Реферат “Життєвий цикл організації”

ЗМІСТ

 

ВСТУП 

І. Життєвий цикл оpганізації як невід’ємна хаpактеpистика її діяльності 

ІІ. Оцінка стадій життєвого циклу організацій 

ІІІ. Діагностика системи управління на різних етапах життєвого циклу АТ «Житомирські Ласощі» 

IV. Удосконалення системи управління на сучасному етапі життєвого циклу підприємства АТ «Житомирські Ласощі» 

ВИСНОВКИ 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

ВСТУП

 

Актуальність теми пояснюється тим, що сучасним реаліям організаційного розвитку притаманні циклічні характеристики, зумовлені необхідністю адаптації до поточних конкурентних вимог. Запорукою успіху управління життєвим циклом організації є орієнтація на конкурентоспроможність та ринкову стійкість. Для того, щоб організація могла стабільно працювати на ринку, необхідно адаптувати внутрішнє і зовнішнє середовище до гнучкості та динаміки виробничих і організаційних процесів.

Незалежно від розміру виробництва чи форми власності, кожна організація проходить свій власний унікальний «життєвий цикл» діяльності. Він включає в себе різні етапи та фази, які організація проходить протягом свого існування – від заснування до занепаду або реорганізації. Кожна фаза має свої специфічні компоненти, включаючи цілі та завдання, які організація повинна підтримувати та просувати.

Якщо уважніше розглянути ці фази та специфіку розробки основних завдань, які ставляться перед менеджментом, можна досягти успіху на кожному етапі діяльності організації та прискорити розвиток ресурсів і людського потенціалу. Чітко визначений життєвий цикл організації дозволяє оцінити її поточну ситуацію та обрати відповідний стиль управління і стратегію для досягнення бажаних цілей і показників.

Питання сутності та закономірностей моделей життєвого циклу організації досліджували такі науковці, як І. Адізес, О. Ареф’єва, І. Бернад, В. Воронкова, Л. Грейнер, О. Кузьмін, Л. Лігоненко, О. Мельник та інші. Проте багато аспектів, пов’язаних із життєвим циклом організації, залишаються недостатньо висвітленими в літературі й потребують подальших наукових розвідок, оскільки наразі відсутній єдиний підхід до визначення сутності життєвого циклу організації та класифікації його моделей.

Метою дослідження є аналіз теоретичних і практичних аспектів управління життєвим циклом організації.

 

І. Життєвий цикл оpганізації як невід’ємна хаpактеpистика її діяльності

 

Кожна організація є унікальною і має свої специфічні характеристики та особливості. Якщо поглянути на організацію зсередини, то можна виявити різноманітні зміни та процеси, що призводять до різних результатів, які можуть бути як негативними, так і позитивними.

Від моменту заснування до певного етапу розвитку організація може переживати успіх або занепад, що може призвести до припинення її діяльності. Основне завдання керівника – зрозуміти, на якому етапі необхідно прийняти правильне рішення та обрати відповідний стиль управління, оскільки для кожного етапу характерний певний тип управління, від якого залежить подальше існування організації.

Численні міркування та підходи до життєвого циклу можна знайти в літературі, присвяченій маркетинговим дослідженням. З аналізу різних організаційних та управлінських теорій можна зробити загальний висновок: Виживання та ефективність організації залежать від регулярних і систематичних змін у цілях, складі персоналу та стилі управління.

«Концепція життєвого циклу виникла наприкінці 19 століття як система ідей, що охоплювала успадкування і розвиток окремих організмів, а також адаптацію, виживання і вимирання на рівні видів і популяцій живих організмів» [5, с. 208].

Циклічна модель часу описувала нелінійний процес змін, що відбуваються в організмі під час його розвитку – від початкових стадій до наступних поколінь. Основними рисами життєвого циклу були послідовність стадій, незворотність розвитку (зрілість або старіння) і відтворення форм через чергування поколінь.

Об’єкти дослідження можна умовно представити як трирівневу систему:

1. надорганізаційний рівень – досліджується галузь;
2. організаційний рівень – фокус спрямований на організацію;
3. внутрішньоорганізаційний рівень – аналізується товар, бренд або знання (рис. 1.1).

Pис.1.1. Тpиpівнева система oб’єктів життєвoгo циклу в теopії упpавління

 

Проблему життєвого циклу організації досліджували багато науковців, серед яких Б. Мільнер, Г. Козаченко, Г. Широкова, Д. Кац і Р. Канн, Д. Ліппіт і В. Шмідт, Д. Міллер і П. Фрізен, І. Адізес, Л. Грейнер, О. Шацька, С. Корягіна та інші. Кожен із них має власний підхід до трактування цього явища. З метою уточнення поняття життєвого циклу організації та його сутності було проведено узагальнення різних наукових підходів (табл. 1.1).

 

ІІ. Оцінка стадій життєвого циклу організацій

 

Кожен етап життєвого циклу організації має свої унікальні особливості та виклики. Серед факторів, що впливають на середню тривалість існування організації, зазвичай виокремлюють: її розмір, галузеву приналежність, тип продукції, рівень комбінування та диверсифікації, ступінь горизонтальної й вертикальної інтеграції, технічний розвиток, загальний стан національного й глобального ринків, а також ефективність управління, зокрема структуру, стратегію, імідж, корпоративну ідеологію, культуру та рівень витрат [8].

Окрім розробки п’ятиступеневої моделі життєвого циклу, дослідники Міллер і Фрізен також працювали над методологією визначення стадій розвитку організації на основі конкретних критеріїв. Як уже зазначалося, життєвий цикл розпочинається з фази народження, яку характеризують молодий вік, неформальна структура та концентрація влади у власника. Фаза сталого розвитку визначається такими показниками, як зростання продажів, підвищення організаційної ефективності та наявність формалізованої структури. Водночас, якщо темпи зростання продажів становлять менше 15 %, це свідчить про перехід організації до стадії зрілості.

Зі збільшенням рівня продажів та вдосконаленням систем контролю й планування компанія поступово переходить у фазу буму. Натомість зниження прибутків і скорочення обсягів виробництва сигналізують про початок рецесії. Основні критерії визначення стадій життєвого циклу організації наведено в таблиці 1.2 [7].

Таблиця 1.2

Критерії визначення стадії розвитку організації за Міллером та Фрізеном [27]

Однак наведені критерії для визначення стадії життєвого циклу організації є недостатніми, що вимагає розширення класифікації. Наприклад, у компаніях із значною фінансовою підтримкою та високоліквідними активами поріг віку для певної стадії може бути нижчим. Крім того, показники продажів на всіх етапах, зокрема на стадіях зрілості та розквіту, залежать від специфіки галузі та сфери діяльності.

Окрему категорію становлять неприбуткові та благодійні організації, для яких показник прибутковості не є визначальним у життєвому циклі. Доцільніше оцінювати їхні етапи розвитку на основі таких критеріїв, як організаційна структура, стратегія, статус та рівень інноваційного розвитку.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!