Реферат “Зародження фінансових відносин у Київській Русі”

ЗМІСТ

 

ВСТУП

І. Історичні передумови виникнення фінансів 

ІІ. Фінансові відносини Київської Русі: зародження та розвиток 

ІІІ. Доходи казни Київських Князів 

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 ВСТУП

 

Актуальність теми. Ефективне моделювання майбутнього базується на досягненнях минулого, зокрема враховуючи культурну спадщину, яка впливає на національне фінансотворення. Традиції, що зародилися на наших землях у найдавніші часи і передавалися протягом державотворчих процесів, складають основу цієї спадщини. Згідно з деякими науковцями, фінанси виникли одночасно з появою держави, оскільки для її функціонування були необхідні ресурси. Спочатку ці ресурси виражалися у формі натуральних податків та трудових повинностей, а згодом вони отримали грошову форму. Місто Київ, яке сьогодні є столицею України, має довгу та складну історію, що налічує понад тисячу років. Протягом цього періоду місто було свідком численних політичних та економічних змін, які вплинули на розвиток фінансових відносин.

Фінансові відносини в Києві зародилися ще в епоху Київської Русі, середньовічної держави, яка існувала з 9-го до 13-го століття. У той період Київ був столицею Руської держави, що охоплювала значну територію, від сучасної України до Росії та Білорусії. Розташування Києва на перехресті важливих торгових маршрутів, які з’єднували Європу та Азію, відіграло ключову роль у розвитку фінансових відносин у місті. Цей фактор зробив Київ відомим торговельним центром, до якого з’їжджалися купці з усіх куточків світу для здійснення обміну товарів і валют.

Поміж торгівлі, Київ став важливим центром банківської справи та фінансів. У місті діяло кілька великих ринків, де купці та торговці здійснювали купівлю та продаж товарів. Також існувала складна система мір та ваги, яка забезпечувала справедливість комерційних угод. Розвиток національних державних фінансів Київської епохи став об’єктом дослідження в даному контексті. Деякі вчені, такі як О. Василик, Л. Кухарець, В. Оспіщев, Ю. Пасічник, Н. Полонська-Василенко та інші, вивчали різні аспекти проблематики виникнення та розвитку фінансів.

 

І. Історичні передумови виникнення фінансів

 

На українських землях історія товарно-грошових відносин та виникнення фінансів сягає найдавніших часів. У цей період спостерігаються ранні форми фінансово-економічних відносин, такі як натуральний податок, різного роду збори та повинності, що сплачувалися правителю і утворювали централізований фонд грошових коштів.

Таким чином, утворення фонду зібраних коштів стало першою формою фінансових відносин між населенням та владою. З розвитком держави влада почала здійснювати все більший вплив на економічні процеси. Це призвело до необхідності створення державних доходів і видатків, що утворюють загальну фінансову систему грошових відносин – державний бюджет. Цікаво дослідити історичний розвиток фінансів в деяких державних утвореннях, які існували на українських землях понад 2500 років тому [1, с. 96]. Античні міста-держави, засновані на території сучасної України, включають Тіру (розташована на місці сучасного Білгород-Дністровського), Ольвію (розташована у селі Парутине Миколаївської області на правому березі Бузького лиману), Керкінітида (сучасна Євпаторія), Херсонес (розташований у околицях сучасного Севастополя), Феодосія, Пантікапей (сучасне місто Керч) і багато інших.

У тих самих державних утвореннях вироблялися або відливалися свої власні монети, які мали важливе символічне значення, що відображало їх державність та стали джерелом історичних, культурних та політичних відомостей про конкретний період їх становлення та розвитку. Наприклад, у Скіфській державі використовувалися наконечники стріл як ранні форми грошового еквівалента. Більш того, інші державні утворення в Українському Причорномор’ї карбували монети у формі дельфінів, риб та інших символів, що також виступали важливими грошовими елементами. У грошовому обігу також перебували срібні та мідні монети, що наслідували денарії з портретами римських імператорів. «На монетах надруковані герби, емблеми або імена правителів мали велике значення, оскільки тільки держава мала право випускати монети, а правителі були визнаними суверенами, що чеканили власну валюту» [4].

Спостерігаючи зміну портретів на монетах того часу, можна здобути багато відомостей про історію, культуру та традиції конкретної держави. Цікавим є походження грошей на теренах наших предків. Наприклад, з пошаною до річки Дніпро з’являються монети, присвячені Борисфену – богу річок і покровителю торгівлі. На монетах Босфору грифон символізує головні багатства країни: золоті монети мають зображення хлібного колоса, а мідні – рибу. На теренах України розташувалися численні державні утворення, які передували з’явленню нового типу української держави, відомої як Київська Русь, та сприяли формуванню її фінансової системи. Зокрема, корінні народи Подніпров’я, Подністров’я та Побужжя об’єдналися в державний союз у IV столітті, створивши власну незалежну державу, яку називали антами. Вважається, що їх колись відомо було як «крайніх», жителів, які проживають «на краю», «периферійних людей».

Ймовірно, саме від антів походить назва нашої держави та народу. Згідно з історичними джерелами, у V столітті держава антів охоплювала територію від річки Дон до Чорного моря й Богемії. Ця держава існувала протягом близько трьох століть. Її культура, форми й методи господарювання стали продовженням формування й розвитку основних принципів Київської держави. Аналізуючи історичні етапи державотворення на українських землях, варто зазначити, що одним з найважливіших державних утворень з центром у Києві (482–882 рр.) була Куявія, про яку згадується у багатьох арабських, візантійських та західноєвропейських джерелах під назвою Куяба (Куявія). Державні утворення наших предків внесли значний вклад у формування культури, установлення цінностей та стали важливим джерелом підтримки нашої ідентичності та традицій у процесі становлення держави. Особливо це яскраво проявилося під час формування та розвитку давньоукраїнської держави – Київської Русі, яка забезпечила систематичне упорядкування та функціонування національної фінансової системи.

З врахуванням фінансових аспектів національного державотворення, великий інтерес представляє аналіз процесів збору податків, сплати мита, функціонування грошового господарства та формування доходів та видатків княжої казни. Варто відзначити, що кожен князь використовував власні методи управління товарами та грошовими потоками, які перебували під його безпосереднім контролем. Для збирання мита та данини князь призначав окремих посадових осіб, таких як митники, данщики, пятенщики, які не підпорядковувалися намісникам чи волостелам. Князь виписував різноманітні урядові розпорядження безпосередньо на ім’я посадових осіб. Гроші, зібрані ними, передавалися прямо князю або особам, яким він вказував. Якщо виникали скарги на неправильні дії цих посадових осіб, вони подавалися безпосередньо князю [2, с. 105, 107].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!