Стаття “Формування педагогічної рефлексії, як складової педагогічної культури батьків”

УДК-

                                                                                                            Викладач:

старший викладач

                                                                               Підготувала:

студентка __ курсу

групи ____

НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

 

ФОРМУВАННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ, ЯК СКЛАДОВОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ БАТЬКІВ

 

Постановка проблеми. Підвищення рівня педагогічної рефлексії серед батьків має вагому роль у педагогічній сфері, оскільки це безпосередньо впливає на якість виховання та розвитку дітей. Незалежно від рівня освіти та досвіду, батьки постійно стикаються з різноманітними викликами та ситуаціями, пов’язаними з вихованням своїх дітей.

Але не всі батьки мають достатні знання, навички та усвідомлення, щоб ефективно впоратися з цими викликами. Відсутність педагогічної рефлексії серед батьків може призвести до некоректної взаємодії з дітьми, непридатного використання виховних методів та стратегій, а також пропуску можливостей для повноцінного розвитку дітей.

Таким чином, проблема полягає у необхідності формування педагогічної рефлексії у батьків як складової педагогічної культури. Це означає, що вони повинні здобувати знання, навички та уміння, розвивати свідомість і внутрішній світ, а також створювати умови для постійного самовдосконалення і розвитку. Тільки через освоєння педагогічної рефлексії батьки зможуть бути більш компетентними, ефективними і впевненими в своїх виховних практиках, що, в свою чергу, сприятиме здоровому і гармонійному розвитку дітей.

Мета останніх досліджень та публікацій. Теоретичні основи формування педагогічної культури батьків представлені у працях вітчизняних авторів, таких як Т. Алексєєнко, А. Арбузов, Є. Аркін, О. Арсеньєва, О. Бондаревська, І. Гребенников, Л. Ковінько, Л. Левшин, А. Макаренко, О. Насєдкін, Т. Панфілова, Ю. Петров, В. Сухомлинський, В. Титаренко та інші, а також у працях зарубіжних дослідників, таких як А. Адлер, Е. Берн, Т. Гордон, Х. Джайнотт, В. Сатір, Ю. Хамеляйнен та інші.

Головною метою цієї статті є виявлення способів підтримки та посилення рефлексивної компетентності батьків з метою покращення їх педагогічної роботи і сприяння гармонійному розвитку дитини.

Виклад основного матеріалу та результатів дослідження. Педагогічна культура батьків є важливою складовою загальної культури особистості. Вона відображає накопичений досвід попередніх поколінь у вихованні дітей і постійно збагачується в сімейному середовищі. Педагогічна культура батьків має позитивний вплив на всебічний розвиток сімейного життя і становить основу для педагогічної діяльності батьків. Вона допомагає батькам уникати типових помилок у вихованні і знаходити вірні рішення в нетрадиційних ситуаціях. Успішність і результативність домашнього виховання дітей суттєво залежить від рівня педагогічної культури батьків.

Одним з важливих компонентів педагогічної культури є педагогічна рефлексія. Педагогічна рефлексія є основою для саморегуляції та самооцінки особи щодо її освітньої діяльності. Вона пов’язана з особливостями змісту педагогічної діяльності, базується на досвіді власної роботи і спрямована на аналіз та вдосконалення власної практики, а також на розуміння впливу своєї діяльності на навколишнє середовище та на дітей.

Одним з завдань є розвиток у батьків навичок самоаналізу, які виражаються у здатності розуміти себе як вихователя, оцінювати свою педагогічну діяльність, прогнозувати і планувати свої дії, а також розуміти і аналізувати думки інших людей про свою виховну роботу і про себе як вихователя. Взаємодія батьків з їх власними дітьми, як будь-яка інша діяльність, включає ряд важливих етапів: антиципацію (передбачення), аналіз, планування, виконання, рефлексію, аналіз результатів і планування наступного етапу діяльності.

Відповідно до Н. Г. Бабенка, рефлексія займає особливе місце в процесі виховання дітьми батьками. Це означає, що батьки критично осмислюють свій виховний потенціал, своє ставлення до дитини і процесу формування особистості дитини. Вони аналізують свої педагогічні знання, цілі, цінності і методи взаємодії з власними дітьми [1].

Суттєво зазначити, що лише свідоме і рефлексивне батьківство сприяє етичному та емоційному благополуччю дитини. Рефлексивна культура батьків сьогодні визнається як особливий предмет інноваційних технологій, нарівні з педагогічною ерудицією, які покликані підвищити виховну компетентність. Згідно з результатами різноманітних досліджень щодо рефлексії, рефлексивна культура батьків є надзвичайно цінною здатністю, яка дозволяє не лише усвідомлювати власні емоції, відчуття, дії і поведінку взагалі, але й змінювати їх мотиви з метою оптимізації якості взаємодії з дитиною [1].

Рефлексія, як особливий тип мисленнєвої діяльності і основа оптимального алгоритму усвідомленого батьківства, сприяє більш ефективному процесу саморегуляції власних емоцій і поведінки, а також вибору нових стратегій поведінки в конкретних ситуаціях спілкування з дитиною [2].

Якісне і рефлексивне виконання батьківської ролі має важливе значення для суспільства, інституту сім’ї та психологічного благополуччя майбутніх поколінь. У сучасній вітчизняній психології «батьківство» розглядається як інтегральна психологічна формація особистості.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!