Тези “Зміст ознак кримінального правопорушення”

ПІБ

__ курс,

Викладач: ПІБ

Назва закладу

м.____, Україна

 

«ЗМІСТ ОЗНАК КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВОПОРУШЕННЯ»

 

Постановка проблеми. Аналіз змісту та взаємозв’язку ознак кримінального правопорушення, таких як суспільна небезпечність, винність, протиправність та караність, є ключовим завданням для розуміння суті кримінального правопорушення в сучасному суспільстві. Це вимагає вивчення зв’язків між цими ознаками та їхньої ролі у визначенні категорій кримінальних діянь, які потребують правової реакції. Особлива увага приділяється тому, як ці ознаки визначаються та інтерпретуються в різних юридичних системах, і чи існують універсальні принципи їх застосування. Глибокий аналіз цього питання може сприяти розвитку більш ефективних методів боротьби з кримінальною діяльністю та покращенню правової системи загалом.

Виклад основного матеріалу дослідження. Кримінальне законодавство України представляє собою жорстку та послідовну систему кримінально-правових норм, сформованих у вигляді Кримінального кодексу України, що визначають, які суспільно небезпечні діяння визнаються державою кримінальними правопорушеннями, а також які види покарань можуть бути застосовані до осіб, що вчинили такі порушення (ст. 1 КК).

Основу змісту цих норм становить концепція «суспільна небезпечність». До сьогоднішнього часу існують дискусії щодо визначення самого терміну «суспільна небезпечність». Але О.В. Лахова у своєму дослідженні піднімає це питання таким чином: «…використання терміну «суспільна небезпечність» для характеристики всіх видів правопорушень може призвести до знищення відмінністі між кримінальними порушеннями та іншими порушеннями правопорядку» [1].

Отже, термін «суспільна небезпечність» слід використовувати виключно у контексті кримінального права. Закон чітко визначає, що лише ті дії, які представляють собою загрозу суспільству, можуть бути визнані кримінальними порушеннями, і жодні інші дії не можуть бути класифіковані як кримінальні порушення, якщо вони не створюють суспільної небезпеки. Більше того, ця характеристика притаманна не лише кримінальним порушенням, але і деяким іншим правопорушенням.

Суспільна небезпечність діяння, як ознака кримінального правопорушення, полягає в тому, що це діяння заподіює чи створює загрозу правам та свободам людини і громадянина, власності, громадському порядку та громадській безпеці, навколишньому середовищу, конституційному устрою України, миру та безпеці людства. Це слід вважати основною ознакою кримінального правопорушення і визнавати, як здатність діяння завдавати шкоду або створювати реальну небезпеку для суспільства. В кримінальному праві винність представляє собою соціально-політичну характеристику, яка визначає ставлення особи, що скоїла злочин, до самого діяння і його наслідків.

Історично виникли три основні підходи до розуміння поняття винності:

1) виділення та використання поняття винності взагалі не має сенсу, оскільки особа, яка вчиняє діяння, завжди вважається винною з соціально-політичної точки зору, якщо вона діяла з умислом або необережністю;

2) поняття винності є більш широким і охоплює в собі поняття «вини» (при цьому дії особи, яка є винною з соціально-політичного погляду, завжди характеризуються юридичною виною);

3) поняття винності та «вини» слід розрізняти, оскільки ці терміни відображають різні аспекти злочину та його складу, і їх наявність повинна встановлюватися окремо. Деякі вчені вказують, що законодавець, окреслюючи «вину», фактично має на увазі саме винність (В. Навроцький).

Людина вважається винною, коли її дії (і, в окремих випадках, наміри) суперечать нормам, коли вона уникає виконання своїх обов’язків, нехтує загальновизнаними цінностями або демонструє неуважність до морального суб’єкта в самій собі [2].

У кримінальному праві існують різні погляди на винність, які зазвичай включають: характеризує ступінь доведеності вини суб’єкта; визначає якісний динамічний стан провини конкретного суб’єкта; є ознакою об’єктивної сторони правопорушення і відображає психічне ставлення до скоєного, що підлягає доказуванню.

Таким чином, у галузі юридичної науки питання взаємозв’язку між термінами «вина» і «винність» продовжують бути предметом дискусій, і до сьогоднішнього часу відсутній загальновизнаний погляд на цю проблему. Це, на нашу думку, ускладнює можливості категоріального апарату в теорії права з вироблення дефініцій [3]. Більшість сучасних криміналістів розглядають протиправність злочину як його передбаченість у кримінальному законі. Наприклад, В.І. Борисов та О.О. Пащенко висловлюють цю точку зору, стверджуючи: «Протиправність злочину означає передбачення його в кримінальному законі» [4].

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!