Реферат ” Особливості психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами “

Зміст

Вступ

1. Особливості психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Аналіз наукових психологічних джерел з дисфункційного розвитку особистості засвідчує, що існує декілька концепцій формування понять “особи з порушеннями” або “з інвалідністю”, “з вадами розвитку”.

Всесвітня організація охорони здоров’я інтерпретує термін «порушення» як такий, що відноситься до аспектів органічного враження, втрати певних функцій (глухота, обмеження зору тощо). Поняття «інвалідність» – пов’язане з дефектами певних функцій (мовлення, фізичне порушення тощо); “фізичні та розумові вади розвитку” стосуються соціальних недоліків, тобто коли можливості людини не відповідають вимогам та очікуванням середовища, в якому вона існує.

На кожному етапі розвитку суспільство висуває теорії про дисфункцію та її визначення. Згідно зі стандартами Міністерства освіти і науки, відповідно до типу порушень в Україні на сьогоднішній день виділяються наступні категорії дітей:

• з порушеннями слуху (глухі, оглухлі, зі зниженим слухом);
• з порушеннями зору (сліпі, осліплі, зі зниженим зором);
• з порушеннями інтелекту (розумово відсталі, із затримкою психічного розвитку);
• з мовленнєвими порушеннями;
• зі складною структурою порушень (розумово відсталі і сліпі чи глухі; сліпоглухонімі та ін.);
• з емоційно вольовими порушеннями
• діти з аутизмом.

Різні види розладів потребують різних підходів до їх корекції, тому залучення дитини до тієї чи іншої корекційної програми – це формування певного набору навичок, умінь та психологічних особливостей.

І хоча вважається, що розвиток цих особливостей розвивається тільки на основі певних природних тенденцій, тим не менш, очевидно, що певні особливості формуються соціально і залежать від форми втручання та ініціювання психологічної допомоги.

В останні роки в літературі з психології став використовуватися термін “діти з особливими потребами”. До цього осіб з порушеннями розвитку прийнято було називати інвалідами.

 

1. Особливості психічного розвитку дітей з особливими освітніми потребами

 

Особистість дитини інваліда розвивається у відповідності із загальними закономірностями розвитку дитини, а дефект, стан чи хвороба визначають вторинні симптоми (за Л.C. Виготським), що виникають опосередковано протягом аномального соціального розвитку. Хвороба, яка спричиняє насамперед порушення в біологічній сфері людини, створює перешкоду для соціально психологічного розвитку.

Це стосується інвалідів у дитячому віці зі складними порушеннями слуху, зору, порушеннями опорно-рухового апарату, психофізичного розвитку. За відсутності своєчасного догляду спостерігається відхилення від стадії вікового розвитку. Тобто специфіка гіпоплазії обумовлена патологічними процесами біологічного розвитку та їх наслідками.

Дефектологічна наука стосовно проблеми навчання і розвитку аномальної дитини виходить з того, що вона не просто менш розвинена, ніж її нормальний ровесник, а інакше розвинена. Такій дитині властива специфіка, своєрідність її власної психіки.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!