Реферат “Місце філософії у культурі та життєдіяльності людини”

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Місце філософії у життя суспільства

ІІ. Філософія та її місце у культурі

Висновки

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Станом на сьогодні, одна з найважливіших філософських проблем полягає у визначенні адекватності філософських понять, навіть дуже давніх. Проблема правдивості поняттєвого бачення філософії значним чином пов’язана з філософами та їхнім життєвим досвідом. Адже власне особистість філософа визначає особливість його філософського вчення. Історія багата на приклади, коли у неспроможності та помилках науковців звинувачували філософію разом із її автором. Охоплюючи різні аспекти буття, філософія виявлялась зручною для виправдання та обґрунтування тих чи інших дій.

Сьогодні можна з впевненістю сказати, що філософія ХХІ-го століття має свої особливості. У зв’язку з фундаментальними змінами в західній культурі стався перехід від традиційної класичної філософії до некласичної. Водночас поява таких гілок філософії не є несподіваною: одна тенденція існувала в глибині широко зрозумілої класики філософії (в античності ці погляди висловлювали філософи Середньовіччя та англійські номіналісти, в новий час – емпірик Дж. Локк і скептик Д. Юм), натомість неокласицизм присутній і у І. Канта, яскравого представника німецької класичної філософії.

Головною особливістю розвитку сучасної філософії є плюралізм шкіл і напрямків, а також поява нових нестандартних (некласичних) ідей і концепцій. Причинами цього, ймовірно, є демократизація суспільного життя і зростаюча свобода особистості. У сучасних умовах філософська думка продовжує відігравати значну роль у житті суспільства.

Мета даної роботи полягає у дослідженні особливостей філософії та її впливу на культуру та життєдіяльність суспільства.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: вивчення й аналіз філософської, історичної, нормативної бази документів з метою уточнення понять тощо.

 

І. МІСЦЕ ФІЛОСОФІЇ У ЖИТТЯ СУСПІЛЬСТВА

 

Як відомо, на сьогоднішній день, активне завдання філософії – виступати в ролі посередника, оцінюючи сукупність результатів наукових досліджень з гуманістичної точки зору і дотримуючись логіки розвитку наукових досліджень. На відміну від окремих наук, які ієрархічні та автономно окреслені предметними областями, філософія має свої власні предметні кордони. Це підтверджується тим, що дисципліна отримала назву «Філософські проблеми природничих наук», що підкреслює надзвичайну важливість використання результатів природничих наук для філософії [5]. Філософія – це форма теоретичного освоєння дійсності, заснована на наборі постулатів-апаратів, які увібрали в себе всю історію людської думки. У своїй частині, званій «методологія», сучасна філософія не тільки дає доповнення до розуміння апарату тієї чи іншої науки, а й ставить і вирішує проблеми теоретичних підстав науки і конкуруючих моделей розвитку наукового знання. Науковці виділяють специфічну евристичну функцію філософії, яка протікає по відношенню до наукового знання і стає найбільш помітною при появі радикально нової наукової теорії.

Саме філософські дослідження формують самосвідомість науки, розвивають властиве їй розуміння своїх можливостей і перспектив, задають орієнтири її наступного розвитку. Відмінність між наукою і філософією часто ґрунтується на тому, що наука, на відміну від філософії, має безпосереднє практичне значення, а філософія – ні. На відкриттях і досягненнях науки можна будувати технічні споруди, а філософські міркування не мають практичної цінності, марні, а іноді просто шкідливі [2]. Сьогодні філософія зіткнулася з необхідністю переосмислити свою вічну проблему – людина і світ – і одночасно визначити своє ставлення до «класичної» філософії XVII-XIX століть – епохи капіталізму і висхідного розвитку промислового ринку.

Остання наукова революція прорвала «класичну» галілео-ньютонівську ясність світорозуміння і кризові явища в суспільстві, особливо руйнівні події XX століття. (дві страшні світові війни, експерименти зі встановлення тоталітарних і репресивних режимів, провал «розвиненого соціалізму) підірвали історичний розум і віру в прогрес і виявили ілюзорні основи історичного оптимізму. У філософії почала посилюватися реакція проти класичного раціоналізму; акцент був перенесений на ірраціональний аспект дійсності [5]. Предмет філософії обумовлює виконання філософією функцій: світоглядної, методологічної та культурологічної. Уже з характеристики структури сучасного філософії філософського знання випливає висновок, у сучасному світі що філософія є частина культури і виконує важливі функції у розвитку суспільства. Основні функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, інтегративна, оксіологічна, критична.

Світоглядна функція полягає в тому, що філософія – учення про загальне в системі людина – світ – служить теоретичним ґрунтом світогляду, систематизує, розширює знання людей про світ, людство, суспільство, допомагає зрозуміти світ як єдине ціле і визначити у навколишньому світі місце людини. Гносеологічна функція філософії виявляється у розробці і виборі засобів і методів вивчення та зміни предметного світу або суспільства з урахуванням діючих законів та особливостей об’єкту. Методологічна функція дозволяє визначити напрямок наукових досліджень, орієнтуватися у різноманітності процесів і явищ, аналізуючи їх з певних теоретич­них позицій. Філософські знання допомагають формувати методо­логічну культуру мислення вченого. Інтегративна функція полягає в об’єднанні практичного, пізнавального і ціннісно-орієнтованого досвіду життя людей.

Це важлива умова збалансованого розвитку суспільного життя. У процесі суспільного розвитку або при реалізації складних наукових проблем люди відмовляються від застарілих поглядів та уявлень, стереотипів, цінностей, хибних світоглядних настанов. Філософія допомагає усувати помилки, звільнитися від застою, віджитих догм. Так реалізується критична функція філософії у системі культури. Аксіологічний характер філософських знань виявляється у допомозі людині визначити цінності і самоцінності життя, моральні принципи, гуманістичні ідеали. Це особливо важливе в умовах загострення глобальних проблем сучасності, коли актуальними стають світоглядні аспекти різних видів діяльності. Велика роль філософії в світі, що постійно розвивається, змінюється.

Досвід більш ніж 2500-річної історії філософської думки та розвитку філософії в 20 столітті переконує нас у тому, що у філософії визначено безліч інваріантних незмінних функцій. Вони є ключем до розуміння основних аспектів філософського знання або, в більш широкому сенсі, до розуміння природи, суспільства і людини. Саме знання цих функцій і вимірювань дозволяє нам визначити механізми, за допомогою яких виникають і вирішуються філософські проблеми. До функцій філософського знання належать світогляд, онтологія, епістемологія, методологія, цінності та практична теорія.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!