Реферат ” Особливості роботи з дітьми, які постраждали від торгівлі людьми “

Зміст

Вступ

1. Поняття «торгівля людьми»

2. Особливості проведення первинного опитування (інтерв’ю) дитини, яка ймовірно постраждала від торгівлі людьми

3. Особливі потреби дітей, постраждалих від торгівлі людьми

4. Роботи з дітьми, які постраждали від торгівлі людьми

Висновки

Список використаних джерел

 

Вступ

 

Законом України «Про протидію торгівлі людьми» визначено, що «торгівля людьми» — це здійснення незаконної угоди, об’єктом якої є людина, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації, у тому числі сексуальної, з використанням обману, шахрайства, шантажу, уразливого стану людини або із застосуванням чи погрозою застосування насильства, з використанням службового становища або матеріальної чи іншої залежності від іншої особи, що відповідно до Кримінального кодексу України визнаються злочином.

Торгівля людьми є не лише сучасною формою рабства, яке порушує права людини, а й тяжкою формою насильства, що спричиняє ризик для її життя та здоров’я. Торгівля людьми здійснюється в різних формах. Вона динамічна, схильна до адаптації та, подібно до інших форм злочинної діяльності, носить постійно змінний характер, метою якого є ухилення від заходів правоохоронних органів щодо протидії цьому злочину.

Оскільки поняття «торгівля людьми» охоплює широке коло соціальних явищ та передбачає здійснення комплексних заходів при наданні допомоги постраждалим, соціальні служби є однією із ключових структур, що мають працювати як з передумовами, так і з наслідками торгівлі людьми.

При наданні допомоги постраждалим від торгівлі людьми, необхідно враховувати, що наслідки перебування в ситуації торгівлі людьми в цілому відрізняються від наслідків будь-якої поодинокої події, що травмує особу, оскільки торгівля людьми частіше за все передбачає довготривалі та часто повторювані травмуючі ситуації. Отже допомога постраждалим повинна надаватись комплексно та з урахуванням особливих потреб, спричинених ситуацією торгівлі людьми.

 

1. Поняття «торгівля людьми»

 

«Торгівля людьми» означає здійснювані з метою експлуатації вербування, перевезення, передачу, приховування або одержання людей шляхом загрози силою або її застосування або інших форм примусу, викрадення, шахрайства, обману, зловживання владою або уразливістю положення, або шляхом підкупу, у вигляді платежів або вигод, для одержання згоди особи, яка контролює іншу особу.

Експлуатація включає, як мінімум, експлуатацію проституції інших осіб або інші форми сексуальної експлуатації, примусову працю або послуги, рабство або звичаї, подібні з рабством, підневільний стан або вилучення органів.

Отже торгівля людьми — це тяжкий злочин, який має три складові: дії, засоби та мету, при цьому: діями є: вербування, переміщення, переховування, передача та одержання людини; до засобів відносять: погрози або застосування сили, примусу, шантажу, обману; зловживання владою чи уразливим станом особи тощо; метою може бути: сексуальна експлуатація; використання у порнобізнесі; примусова праця або примусове надання послуг; рабство чи підневільний стан; вилучення органів; примусова вагітність або усиновлення чи удочеріння з метою наживи; використання у злочинній діяльності або у збройних конфліктах; вилучення органів; проведення дослідів над людиною без її згоди тощо.

 

2. Особливості проведення первинного опитування (інтерв’ю) дитини, яка ймовірно постраждала від торгівлі людьми

 

У щоденній роботі із вихованцями педагог у різній спосіб отримує інформацію про життя дітей не тільки у процесі навчання та виховання, а й за межами навчального закладу. Інформація про сумний досвід дитини, який вона отримала через ситуацію торгівлі людьми, може надійти до педагога у будь-який момент та спосіб. Але для повного розуміння ситуації варто організувати спеціальний захід у вигляді опитування (інтерв’ю).

Якщо педагог не впевнений у своїх силах, але піклується про дитину, то краще звернутися до шкільного психолога та тримати інформацію у повній конфіденційності від інших дітей, батьків та дорослих. Не слід проводити «розслідування», залучаючи інших дітей, їхніх батьків. Це може викликати підозру до дитини та відсторонення дитячого колективу, що спрацює проти дитини, яка ймовірно постраждала. Окрему увагу потрібно звернути на статтю 35 «Опитування дитини» Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства:

1. Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення:

а) проведення опитувань дитини без необґрунтованої затримки, відразу після повідомлення фактів компетентним органам;

b) проведення опитувань дитини, якщо це необхідно, у спеціально обладнаному та прилаштованому для цих цілей приміщенні;

c) проведення опитувань дитини особою, спеціально підготовленою для цих цілей;

d) проведення всіх опитувань дитини одними й тими самими особами, якщо це можливо та де це доцільно;

e) якомога меншої кількості опитувань і настільки, наскільки це є вкрай необхідним для цілей кримінального провадження;

f) можливості супроводження дитини її законним представником або, де це доцільно, дорослим, якого вона сама вибирає, якщо стосовно цієї особи не буде винесено мотивованого рішення про інше.

Кожна Сторона вживає необхідних законодавчих або інших заходів для забезпечення можливості запису на відеоплівку опитування жертви або, де це доцільно, свідка дитини та прийняття таких відеосвідчень як доказу в суді згідно з нормами її національного законодавства.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!