Стаття ” Психологія інакшості у творі Лариси Денисенко (Майя та її мами) “

ПСИХОЛОГІЯ ІНАКШОСТІ В ТВОРІ ЛАРИСИ ДЕНИСЕНКО «МАЙЯ ТА ЇЇ МАМИ»

Сучасна українська дитяча література набуває усе нових барв, тематичного та ідейного різноманіття, висвітлює питання та проблеми, які ще кілька десятиліть тому не обговорювалися.

Важливе місце серед таких творів займають теми складних стосунків із однокласниками чи батьками, булінгу, самотності, проявів тривожності у дітей, а також питання, пов’язані із розмаїттям сучасних концепцій та видів сім’ї, родинних стосунків.

Надзвичайно актуальним на цьому етапі розвитку суспільства є  визначення та висвітлення феномену інакшості у літературі, іншими словами – соціального розмаїття, проявів індивідуальності, несхожості серед дітей та підлітків, особливостей їх сімей. Дитяча література є важливим засобом формування етичних і естетичних орієнтирів  для дітей та юнацтва, тому вивчення феномену інакшості нині є актуальною проблемою сучасного літературознавства.

Сучасну дитячу літературу з погляду її цінності та засобу формування етичних та естетичних орієнтирів підростаючого покоління вивчали такі дослідники, як Н. Ашиток, І. Бабаніна, Н. Грипич, Н. Іовхімчук, К. Сергєєва та інші. Н. Ашиток у своїй науковій праці з’ясовує особливості процесу формування гуманістично-ціннісних орієнтацій у дітей саме завдяки дитячій літературі.

Мета дослідження – дослідити та охарактеризувати психологію інакшості в творі Лариси Денисенко «Майя та її мами».

Виклад основного матеріалу. Інакшість – це складний феномен, дослідження якого паралельно проводяться в багатьох наукових галузях: психології, філософії, теорії літератури та інших. Не зважаючи на це, нині немає точного визначення «інакшості» як літературознавчої категорії, але ми  спробуємо дослідити та проаналізувати, як визначається  феномен інакшості у літературних творах.

Варто сказати, що у світовій літературі теми інакшості почали висвітлюватися набагато раніше, ніж у національній. Українське суспільство було не готове (та у деякій мірі ще й досі не готове) спокійно сприймати теми одностатевих шлюбів, вільного вибору особою своєї сексуальної орієнтації  і так далі.

Книга Лариси Денисенко «Майя та її мами» була видана у 2017 році й одразу ж отримала широкий резонанс серед спільноти, і не тільки літературної. Активно відбувалося обговорення змісту твору й книга опинилася у центрі суспільного скандалу, не зважаючи на те, що  у літературних колах твір сприйняли позитивно.

Причиною таких дій громадських організацій стала висвітлена в книзі «Майя та її мами» тема одностатевих шлюбів. В українській дитячій літературі це був один із небагатьох випадків констатування наявності родин із нетрадиційною орієнтацією.

Така негативна реакція на порушені в книзі проблеми показала неготовність українського суспільства до толерантного діалогу про інакшість та водночас вкотре підтвердила нагальну потребу в таких книгах.

Несприйняття  частиною українського суспільства того факту, що в дитячій книзі порушено теми виховання в нетрадиційній сім’ї, пов’язане насамперед із означенням одностатевих шлюбів як небажаних (через певні стереотипи, гомофобію тощо) та як таких, що становлять загрозу для формування особистості дитини чи системи її моральних, духовних цінностей.

«Майя та її мами» стала сенсаційною подією на сучасному українському дитячому книжковому ринку, адже вперше за допомогою книги з дітьми не просто говорили про толерантність, а зробили це прямо, без метафор і замовчувань. «Майя та її мами»  чудово підходить як допоміжний засіб для батьків чи вчителів, які хочуть поговорити з дітьми про інакшість, доброту, соціальне різноманіття та повагу одне до одного, але не знають, у якому контексті і як це правильно зробити. Цей твір вчить любові, розумінню, взаємодопомозі, прийняттю, не засудженню інших, повазі до  особистого вибору кожної людини, якщо він не шкодить правам інших людей і не суперечить законам.

Для отримання повного тексту придбайте роботу!