ПІБ
студент
НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
Науковий керівник: к.е.н., доцент ПІБ
ЗМІНА ХАРАКТЕРИСТИК ОПАДІВ ТА ТЕМПЕРАТУР ПОВІТРЯ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ЧАСТИНИ ВЕРХНЬОГО ДНІСТРА НА ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ
Постановка проблеми. На початку XXI століття глобальні кліматичні зміни стали одним із найактуальніших викликів для людства. Їхні прояви спостерігаються не лише на світовому рівні, а й на регіональних масштабах, зокрема в межах України. Особливо вразливою в цьому контексті є Лівобережна частина Верхнього Дністра, де відзначається зростаюча нестабільність погодних умов, зміщення сезонних режимів, а також коливання кількості опадів і температур повітря.
Такі зміни мають значний вплив на стан водних ресурсів, сільське господарство, екосистеми та загальну екологічну ситуацію регіону. Водночас наукові дослідження з питань локальних кліматичних змін у цьому регіоні залишаються обмеженими, що ускладнює формування ефективних стратегій адаптації. Це зумовлює необхідність глибокого аналізу сучасних кліматичних тенденцій у межах Лівобережжя Верхнього Дністра, зокрема в аспекті змін характеристик опадів і температурного режиму.
Метою дослідження є виявлення та аналіз змін просторово-часових характеристик опадів і температури повітря в Лівобережній частині Верхнього Дністра на початку XXI століття.
Виклад основного матеріалу. Транскордонний річковий басейн Дністра розташований на території трьох країн: України, Республіки Молдови та Республіки Польщі. Загальна довжина Дністра становить 1 362 км, в межах України – 662 км (довжина українсько-молдавської ділянки становить 225 км). Площа водозбору – 72,1 тис. км2. Район басейну річки (РБР) Дністра покриває 8,7% території України. Басейн Дністра охоплює територію 7 областей України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська). Гідрографічна мережа РБР Дністер включає 499 річок із площею водозбору більше 10 км2, 33 водосховища (з об’ємом більше 1 млн м3) [1].
За умовами живлення басейн Дністра можна поділити на три частини: Карпатську, Волино-Подільську та Нижню південну. Карпатська гірська ділянка басейну являє собою, в основному, верхню правобережну частину водозбору з сильно розвиненою гідрографічною мережею і є основною областю формування стоку Дністра.
На Карпатській території басейну Дністра середні багаторічні значення модуля річного стоку є найвищими (4,70-5,33 л/с км2), а біля самого витоку річки цей показник досягає 10,0 л/с км2.
На Подільській частині басейну модуль стоку неухильно зменшується від 4,70 до 1,77 л/с км2. Нижче гідрологічного поста Кам’янка, русло річки є транзитним, річна кількість опадів тут сягає всього лише 350-400 мм.
Невеликі притоки в цій частині водозбору не справляють помітного впливу на водний режим Дністра, який формується під комбінованим впливом на р. Дністер карпатських лівобережних приток. Значення модуля стоку на нижній території басейна складає 1,1-0,2 л/с км2 [2].
В роботі досліджено внутрішньорічний розподіл місячних сум опадів, осереднених за даними багаторічних спостережень (за період 1946-2022 рр.) по метеостанції Дрогобич. При цьому річна сума опадів за цей період становить 735 мм. Розподіл опадів (у відсотках річної суми опадів) показав (рис. 1.1), що найбільший відсоток опадів спостерігається в теплий період року (з травня по вересень) – в межах 9,3-15,2% річної суми (у кількості 80,7-113 мм. При цьому чітко виражений максимум у липні – 119 мм або 15,2% річних опадів.
Рис. 1.1. Внутрішньорічний розподіл місячних сум опадів, осереднених за даними багаторічних спостережень
Проаналізований також в роботі й внутрішньорічний розподіл опадів за два періоди – до прояву кліматичних змін (період 1946-1989 рр.) (рис. 1.2.) і в сучасний кліматичний період – 1990-2022 рр. (рис. 1.3). Так, розподіл кількості опадів по місяцях року у період 1946-1989 рр. майже співпадає з їх розподілом за весь багаторічний період (1946-2022 рр.).
Рис. 1.2. Внутрішньорічний розподіл опадів – до прояву кліматичних змін (період 1946-1989 рр.)


Відгуки
Відгуків немає, поки що.