ПІБ
к.істор.наук
доцент кафедри філософії та політології
ПІБ
Студентка гр. ПУА-11
Факультету економіки та управління ТНЕУ
СОЦІАЛЬНИЙ ПРОГРЕС І ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ
Постановка проблеми. Актуальність аналізованої проблеми пов’язана із загостренням глобальних проблем і посиленням процесу глобалізації у всіх сферах людської діяльності. Стрімка глобалізація суспільного життя вимагає від сучасних людей філософського осмислення картини світу, гуманістичного духу та етичної свідомості людини як суб’єкта, мети самого історичного прогресу і розуміння глобальних проблем, етичних принципів культури світу, науки, соціально-економічної та світової культури.
Необхідний новий погляд на світові політичні проблеми, який рішуче відкидає велику кількість ворожих протистоянь між країнами і народами і переходить до конструктивного партнерства між заходом і сходом, північчю і півднем. У новій історичній реальності дуже важливо створити механізм довіри, підтримувати міжнародну безпеку, захищати навколишнє середовище і вирішувати економічні та соціальні проблеми.
Метою дослідження є розкритя сутністі поняття «глобалізація» та охарактеризувати суть глобальних проблем людства.
Для досягнення цієї мети ми ставимо перед собою такі завдання: Проаналізувати основні проблеми соціального та глобального прогресу.
Виклад матеріалу. Термін «глобалізація» походить від французького слова «global» – глобус, земна куля, загальна, що охоплює всю земну кулю, всесвітню.
Поняття «глобалізація» – це формування і утвердження цілісності, взаємопов’язаності, взаємозалежності, цілісності і сприйняття світу суспільною свідомістю. Це не свого роду уніфікація, а свого роду збирання. Єдність людства в світі, що взаємодіє в такому однорідному цілому різних національностей, релігій, національної політики, цивілізацій і добробуту, висловлює стадію якісної глобалізації.
Глобалізація охоплює всі сфери життя суспільства, але її центром є ядро суспільства і культури і всі основні атрибути світу – характер взаємодії і взаємозалежності; протиріччя та конфлікти; напрямки та тенденції; характер взаємодії між старими і новими цінностями тощо.
Як субстанція, вони вбудовані в ті соціальні умови, які сформувалися на початковому етапі формування цієї цілісності, починаючи з виникнення світового ринку та світового господарства.
В даний час людство живе в надзвичайно цікаву історичну епоху науково-технічного прогресу і займає особливе становище в розвитку сучасної штучної цивілізації. Сьогодні специфіка цієї проблеми пов’язана зі швидким розвитком потужних технологій. Водночас кількість людей, які постраждали від технічних заходів та їх вторинних наслідків, також значно збільшується.
Природні системи, що є об’єктом людської діяльності, також піддаються впливу, оскільки порушується їх баланс, що зазвичай призводить до руйнування цих систем. Ні в кого ніколи не було такого потужного важеля для знищення життя в певній частині екосистеми або навіть у глобальному масштабі [1].
Як згадувалося раніше, в руках однієї людини знаходиться надзвичайно потужна сила, і тільки одна людина вирішує, як її використовувати. Власність і проблеми залежать від нас. Ми домагаємося досягнень та створюємо глобальні проблеми.
Тому це питання актуальне сьогодні, тому що рівень науково-технічного прогресу зростає з кожним днем, тому глобальні проблеми сучасності також зростають. Сьогодні перед людством ставляться надзвичайно важливі і важкі питання: як відновити баланс між суспільством і природою, особливо біосферою, як скоординувати екологічні, технологічні та соціальні процеси, як усунути соціальну напруженість і загрозу термоядерної війни, а отже, і загибелі людської цивілізації.
Ці та інші проблеми вимагають рішень на рівні планетарного інтелекту. Тому всі позитивні сили потребують взаєморозуміння, єдності, а не конфронтації, щоб успішно вирішувати глобальні проблеми, що стоять перед людством [2].
Критично ставитися до справ, планів та мрій попереднього покоління, потрібно поважати все, що вони зробили у своєму житті, поважати традиції і боротьбу за свободу, а також інновації у виробництві, науці, освіті, технологіях і т. д. Розрив між поколіннями, роз’єднаність різних вікових груп і неповага до досягнень старшого покоління не створили об’єктивно сприятливих умов для розвитку особистості нового покоління, навпаки, вони руйнують і знищують передумови для розвитку. Формування нового та різнобічно розвиненого суспільства майбутнього посіє насіння песимізму, невизначеності та занепаду.
Для отримання повного тексту придбайте роботу!


Відгуки
Відгуків немає, поки що.