Стаття “Моральна цінність праці: філософсько-культорологіний аналіз”

ПІБ, к.і.н. доцент кафедри

політології та філософії ЗУНУ

ПІБ, студентка групи МАРК-11

Факультету економіки та управління, ЗУНУ

 

МОРАЛЬНА ЦІННІСТЬ ПРАЦІ: ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТОРОЛОГІНИЙ АНАЛІЗ

 

Актуальність теми дослідження. Етап розвитку сучасного суспільства характеризується змінами у світогляді та ціннісних орієнтаціях всього суспільства, так і окремої людини.

Прогрес науки і техніки, автоматизація та комп’ютеризація виробництва, зменшення ролі та частки продуктивної праці, а також розширення сфер дозвілля та споживання змінили розуміння праці та її ролі в житті людини і суспільства. Розвиток і поширення інформаційно-комп’ютерних технологій змінюють характер і зміст праці, а також ставлення людей до праці, дозвілля та освіти.

Руйнування етичних систем, заснованої на звичаях, традиціях і релігійних світоглядах, і криза раціональних моральних систем, закладених у «проекті модерну», призводять до втрати ясності і двозначності в питанні моральної цінності праці. Це визначає актуальність і необхідність всебічного вивчення і розуміння змін у галузі моральної оцінки праці.

Метою дослідження є проведення філософсько-культурологічного аналізу трансформації уявлень про моральну цінність праці.

Об’єктом дослідження є моральна цінність праці як соціокультурного феномену.

Предметом дослідження  є трансформація філософських та культурологічних уявлень про моральну цінність праці.

Завдання дослідження:

1. провести узагальнюючий філософський аналіз основних етапів еволюції уявлень про моральну цінність праці в культурі;
2. дослідити основні чинники, що впливають на формування моральної цінності праці в індустріальному суспільстві;

Виклад основного матеріалу. Ставлення до праці античного суспільства отримало свою особливу інтерпретацію в працях давньогрецьких і римських філософів Гесіода, Арістотеля та Епіктета.

Моральна цінність праці в цю епоху в основному залежала від інтерпретації самої праці. Це характеристика будь-якої поведінки, і моральна цінність праці визначається як досить висока – праця вважається онтологічною умовою людського життя і умовою її існування; друге визначення праці належить до сфери виробництва, яка докладно пояснюється в давній філософській класиці, не тільки до виробництва матеріальних продуктів, а й до виробництва досконалих людей (які працюють над створенням душі). Це пов’язано з розумінням людиною – протиріччя та єдності божественного і тілесного (матеріального) начал, що відповідає споглядальній діяльності душі та матеріальній діяльності – господарській праці.

Оскільки вважається, що заняття такою діяльністю пов’язане з рабством або переслідуванням мети задоволення власних фізичних потреб, воно негативно оцінюється з моральної точки зору і, отже, недостойно того, щоб стати вільною людиною. Однак воно визнається корисним і необхідним [1, с. 56-61].

Моральні цінності праці у середньовічному суспльстві  в основному формувалися церквою. У цей період стала актуальною уявлення про працю як необхідного заняття для людей у земному житті, що виявило позитивну природу людей. Зразок праці – це чернеча праця, і її мета – підтримувати найкращу відповідність між поведінкою монаха споглядальним ідеалам.

Праця називається «богоугодною справою», тому що першим працівником є сам творець світу: через працю людина може не тільки спокутувати свої гріхи, а й прославити творця. Тому трудова діяльність так само священна, як і споглядальна [1, с. 126-129].

У антропоцентричній культурі епохи Відродження праця розумілася як природна людська потреба, і всі прояви праці позитивно оцінювалися і визнавалися суспільством. Це головний фактор для досягнення людиною гідного життя [2, с. 218-219].

З відновленням моральної цінності праці в епоху Відродження і освяченням праці протестантською етикою в період Реформації, а також широким поширенням протестантизму серед підприємців, робота і виробнича діяльність були остаточно затверджені в якості пріоритету в системі цінностей. Західне суспільство вступило на шлях розвитку капіталістичних відносин. Це також відображається в тому факті, що практичність, ефективність і продуктивність стали найважливішими стандартами людського життя.

У першій половині ХХ-го століття цінність праці в індустріальному суспільстві все ще залежала від фактичних вигод від роботи, ефективності праці та мети максимізації прибутку. Однак, водночас, ключова відмінність між індустріальною культурою праці та робочою культурою полягає в тому, що ставлення населення до праці – це орієнтація основної маси населення на споживання матеріальних благ. За допомогою такого ставлення у людини відбувається самоствердження.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!