткову ставку в розмірі 2% з обороту та надано право не сплачувати податок на землю в районах, де бойові дії;
6. обмежено право контролюючих органів на здійснення перевірок тощо.

Додатково, з 1 квітня введено пільги для митного ввезення на територію України товарів, що належать платникам єдиного податку. Це передбачає звільнення від оподаткування податком на додану вартість (ПДВ), акцизом і митом для транспортних засобів.

Але тривалість війни та значний дефіцит бюджету, який досягав 80,6 млрд грн у березні, 89,7 млрд грн у квітні, 113,4 млрд грн у травні та 134,9 млрд грн у червні, привели до збільшення фіскальної важливості податків і зборів. Відтак, щоб компенсувати довготривалу війну та значне зростання дефіциту бюджету, з 1 липня було скасовано пільгове оподаткування транспортних засобів і повернуто повноцінне оподаткування імпорту. Ці заходи частково скоригували фінансову ситуацію в країні і дозволили збільшити надходження до державного бюджету. Зокрема, обсяг надходжень ПДВ з ввезених на митну територію товарів збільшився на 8,3 млрд грн, а надходження мита значно зросли – до 1,9 млрд грн.

В сучасних професійних та наукових колах все частіше ведуть дискусії про можливість знайти «додаткові» джерела бюджетних надходжень з метою забезпечення необхідного рівня бюджетної стійкості та фінансування критично важливих видатків. Зокрема, розглядаються можливості повернення частково чи повністю акцизного податку на паливо, підвищення ставок інших податків на споживання, збільшення військового збору та інші варіанти. У 2015 році Україна впровадила компенсаторну податкову політику, яка включала підвищення податкових ставок та розширення бази оподаткування. З метою погодження з міжнародними фінансовими організаціями також було запроваджено тимчасовий додатковий імпортний збір. Ці заходи можуть бути застосовані у зміненому вигляді під час планування бюджету на наступний рік з метою отримання додаткових бюджетних надходжень.

Державні фінансові інституції вже обговорюють певні ініціативи з метою забезпечення бюджетної стійкості і збільшення дохідної частини бюджету. Основними пріоритетами у бюджетному плануванні є збільшення обороноздатності країни та забезпечення соціальної стабільності в суспільстві, що вимагає збільшення бюджетних надходжень. Крім того, сектор національної оборони та безпеки повинен фінансуватись за рахунок податків. Одночасно, оподаткування є важливим інструментом забезпечення соціально-економічного розвитку, тому занадто велике фіскальне навантаження може призвести до зменшення економічної активності та зростання тіньової економіки. У разі розширення каналів фінансової підтримки армії в умовах воєнного стану, передусім йдеться про волонтерські фонди та різні платформи.

За останні роки зросла участь бізнесу та населення в фінансуванні програм з мілітарної допомоги армії, навчання військових, розмінування, гуманітарної допомоги військовим тощо. Тільки найбільші п’ять фондів зібрали та витратили на ці цілі понад 10 млрд грн. Крім того, спеціальний рахунок Національного банку України було використано для підтримки Збройних сил на понад 20 млрд грн, що є рекордною сумою в умовах зниження доходів та активності. Ці факти свідчать про те, що бізнес і населення активно спрямовують свої вільні фінансові ресурси на оборонні цілі. Отже, підвищення податкового навантаження та генерація додаткових бюджетних надходжень можуть мати негативний ефект на рівень позабюджетної підтримки вітчизняної армії, через ефект заміщення.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!