Реферат “Загальні засади кримінального провадження: рівність перед законом і судом”

ЗМІСТ

 

Вступ

І. Загальні засади кримінального провадження

ІІ. Рівність перед судом та законом

Висновок

Список використаної літератури

 

ВСТУП

 

Актуальність теми. Принципи загального людського (цивільного) права займають особливо важливе місце в силу загальної кількості принципів, що виділяються в теорії права і знаходяться своє відображення та реалізацію в правовому регулюванні суспільних відносин, у тому числі в кримінальному процесі.

Раніше невирішені питання, що стосуються системні зміни, які нещодавно відбулися в нашій країні, і подальші реформи в правовій сфері викликали необхідність переглянути роль і значення певних правових принципів, їх тлумачення і реалізацію відповідно до встановлених у законі норм. Країни Європейського Союзу. Тому питання про зміст принципу рівності, зокрема рівності перед судом і в суді в кримінальному процесі, і гарантії його реалізації відповідно до міжнародних судових стандартів, вимагає подальшого дослідження.

Мета даного дослідження полягає у вивченні особливостей рівності перед законом та судом як принципу кримінального провадження.

Методи дослідження. Для досягнення мети та вирішення завдань використовувалися такі методи дослідження: теоретичні: вивчення й аналіз методичної бази та наукової літератури з метою уточнення понять тощо.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, основної частини (двох розділів), висновків, списку використаних джерел та літератури.

 

І. Загальні засади кримінального провадження

 

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться [2]:

• верховенство закону (Стаття 8 Кримінально-процесуального кодексу. Кримінальний процес здійснюється відповідно до принципу верховенства права, згідно з яким людина, її права і свободи визнаються і визначаються як найвища цінність. Зміст і напрямок діяльності держави Принцип верховенства права в кримінальному процесі застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини;
• законність (Стаття 9 Кримінально-процесуального кодексу). Під час кримінального судочинства суди, слідчі судді, прокурори, керівники органів попереднього слідства, слідчі та інші посадові особи державних органів зобов’язані суворо дотримуватися конституційних вимог. Верховною Радою України, цим Кодексом, міжнародними договорами, зобов’язаннями, обов’язковість яких передбачена Верховною Радою України, та іншими вимогами законодавчих актів. Прокурори, керівники органів попереднього слідства і слідчі зобов’язані всебічно, ретельно і неупереджено досліджувати обставини кримінального судочинства і виявляти як викривальні, так і виправдовуючі підозрюваних і обвинувачених ситуації. як обставини, що пом’якшують або обтяжують його покарання, дати їм відповідну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Законодавство України та інші нормативні правові акти, в тому числі положення, що стосуються кримінального судочинства, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального судочинства не може застосовуватися закон, що суперечить цьому Кодексу. Якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародним договорам, обов’язкова згода на укладення яких надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України. Кримінально-процесуальний кодекс України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Якщо положення Кодексу не регулюють або нечітко регулюють питання кримінального процесу, застосовуються загальні засади кримінального процесу, визначені в першій частині статті 7 Кодексу);
• рівність перед законом і судом (Стаття 10 Кримінально-процесуального кодексу). Жодні привілеї або обмеження процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, не можуть бути встановлені за ознакою раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі., етнічне та соціальне походження, майновий стан, місце проживання, громадянство, освіта, рід занять, мова та інші характеристики. і фізичні недоліки тощо) користуються додатковими гарантіями під час кримінального процесу);
• повага людської гідності (Стаття 11. Під час кримінального судочинства) має бути гарантована повага до людської гідності, прав і свобод усіх осіб. Забороняється піддавати людину тортурам, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню під час кримінального процесу. вдаватися до загрози такого поводження, тримати людину в стані приниження, змушувати її поводитися таким чином, який підриває її гідність. Кожен має право на захист людської гідності, прав, свобод та інтересів, порушених при виконанні кримінального порушення будь-яким способом, не забороненим судовим розглядом);
• гарантувати право на свободу і особисту недоторканність (Стаття 12. Під час кримінального розгляду ніхто не може бути затриманий, стриманий або обмежений у здійсненні свого права на свободу пересування на підставі підозри або звинувачення в скоєнні злочину, що не є кримінальним злочином. Підстави та процедури, передбачені цим Кодексом. Кожен, хто затриманий за підозрою у вчиненні кримінального злочину, або звинувачується у скоєнні злочину, або іншим чином позбавлений волі, повинен якомога швидше постати перед слідчим суддею для визначення законності та обґрунтованості його затримання, інших позбавлень волі і подальшого утримання під вартою. Затриманий негайно звільняється, якщо протягом 72 годин з моменту затримання він не отримав обґрунтованого судового рішення про своє затримання;
• невидимість приватних будинків або іншої власності (Кримінально-процесуальний кодекс, стаття 13. Вхід, огляд або обшук приватного будинку або іншого майна не дозволяється, крім як на підставі рішення суду. Справжнім Кодексом);
• конфіденційність повідомлень (Стаття 14 Кримінально-процесуального кодексу). Під час кримінального судочинства всім особам гарантується таємниця листування, телефонних переговорів, телеграфних та інших повідомлень та інших видів зв’язку. Втручання в таємницю зв’язку виявляє і запобігає тяжкому злочину або особливо тяжкому злочину, з’ясовує його обставини і підстави для винесення судового рішення у випадках, коли для особи, яка вчинила злочин, неможливо досягти цієї мети іншими засобами, передбаченими цим Кодексом. Інформація, отримана в результаті перехоплення повідомлень, не може бути використана ні для яких інших цілей, крім як для вирішення завдань кримінального судочинства);

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!