Есе “Концепція правової держави, винекненя та розвиток”

Концепція правової держави, винекненя та розвиток

Традиційна концепція правової держави пройшла складний і тривалий шлях і склалася на початку XIX ст. Але більшість ідей, на яких вона базувалася, висувалися набагато раніше. Ще в античні часи розуміли, що лише право може дати владі міру. Ідея правової держави хвилювала розум передових людей завжди: і в Стародавньому світі, і в Середньовіччі, і в епоху Просвітництва, і особливо в наш час. Уявлення про державу як про організацію, що здійснює свою діяльність виключно на підставі закону, зустрічаються вже на ранньому етапі розвитку людської цивілізації.

Філософи, юристи, історики незалежно від їх поглядів та від того, як вони це називали – верховенство закону, справедливість, держава загального добробуту або держава законності – завжди цікавились питанням про те, що таке правова держава, коли вона виникає та як розвивається ідея про неї, які її основні характеристики, що собою являють цілі та місія правової держави.

Зародки теорії правової держави у формі гуманістичної ідеї, як вимога відновити принцип демократизму, встановити та забезпечити свободу людей (зрозуміло, лише для представників панівного, рабовласницького класу), керуватися правом та законом зустрічаються вже у мислителів стародавніх Греції, Риму, Китаю, Індії. Концепція правової держави має довгу і повчальну історію. Ще в давні часи почався пошук справедливості, принципів, форм і конструкцій взаємозв’язку, взаємодії та взаємо доповнення влади і права. Погляди на державу і право, на його місце і роль у суспільстві поступово закристалізували ідею розумності й справедливості такої форми політичної влади, за якої життя людей регулюється правом, яке за підтримки державної влади стає самостійною владною силою.

Держава, її державні структури та посадові особи з допомогою права упорядковуються процедурно. Діяльність державного карату чітко регламентується правом; навіть структури, від яких залежить прийняття тих чи тих законів, не мають права самочинно, без певних процедур змінювати закони. Таке розуміння держави, як організації на основі права публічної влади, і є основною ідеєю правової держави. Такі ідеї вже в античний період розвитку державності висловлювалися філософами та юристами. Теоретично в концепцію правової держави ці ідеї було оформлено значно пізніше – під час боротьби проти феодального свавілля, а також початку і розвитку буржуазних резолюцій та утвердження нового ладу.

Отже, ідеї панування права в суспільстві, пов’язаності правом держави, її органів та посадових осіб, що виникли за античних часів, розвивались і доповнювались ідеями: вчень про демократію; республіканської форми правління; конституціоналізму; прав і свобод людини; народного суверенітету, панування права і закону та рівноправності всіх перед ними; поділу влади і незалежності суду. Як результат об’єднання цих ідей у певну конструкцію було сформульовано теорію правової держави.

Основні принципи правової держави було сформульовано за часів античності. Біля витоків цих ідей стояла богиня правосуддя Феміда – з пов’язкою на очах, із мечем: і терезами правосуддя в руках. Солон своїми реформами в VI ст. до н. е. намагався об’єднати силу і право, проголосивши: “Всіх я звільнив. А цього досягнув владою закону, силу з правом об’єднавши”.