ПІБ автора
науковий ступінь, посада, місце роботи,
ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО СТАНУ
У статті описано принципи прав людини, які виступають механізмами державного управління. У роботі встановлено, що пріоритетом для будь-якої держави має бути дотримання прав і свобод людини, оскільки у сучасному цивілізованому світі людина виступає найголовнішою соціальною цінністю. Доведено, що охорона прав і свобод людини і громадянина є першочерговою, а держава, як національний лідер, не дарує права людині, а лише закріплює їх у законі та забезпечує їх реалізацію.
Ключові слова: військовий стан, Конституція України, права людини та громадянина, захист прав.
Постановка проблеми. Внутрішня надійна підтримка з боку державних органів, національних і міжнародних правозахисних організацій мають вирішальне значення для всіх громадян України і в першу чергу для тих, хто живе в нашій країні в цей трагічний час. Конституційні гарантії та правові механізми особливо важливі для забезпечення всього комплексу основних прав людини. Звичайно, введення воєнного стану в Україні значно ускладнило забезпечення прав громадян за умови об’єктивної необхідності часткового обмеження державою прав громадян. Адже таке обмеження передбачає законодавче звуження змісту та обсягу прав і свобод людини, а також чинники, що унеможливлюють або ускладнюють їх реалізацію
Мета статті полягає у аналізі законодавчої документації щодо забезпечення прав людини під час воєнного стану.
Виклад основного матеріалу. Права і свободи людини і громадянина є одним з основних надбань людства і важливим елементом процесу формування та соціалізації кожної людини. Вони дозволяють людям задовольняти свої потреби і реалізовувати свій потенціал у різних сферах суспільного життя. Ступінь їх гарантованості визначає ступінь демократичного розвитку будь-якого суспільства. Особливе місце в системі прав і свобод особистості і громадянина займають конституційні права і свободи, які разом з відповідними обов’язками закріплені в Основному законі кожної держави [6].
У ст. 64 Основного Закону зазначено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Однак умови введення воєнного або надзвичайного стану можуть встановлювати окремі обмеження прав і свобод, а також термін дії цих обмежень. Деякі норми Конституції України відповідають нормам Загальної декларації прав людини, які передбачають, що при здійсненні прав і свобод кожна людина повинна підкорятися тільки тим обмеженням, які встановлені законом тільки для цієї мети. забезпечити належне визнання і повагу прав і свобод інших людей у демократичному суспільстві, а також забезпечити справедливі моральні вимоги, громадський порядок і загальний добробут [7, с. 16].
Отож, розглядаючи особливості захисту прав людини в умовах воєнного стану, в першу чергу, варто з’ясувати, що ж слід розуміти під цим станом простій людині. В українській юридичній літературі та законодавстві представлений досить широкий перелік визначень цього явища. Зупинимося на наступному підході. Воєнний стан – це особлива правова система, встановлена в державі або частині її регіону; введення правової системи, що наділяє виконавчу владу, військові командування та органи місцевого самоврядування особливими повноваженнями порівняно з повноваженнями, встановленими законодавством мирного часу, а також умов, необхідних для здійснення цих особливих повноважень і всіх ресурсів, необхідних для забезпечення оборони зосередженої держави. Відповідно до ст. ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан – це особливий правовий режим, який вводиться в Україні або на частині її території в разі збройного нападу або загрози нападу, а також небезпеки для національної незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень [1; 9, с. 27].
Слід зазначити, що запровадження спеціального правового законодавства завжди є потенційною загрозою для основних прав і свобод. Таким чином, чинне законодавство України містить низку важливих гарантій захисту прав людини. Зокрема, обмеження конституційних прав і громадянських свобод, які можуть застосовуватися в умовах надзвичайного і воєнного стану, передбачені Законом, є вичерпними і не підлягають розширеному тлумаченню. Термін їх застосування не може перевищувати термін дії воєнного стану. В умовах воєнного стану права і свободи людини і громадянина, зазначені в ч. 2 ст. 64 Конституції України. Але у той же час законом передбачено цілий список прав, обмеження яких заборонено за будь-яких обставин (рис. 1).

Рис. 1 Права людини, обмеження яких заборонено Конституцією України
Зважаючи на введення військового стану 24 лютого 2022 року у нашій державі, наріжним питанням сьогодення виступає налагодження зв’язку і чіткої взаємодії між усіма органами державної влади та посадовими особами при виконанні своїх обов’язків. Водночас в Україні неможливо санкціонувати використання воєнного стану в політичних інтересах, у тому числі для призупинення або перенесення виборів. При дотриманні цих вимог введений в Україні воєнний стан матиме мінімальний вплив на обмеження прав українських громадян і фактично не торкнеться їхніх інтересів або повсякденного життя. В іншому випадку може виникнути реальна загроза серйозної внутрішньої кризи з непередбачуваними наслідками.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.