Стаття ” Сучасні тенденції у розвитку інклюзії у закладах освіти України “

Автор: ПІБ, студентка

науковий ступінь,вчене завання,посада та назва установи.

Електронна адреса:

 

«СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ У РОЗВИТКУ ІНКЛЮЗІЇ У ЗАКЛАДАХ ОСВІТИ УКРАЇНИ»

 

          Анотація. У даній статті сформульовані основні чинники, що впливають на формування та розвиток інклюзивної освіти в Україні. Найбільш складні зміни стосуються професійного мислення фахівців у галузі освіти та свідомості суспільства в цілому, що, як виявилося, впливає на економічні та фінансові засади функціонування всієї системи інклюзивної освіти. Було визначено, що виникне багато соціальних проблем, особливо у зв’язку з впровадженням інклюзивної освіти, таких як: учителі, діти та їхні батьки відмовляються приймати нові принципи освіти. Спеціальні моніторингові дослідження свідчать про відсутність комплексних психолого-педагогічних знань і технологій, досвіду інклюзивної освіти в країні.

          Зафіксовано, що противники інклюзії, на їхню думку, наводять основні фактори, що виправдовують незручності інклюзивної освіти. Суспільство не готове до такої форми освіти. Фахівці в галузі психології та педагогіки не готові проводити інклюзію. Завдання полягає в тому, щоб знайти спосіб зрозуміти основну ідею інклюзії, що забезпечує рівне ставлення до різноманітності у всіх дітей.

          Ключові слова: інклюзивна освіта, підготовка педагогів, діти з особливими потребами

 

          Abstract. This article formulates the main factors influencing the formation and development of inclusive education in Ukraine. The most difficult changes concern the professional thinking of specialists in the field of education and the consciousness of society as a whole, which, as it turned out, affects the economic and financial foundations of the entire system of inclusive education. It was identified that many social problems would arise, especially with the introduction of inclusive education, such as teachers, children and their parents refusing to accept new principles of education. Special monitoring studies indicate the lack of comprehensive psychological and pedagogical knowledge and technologies, experience of inclusive education in the country.

          Opponents of inclusion, in their opinion, cite the main factors that justify the inconvenience of inclusive education. Society is not ready for this form of education. Specialists in psychology and pedagogy are not ready to include. The challenge is to find a way to understand the basic idea of ​​inclusion, which ensures equal treatment of diversity in all children.

          Key words: inclusive education, teacher training, children with special needs

 

ВСТУП

 

Тема пов’язана з тим, що право на освіту є найважливішим соціокультурним правом людини, оскільки освіта – це сфера життя суспільства, що впливає на розвиток особистості. У сучасному визначенні інклюзивної освіти підкреслюється, що завдяки впровадженню інклюзивної освіти вона забезпечує отримання якісних знань для всіх дітей, оскільки враховує визнання їх рівності та різноманітність особистісно орієнтованих освітніх моделей.

Інклюзивна освіта заснована на світогляді соціальної інтеграції, а рівність, доступність і гарантія якості є основоположними необхідними елементами її функціонування. Однак серед вчених немає єдиної думки про впровадження інклюзивної освіти в середніх школах. З огляду на це, виникає багато питань: чи готові сучасні школи приймати дітей з особливими освітніми потребами або вчителі готові працювати в нових умовах, використовуючи ефективні стратегії, спрямовані на виховання дітей відповідно до їх здібностей і потреб?

МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Мета роботи: є розгляд інклюзивної освіти в контексті інноваційного розвитку освіти в закладах України.   

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати процеси інклюзії;

2. Розглянути основні тенденції розвитку інклюзивної освіти в закладах України.

 

ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕРІАЛУ

 

Фахівці і педагоги системи загальної і спеціальної освіти, що займаються проблемами детей з особливими освітніми потребами, де освітній процес повинен по можливості проходити в рамках загальної шкільної системи. Йдеться про соціальні явища в системі освіти, спрямовані на інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами в різні зв’язки і відносини, в процес активної взаємодії з раннього віку і дотримання їх основних прав і свобод [6].

Засновником реалізації рівних прав дітей-інвалідів у системі освіти є Організація Об’єднаних Націй (ООН). «Всесвітня програма дій щодо інвалідів» розвиває принцип «освіта для всіх». Організація Об’єднаних Націй звертає увагу держав та урядів на забезпечення прав інвалідів на якісну та доступну освіту.

Процес включення дітей, які потребують спеціальної освіти, до систем загальної освіти різних країн світу враховує певні соціокультурні умови та політичну волю керівництва.

Таким чином, побудова і функціонування системи спеціальної освіти в Сполучених Штатах було обумовлено «Законом про освіту індивідів з аномаліями» (1990 р), в якому сучасна американська політика полягає в інтеграції загальної та спеціальної освіти.

У 2018 році в Україні був прийнятий закон, що регулює деякі питання, що стосуються доступу до освіти для дітей, які потребують особливої допомоги, і активно розвивалася система інклюзивної освіти, в рамках якої навіть діти в невеликих містах можуть вільно відвідувати школи, дитячі садки та школи.

Новий підхід до форм і методів інклюзивної освіти може бути спрямований на наступні 3 типи концепцій:

Основний напрям – відкриття спеціальних класів у загальноосвітніх школах та спільні заходи з учнями.

Ініціатива масової освіти у вихованні дітей, які потребують особливої допомоги, можлива у звичайних класах загальноосвітньої школи. Однак освіта ефективна в створенні умов навчання, таких як невеликі класи, індивідуальні навчальні плани, підготовлені викладачі та інші фахівці, обладнання, що підходить для навчального процесу, і додаткові заняття в реабілітаційному залі.

Інклюзії навчання всіх дітей, незалежно від тяжкості захворювання, в школі за місцем проживання, і, отже, скасування системи спеціальної освіти. Є невелика кількість дітей, які потребують спеціальної допомоги, належної підготовки вчителів та необхідних шкільних спеціалістів, які створюють індивідуальні програми для кожного учня [5].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!