Есе ” Аналіз твору Марка Вовчка (Сестра) “

• Жанр твору: твір «Сестра» Марка Вовчка за жанром є народним оповіданням, написаним у формі розповіді від першої особи.
• Тема твору: полягає у зображенні життя кріпаків, зокрема долі жінки-кріпачки.
• Ідея: непереборне чисте прагнення чесної та справедливої людини допомагати іншим попри своє нещастя.
• Проблематика твору:
• нестерпне становище селян, через жорстокість кріпосників;
• важке становище селян;
• прояви пригноблених селян;
• мораль панів і трудового народу;
• відносини у сім’ї;
• доля вдовиці;
• жадібність до грошей;
• воля і рабство.

Композиція та сюжет оповідання «Сестра» представляє собою розповідь про героїню, яка, втративши свого чоловіка, присвятила своє життя братові та його сім’ї. Вона доглядала братових дітей, віддала все своє майно. Через деякий час вона була змушена піти у найми. Композиція оповідання складається із прологу, експозиції, зав’язки, кульмінації, розвитку подій, розв’язки та епілогу.

Пролог. У пролозі оповідання йде мова про те, що матір головної героїні померла, коли та була ще маленькою. Батько вирішив не одружуватися повторно і присвятив себе дочці та сину. Жили вони добре, в достатку, тож дитинство було досить щасливе. Головна героїня вийшла заміж за Павла, який жив у сусідньому селі, подружнє життя їх було неймовірно щасливе, але досить коротке. Всього два роки вони були разом, потім він захворів та помер. Після смерті чоловіка батько забрав головну героїню до себе, а їхню з чоловіком хату та господарство вона продала.

Експозиція. Перед початком зав’язки Марко Вовчок розповідає, що брат героїні вирішив одружитися на дівчині з їхнього ж села. Через півроку помер і батько головної героїні. Деякий час вони жили добре, але згодом її брат не мав за що хліба придбати.

Зав’язка. З подальшим розвитком подій брат у сестри просить позичити грошей, щоб прогодувати свою сім’ю. Головна героїня віддає йому усі надбання та гроші за продану хату. Після цього братове життя налагодилось. Сестра з братом змалку були дружні, ніколи не сварилися, а от братова жінка постійно була не в гуморі, робила все на зло. Сестра не хотіла жалітися, тому не говорила про поведінку невістки.

Кульмінація. Найдраматичнішим та переломним моментом твору є опис подій, коли братова жінка насварила на героїню за те, що та дала сусідці розсаду просто так. Для героїні, звісна річ, це була остання капля, вона вирішила покинути братову сім’ю і піти у найми. Вона зiбрала свої речі, одяг і подарувала своїм племінникам, які так її любили. Отож, головна героїня покидає свій дім.

Далі у кульмінації бачимо, що попадає героїня у дім отця Івана, який з дружиною виховували свою онучку. Отець Іван з дружиною гостинно прийняли героїню, крім того, внучка теж полюбила її.

Розвиток подій. Далі по сюжету бачимо зустріч героїні з Трохимом Рибецем з рідного села. Вона зраділа зустрічі, дізналася, що брат та діти хочуть, щоб вона повернулася. Героїня не збиралася повертатися, передала дітям гостинців і, плачучи, попрощалась з Трохимом. А далі до героїні приїхала вся братова сім’я, де всі почали просити її повернутися до них, і вона погодилася. В батьківській хаті героїні було добре, там вона наче помолодшала, допомагала по господарству, з дітьми поралася, проте братова жінка знову почала допікати.

Наступним важливим сюжетним моментом кульмінації є повторна спроба втечі та життя у наймах. Тому героїня знову покинула братову сім’ю і їде в Київ шукати роботу. Згодом їй таки запропонували служити в однієї багатої пані. Донька цієї пані була невдоволена вибором матері. Панночка вважала, що «така селючка нічого до ладу робити не вміє». Важкою була служба героїні в тій сім’ї. Згодом до неї в Київ приїхав брат, який розповів як важко живеться його сім’ї.

Розв’язка. Як наслідок подій, сестра пообіцяла працювати для нього і його дітей, допоки матиме сили. Сестра вирішила залишитися і працювала у старої пані, але за умови оплати її роботи за рік. Пані спочатку не хотіла давати гроші, але вимушена була заплатити героїні згідно її прохання. Ці гроші сестра віддала братові. Брат побув з сестрою декілька днів та відправився додому.

Епілог. У кінці оповідання бачимо, що героїня лишилася служити в тих же панів, а по закінченню року сподівалася знайти краще місце роботи

Отож, можемо охарактеризувати кожного з дійових осіб твору.

Батько – типовий образ батька, який хоче добра для свої дітей та переживає за них. Батько головної героїні був доброю та турботливою людиною.

Головна героїня – чуйна, співчутлива, розуміюча, з добрим серцем. Дівчина, втративши свого чоловіка,  повністю приділяє себе братові та його сім’ї. Вона втілює у собі всі найкращі риси української дівчини, а її трудолюбивість заслуговує окремої похвали. Крім того, вона було дуже м’якосердечною та вихованою, адже не хотіла турбувати брата, коли їй допікала його жінка. Любила головна героїня діток, а діти любили її. У творі неодноразово йде мова про те, як за тіткою сумують діти.

Брат – добрий за натурою персонаж, який часто-густо шукає підтримки та допомоги, зокрема фінансової, у своєї сестри. Люблячи її з дитинства, він досі має з нею прекрасні дружні стосунки, але тим не менше, це не заважає йому йти під вплив дружини та брати у сестри усі її заощадження.

Павло – чоловік головної героїні. Він був красивий та добрий. Ось що каже про нього сама героїня: «Мій жених був хороший такий, господи! Чорнявий, ставний… Так-то вже я його сподобала! Тільки й на думці, що Павло; як би то хутче побачитись! А він не з нашого села був, геть із чужого. Побачу й веселенька, а не побачу, то такий уже сум мене візьме, такий жаль обійме, що й світ мені не милий». Павло любив дружину та піклувався про неї, проте швидко помер.

 

Для отримання повного тексту придбайте роботу!