Тези “Основні механізми адаптації з боку психології. Когнітивна та емоційна складові адаптації”

«ОСНОВНІ МЕХАНІЗМИ АДАПТАЦІЇ З БОКУ ПСИХОЛОГІЇ. КОГНІТИВНА ТА ЕМОЦІЙНА СКЛАДОВІ АДАПТАЦІЇ»

Постановка проблеми. Інтерес до проблеми адаптації тривалий час зберігає свою актуальність у науковій сфері та в суспільному житті зокрема. Особливе місце у вивченні соціально-психологічної адаптації займають питання механізмів її регуляції, тобто процесів, які починають формування та активні фізіологічні, психологічні та соціальні ресурси, їх контроль і координацію функції при перебудові та стабілізації функціональних систем і психіки адекватно вимогам середовища, в якому він знаходиться. Проблема вивчення механізмів будь-яких психологічних явищ надзвичайно важлива для розуміння суті цих явищ, але вкрай утруднена через методичні і теоретичні суперечності в розумінні цих явищ.

Мета даного дослідження полягає в аналізі основних механізмів адаптації з точки зору психології, а також у тому, щоб детальніше дослідити когнітивну та емоційну складову адаптації.

Виклад основного матеріалу. Як відомо, існують такі психологічні механізми адаптації особистості, як когнітивний, емоційний та практичний (поведінковий). В цілому всі ці механізми соціальної адаптації складають єдине ціле. Сформованість механізмів адаптації залежить від рівня успішного проходження цього процесу. Сформовані в процесі життєдіяльності адаптивні механізми переходять у сферу автоматизованих навичок, звичок, підсвідомих регуляторів поведінки, причому їх перехід у підсвідомість відбувається без зниження регуляторної функції. Це дає практично необмежені можливості для розвитку індивідуальності [3, с. 88].

У будь-якому випадку, ефективному розвитку всіх механізмів адаптації сприяють взаємодія об’єктивних соціальних умов (соціальна приналежність, освітній рівень), середовище (сім’я, школа, трудовий колектив, неформальне оточення), сама особистість, яка формується залежно від активної або пасивної позиції, здібностей, творчої діяльності, природних завдань. Процес психологічної адаптації особистості передбачає розвиток певної системної якості – адаптованості, яка має різний рівень розвитку на різних етапах соціально-психологічної адаптації, і яку вчені пропонують визначити через особливості стратегії соціально-психологічної адаптації. Процес соціальної адаптації дає прояв різних комбінацій прийомів і способів, стратегій соціальної адаптації [1, с. 121].

Поняття стратегії в загальному розумінні можна використовувати як напрямний, організуючий спосіб ведення дій, поведінки, розрахований на досягнення не випадкових, а значущих, визначальних цілей. Стратегія адаптації являє собою індивідуальний спосіб адаптації особистості до суспільства та його вимог, для яких визначальними є досвід ранніх переживань, неусвідомлених рішень, прийнятих відповідно до суб’єктивної схеми сприйняття ситуацій і свідомого вибору поведінки, здійснених відповідно до цілей, прагнень, потреб, системи цінностей особистості.

Стратегії соціальної адаптації індивідуальні та неповторні для кожної особистості, але можна виділити деякі риси і ознаки, які є спільними, характерними для ряду стратегій, та виділити таким чином типи і види стратегій соціальної адаптації. У психологічній літературі зустрічається велике різноманіття видів стратегій. Діапазон суджень щодо критеріїв диференціації адаптаційних стратегій і принципів їх класифікацій досить великий [5, с. 40].

Для отримання повного тексту придбайте роботу!