Тези ” Мотивація агресивної поведінки підлітків “

Костюк Назара Володимирович

наукοвий керівник

канд. юридичних наук ,дοцент,дοцент кафедри

сοціальнοї пοлітики

Ястробов Василь Андрійович

здοбувач вищοї οсвіти сοціальнο-правοвοгο факультету

Націοнальний педагοгічний університет ім. М.П.Драгοманοва

 

«МОТИВАЦІЯ АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ»

 

Пοстанοвка прοблеми. Однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності стало поширення агресії та насильства у суспільстві. Сьогодні в нашому суспільстві, яке обумовлено кризою духовності, відповідальності, руйнуванням старої системи цінностей, знайшло свій прояв у широко розповсюдженому почутті байдужості, яка часто переростає в нелюдскість і жорстокість, зниження рівня моральної свідомості.

Особливо тяжко цей період позначається на підлітках. Тривожним симптомом є зростання кількості неповнолітніх з агресивною поведінкою. Спостерігається демонстративна поведінка підлітків по відношенню до дорослих, збільшення між групових і міжособистісних конфліктів і фактів агресивної поведінки. Наявність високої концентрації агресії у суспільстві не може не турбувати педагогів, психологів, батьків, оточуючих.

Мета дοслідження полягає у дослідженні мотивації агресивної поведінки підлітків.     

Для дοсягнення мети ми ставимο наступні завдання:

1. проаналізувати основі концептуальні теорії агресії;
2. розглянути основні особливості підліткового віку та їх вплив на виникнення агресивної поведінки;

Виклад матеріалу. Агресивна поведінка розрізняється за інтенсивністю і формою вияву: від демонстрації неприязні й недоброзичливості (вербальна агресія) до використання грубої фізичної сили (фізична агресія). 

Метою агресії може бути як саме заподіяння страждання (шкоди) жертві (ворожа або цільова агресія), так і використання агресії як способу досягнення іншої мети (інструментальна агресія). Мотивація агресивної поведінки може бути двоякою: біологічною та соціальною. Біологічна мотивація агресивності припускає спадкову чи органічну основу, а її проявлення в людині залежить від того, як побудований і як функціонує з дитинства її організм. Соціальна мотивація агресивності базується на переконанні, що мотив, а відповідно і проявлення агресивності людиною є результатом научіння.

Варто підкреслити, що характерними особливостями усіх підлітків, схильних до агресивної поведінки є таки:

1. сприймають велике коло ситуацій як загрозливі, ворожі їм;
2. надчутливі до негативного ставлення до себе з боку оточення;
3. не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку;
4. завжди звинувачують оточення у власній деструктивній поведінці;
5. не беруть на себе відповідальність за свої вчинки;
6. мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію;
7. у відносинах виявляють низький рівень емпатії;
8. слабо розвинений контроль над своїми емоціями;
9. позитивно ставляться до агресії, тому що через агресію одержують почуття власної значимості і сили [1, с.16].

Будь-яка діяльність завжди викликана певними мотивами. Поняття ―мотив (від лат. movere – рухати, штовхати) означає спонукання до діяльності, спонукальну причину дії і вчинків, тобто те, що примушує людину до дій. Як правило, людину до діяльності спонукає зазвичай не один, а кілька мотивів.

Найбільше практичне значення мають такi мотиви:

1. мотив самоствердження, пов‘язаний з почуттям власної гідності, честолюбством, самолюбством.
2. мотив ідентифікації з іншою людиною полягає у прагненні бути схожим на героя, кумира, авторитетну особистість і є особливо актуальним для дітей і молоді, які намагаються наслідувати інших людей у своїх діях.
3. мотив влади – це мотив, який спонукає людину до того, щоб панувати владою над іншими людьми і подіями, контролювати їх, керувати ними, впливати на них.
4. мотиви саморозвитку, досягнення – це важливі мотиви, які спонукають людину до саморозвитку і самовдосконаленню.
5. мотив аффіліації (приєднання) – це прагнення до встановлення або підтримання стосунків з іншими людьми, прагнення до контакту і спілкуванню з ними.
6. мотив заперечування (відхилення) – протилежний до аффіліації; проявляється у побоюванні бути відхиленим, неприйнятим значущими для особистості людьми.
7. соціальні мотиви поведінки.Під такою поведінкою розуміються будь-які альтруїстичні дії людини, які спрямовані на благополуччя інших людей, надання їм допомоги.
8. мотив агресивності” – протилежний мотив до альтруїстичної поведінки.

За визначенням С.С. Занюка, – Мотивація – це сукупність спонукальних факторів, які визначають активність особистості; це всі мотиви, потреби, стимули, ситуативні чинники, які спонукають поведінку людини [2].

Таким чином, на поведінку дитини впливають різні сили, які можуть бути як внутрішніми, так і зовнішніми. До внутрішніх мотиваційних сил відносяться фізіологічні процеси, які відбуваються у організмі дитини і пов‘язані з його органічними потребами, а також психологічні властивості, стани, процеси дитини та їх динаміка. До зовнішніх мотиваційних сил можна віднести обставини, ситуації, різного роду зовнішні впливи, які впливають на поведінку дитини.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!