Есе “Історії ідентичності. Як зберегти національне єднання, що відродилося за час війни”

ІСТОРІЇ ІДЕНТИЧНОСТІ. ЯК ЗБЕРЕГТИ НАЦІОНАЛЬНЕ ЄДНАННЯ, ЩО ВІДРОДИЛОСЯ ЗА ЧАС ВІЙНИ

Україна протягом усього свого існування, навіть, будучи незалежною державою, змушена виборювати свою свободу. Після свого розпаду влада СРСР не могла «проковтнути» той факт, що Україна намагається стати на незалежний свій власний шлях. Власне кажучи, на мою думку, фундаментальні причини початку російсько-української війни беруть свій початок ще з дев’яностих років. Як це можливо? Спробуємо розставити крапки над «і».

Отже, чому вихід України з СРСР так не подобався росії? Варто згадати, що у ті часи Україна одержала мільйонну армію та чималий ядерний потенціал. Як на мене, це давало гарантії Україні та змушувало світ рахуватись із нашою державою. Тим не менше, ядерну зброю Україна проміняла на економічну допомогу та гарантії безпеки в рамках Будапештського меморандуму. Це додало важелі впливу росії. Наступним ударом по самолюбству російської федерації було проголошення Незалежності України. Тоді росія, знесилена певним чином війнами в Чечні, визнала кордони України, але не збиралась із цим миритись.

У 2003 році за президентства путіна росія почала будівництво дамби в Керченській протоці, що в напрямку українського острова Коса Тузла, тим самим викликала занепокоєння української влади. Це питання було врегульовано на зустрічі президентів та, зрештою, будівництво дамби припинилося. Але це все стало підґрунтям для подальших наступальних дій росії.

У 2004-му році на президентських виборах в Україні росія підтримувала президента Януковича, проте український народ не допустив тоді на президентське крісло проросійського кандидата. «Помаранчевою революцією» було виборено на пост президента Віктора Ющенка. Після цих подій почались, на мою думку, одні з найактивніших російських дій по відношенню до України.

Напевне, усі ми пам’ятаємо, як за президенства Віктора Ющенка росія декілька разів відключала Україні газ, перекривавши газопровід і для європейських країн. Ющенко був кісткою у горлі для російських можновладців. А далі був 2008 рік, коли президент США Джордж Буш почав розмови про можливий курс для вступу у НАТО для України. Це обурило путіна і він висловився прямо і однозначно, що Україна, на його думку, не є повністю незалежною, і що їй не місце в НАТО.

Цікавим є те, що у 2010 році Янукович таке стає президентом. Що це дало Україні? Абсолютно нічого позитивного. Коли Україна вирішила підписати угоду про асоціацію з Європейським Союзом, що було волевиявленням українського народу, Янукович заявив, що підписання угоди неможливе, бо цього не хоче росія і її путін. Тоді почались криваві події майдану, побиття невинних студентів, а сам Янукович втік до росії.