Реферат “Особливості правового регулювання правоохоронних органів”

ВСТУП

 

Актуальність теми. Одним із найбільш важливих показників рівня цивілізованості суспільства є реальність забезпечення прав і свобод людини, людина має отримати від держави ефективний захист не лише у законі, але й на практиці. Тому більшість країн світу значну увагу приділяє вдосконаленню організації та діяльності правоохоронних органів.

Як показує досвід, конституційне визнання державою основних прав та свобод людини і громадянина, ще не є гарантією створення належних умов для їх охорони та захисту від протиправних посягань і подальше їх поновлення. Якісна і злагоджена робота державних інституцій, створених задля досягнення такої мети, повинна стати запорукою забезпечення реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Правоохоронна діяльність традиційно розуміється як використання державними суб’єктами повноважень щодо виявлення і санкціонування (покарання) порушень юридичних правил. Правоохоронні органи символізують присутність держави в нашому повсякденному житті, її здатність втрутитися і захистити, коли такий захист потрібен. Правоохоронні органи можуть виступати також символом цілісності суспільства і його відданості цінностям честі, обов’язку.

Правоохоронні органи уособлюють монополію держави на застосування примусу, що в свою чергу є необхідною умовою забезпечення ефективної дії права. Правоохоронні органи покликані стримувати суспільство від вчинення злочинів, аморальних дій, злих намірів, змов на вчинення протиправних дій. Питання щодо кола правоохоронних органів неодноразово ставало предметом дослідження вчених. Серед них А. Білас, Р. Бараннік, П. Біленчук, І. Бондаренко, Ю. Битяк, В. Дубінчак, А. Куліш, А. Кучук, К. Мельник, О. Музичук, Ю. та ін.

 

1. Особливості правового регулювання правоохоронних органів

 

Вкрай необхідним, у теоретичному і практичному вимірах, є чітке розмежування завдань, мети чи цілей, функцій (напрямів) і видів правоохоронної діяльності. Це дуже близькі, але, все ж таки, не рівнозначні поняття. В юридичній літературі, та й в законодавстві, вони часто ототожнюються. Частково це пояснюється тим, що функції, як і завдання, слугують досягненню певної мети. Таким чином, важливість правоохоронної діяльності визначається її метою, яка полягає в охороні прав і свобод людини та громадянина, громадського порядку; забезпеченні громадської безпеки; підтриманні правопорядку; втіленні в життя принципу верховенства права. Ця мета досягається при реалізації завдань і функцій, що покладаються суспільством і державою на цей вид діяльності [2].

В. Гриценко зазначає, що покладення на уповноважених суб’єктів правоохоронних та правозахисних функцій обумовлено створенням правових можливостей для реального та ефективного досягнення мети правоохоронної діяльності – охорони прав людини і громадянина, забезпечення інтересів суспільства і держави, підтримання правопорядку. Як зазначає А. Білас, функції правоохоронної діяльності – це такі напрями її впливу на суспільні відносини, необхідність реалізації яких породжує й необхідність існування правоохоронної діяльності як певного явища правової дійсності.

Вони мають такі властивості:

1. є похідними від її сутності й визначаються призначенням цього виду діяльності в суспільстві;
2. спрямовані на виконання завдань, що стоять перед правоохоронною на даному етапі розвитку;
3. є напрямами її активного впливу, що упорядковують певний вид суспільних відносин, тому важливою ознакою є динамізм, дія функцій правоохоронної діяльності;
4. безперервність, тривалість дії.

Загалом виділяють такі види функцій правоохоронної діяльності:

1. охоронна;
2. профілактична, наглядова (контрольна);
3. регулятивна;
4. каральна;
5. виховна.

Охоронну функцію права реалізує охоронна (правоохоронна) діяльність держави. Якщо охоронна функція права пов’язана з охороною існуючих суспільних відносин, то охоронна діяльність держави націлена на охорону самого права, тому що без такої охорони право не здатне ефективно функціонувати. Отже, право охороняє суспільні відносини і саме цим утворює легальні основи для правоохоронної діяльності держави, належного функціонування її правоохоронної системи. Це знайшло своє віддзеркалення у Конституції України, згідно з нормами якої права і свободи людини, їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Окрім цього, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є обов’язком держави. Як зазначається у колективній праці під керівництвом В. Маляренка цілісне виконання правоохоронної функції в державі утворено системними зусиллями уповноважених органів з виявлення чи розслідування правопорушень, відновлення порушеного права, захисту правопорядку, нагляду за додержанням законності, активною й цілеспрямованою взаємодією в процесі цієї діяльності та координацією між уповноваженими органами [1]. Правоохоронна функція держави полягає в забезпеченні конституційного порядку, національної безпеки; вона зумовлює стан законності, актуалізує охорону конституційних прав людини й громадянина та відновлення неправомірно порушених цих прав.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!