Реферат “Конфуціанство в історії та культурі Китаю”

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Роль конфуціанства у культурному житті Китаю

ІІ. Роль конфуціанства в історії Китаю

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Питання модернізації та соціально-економічного розвитку сучасного Китаю в останні десятиліття перебуває в центрі уваги дослідників усього світу з того часу, як у 1978 році китайське керівництво перейшло на шлях реформ і відкритості. За цей період динамічний та планомірний соціально-економічний розвиток Китаю, у тому числі в галузі сучасного наукового розвитку, перетворив Китай із найвідсталішої країни на світового лідера. Роль Китаю на світовій арені невпинно зростає, а швидке зміцнення економічних позицій Китаю супроводжувалося помітним посиленням Китаю у світовій політиці. Сучасний Китай прагне заявити про себе як новий центр «м’якої сили», створення якої є частиною цілеспрямованої довгострокової політики держави.

Необхідно відзначити безпрецедентний стрибок Китаю за 40 років, його очевидний успіх у модернізації всіх сфер суспільного життя, а також послідовне та ефективне здійснення амбітних планів щодо досягнення глобального духовного та культурного лідерства. на історичний досвід реалізації процесу трансформації у Китаї. Сьогодні ідуть активні пошуки виявлення чинників, що забезпечили успіх Китаю в його перетвореннях. Одним із таких чинників небезпідставно називають вдале використання багатої історико-культурної спадщини країни, зокрема й конфуціанства, яке для країн Східної Азії є своєрідним цивілізаційним кодом, що детермінує всі сторони соціального життя.

Мета даної роботи полягає у дослідженні конфуціанства в контексті історичного розвитку Китаю.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз філософської, методичної, нормативної бази документів з метою уточнення понять тощо.

 

І. РОЛЬ КОНФУЦІАНСТВА У КУЛЬТУРНОМУ ЖИТТІ КИТАЮ

 

Конфуціанство – це китайська етична та політична доктрина, пов’язана з іменем Конфуція. У Китаї це вчення відоме як Школа вчених. Конфуціанство відіграло велику роль у розвитку всіх аспектів життя китайського суспільства, включаючи формування його філософського світогляду. Конфуцій поклонявся античності та античним книгам. Він намагався навчити своїх учнів цього, вихваляючи книги своїх предків. Небо для Конфуція – вища сила. Небо стежить за справедливістю на землі, стоїть на сторожі соціальної нерівності. Навіть доля вчення самого Конфуція залежить від волі неба. Сам він пізнав волю неба в 50 років, тоді він і почав проповідувати. Духи для Конфуція також дуже важливі, проте, розділяючи культ предків, він вчив триматися від духів подалі і ставити живих вище померлих [6].

Конфуція мало цікавлять проблеми матеріального світу і космогонії. У центрі його вчення – людина, її моральний і розумовий розвиток і поведінка. Конфуцій головну увагу приділяє питанням виховання ідеальної людини. В основі всіх суспільних і моральних норм поведінки і виховання у Конфуція це релігійний ритуал. Стрижень мудрості – дотримання ритуалу, а сутність філософії – його правильне пояснення і розуміння. Дуже цікавим моментом у вченні Конфуція є його концепція «золотої середини». «Шлях до золотої середини» є одним з головних елементів його ідеології та найважливішим принципом виховання.

Його потрібно використовувати в управлінні людьми для пом‘якшення суперечностей. Можливість знайти середину дається не кожному. Більшість людей або занадто обережні, або занадто стримані Конфуцій вважав, що одна з основних задач людини – зрозуміти своє місце в світі, «з’єднати свою силу з небом і землею». Це і є справжнє пізнання. Можна сказати, що конфуціанство визначило морально-етичний ідеал китайця – «благородна людина», яка думає про борг і моралі. «На добро потрібно відповідати добром, на зло – справедливістю». Гармонійні взаємини є дуже важливим елементом конфуціанства. З взаємин виникають різні обов’язки: у дітей і батьків, керівників і підлеглих, вчителів та учнів. Якщо молодші повинні бути віддані старшим, то старші повинні проявляти доброзичливість. Такі відносини досі пронизують східно-азіатські народи [5].

Конфуціанство дійсно необхідне, і в цьому сенсі ми можемо погодитися з тими, хто розглядає китайське конфуціанство передусім як спосіб життя. Протягом століть у рамках китайської цивілізації було створено та зміцнено багато основних принципів релігії та етики, основні кодекси поведінки, стійкі стереотипи в мові, мисленні, ідеях та сприйнятті, специфічні ціннісні орієнтації. Стійкість і наступність національних традицій та психологічних стереотипів сприяли їх міцності та стабільності [4]. Аналіз китайських філософських джерел показує, що конфуціанство принесло до розуміння далекосхідних народів непорушний етичний кодекс: людинолюбство або гуманність жень, відчуття обов’язку і, виконування ритуалу лі, розумність чжи і віра сінь [2; 4].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!