Реферат “Країни Балтії в ЄС та НАТО”

ЗМІСТ

 

Вступ 

І. Позитивні і негативні наслідки вступу до ЄС та НАТО країн Балтії

ІІ. Вплив інтеграції країн Балтії на їх суспільно-політичну трансформацію

Висновки 

Список використаної літератури 

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Актуальність цієї роботи полягає в тому, що робляться зусилля із забезпечення ефективної національної політики по реалізації національного курсу на європейську і євроатлантичну інтеграцію. здійснила цю інтеграцію і вступила в ЄС і НАТО в якості повноправного члена. В той же час особливий інтерес представляє досвід країн, які не лише відносно нещодавно стали членами цих міжнародних об’єднань, але і на певних історичних етапах зазнавали тиску з боку радянського режиму.

Геополітичне положення країн Балтії визначається перетином на їх території найважливіших торгових шляхів, а наявність розвиненої системи транспортної інфраструктури обумовлює їх інтерес до найбільших країн світу і деяким Латвії, Литві і Естонії. Центри влади. Послаблення значення елементів централізованого контролю після закінчення холодної війни і одночасне підвищення ролі геоекономічних елементів, пов’язаних з прискоренням процесу інтернаціоналізації економічних стосунків, зробило країни Балтії важливими учасниками як квазірегіональних інтеграційних проектів Балтійського регіону, так і європейських і євразійських трансконтинентальних економічних проектів.

Мета даного дослідження полягає у дослідженні причинно-наслідкового зв’язку приєднання країн Балтії до ЄС та НАТО.

Для досягнення мети роботи необхідно виконати наступні завдання:

• проаналізувати наукову літературу, яка стосується аналізу причин та наслідків входження країн Балтії до ЄС та НАТО;
• проаналізувати умови приєстання входження країн Балтії до ЄС та НАТО.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз філософської, методичної, нормативної бази документів з метою уточнення понять тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (трьох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

І. ПОЗИТИВНІ І НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ВСТУПУ КРАЇН БАЛТІЇ ДО ЄС ТА НАТО

 

Литва була першою радянською республікою, що проголосила незалежність 11 березня 1990 року. Згодом Естонія і Латвія наслідували приклад Литви, але через коливання в міжнародному співтоваристві офіційне визнання незалежності було відкладене на декілька місяців. Тільки у 1991 році це рішення було офіційно прийняте. З цієї миті країни Балтії почали швидко проводити структурні реформи з метою організації вільних ринкових стосунків, щоб скоротити розрив з сусідніми західними країнами. Ефективність вжитих заходів мали безумовні позитивні результати, що дозволило країнам вступити у такі міжнародні організації, як НАТО (в березні 2004 року) і ЄС (у травні того ж року).

Членство в НАТО було одним з головних завдань євроатлантичної інтеграції країн Балтії. З одного боку, вона задовольняла вимоги політичних еліт і забезпечувала безпеку їх суспільств. З іншого боку, це дозволило еліті позиціонувати свої країни як форпости проти росії, пограничний регіон між Заходом і Сходом. Після приєднання до Північноатлантичного блоку країни Балтії зіткнулися з рядом складних проблем:

• підтримка (точніше, досягнення) рівня витрат на оборону в розмірі 2 % ВВП;
• продовження реформування збройних сил і модернізація військової інфраструктури;
• участь у спільних військових операціях і навчаннях Альянсу;
• забезпечення патрулювання повітряного простору союзниками; – підтримка політики «відкритих дверей».

Крім того, варто відмітити, що умови ЄС, які здавалися такими привабливими для Литви, Латвії і Естонії, на практиці виявилися менш сприятливими. Ці країни зіткнулися, передусім, з жорсткою європейською конкуренцією і вимушеним виділенням засобів на порятунок інших економік. Варто відмітити, що ці країни жили за рахунок фінансування від Європейського Союзу, яке здійснювалося у декілька етапів. Так, на першому етапі виплат допомога ЄС Естонії склала 800 млн. євро, що вплинуло на поліпшення економічної ситуації і викликало зростання [3].

Аналіз динаміки розвитку країн Балтії показує, що відносно рівня добробуту початкового населення вони йшли практично по одному і тому ж шляху розвитку, який тривав з моменту їх вступу в ЄС та НАТО , вони також переживали поступове підвищення рівня життя населення, яке досягло піку перед глобальною економічний кризою, вони також пережив поступовий підвищення рівень життя. Три країни, що стали учасниками престижного міжнародного форуму, продовжували розвиватися завдяки швидкому економічному зростанню. Проте фінансування непропорційно роздутих економік, яке гарантувало двозначне процентне зростання валового національного продукту, виявилося двосічним мечем під час кризи 2008-2009.

Естонія, Латвія і Литва отримали сумне звання країн, найбільш постраждалих від фінансового шторму. Валовий національний продукт Латвії впав [5]. Ці країни, з їх нестабільною економічною ситуацією, крихким політичним балансом, двосторонніми стосунками з російськими гігантами і дуже складним поєднанням політики надання громадянства, що проводиться національними урядами, є дуже багатогранною ситуацією, яка утрудняє прогнозування геополітичної ситуації в Східній Європі.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!