Есе “Пекло – це інші («За зачиненими дверима» Жан-Поль Сартр)”

Сартр Жан-Поль — французький філософ, драматург та письменник. У творах Сартра поєднуються літературні та філософські погляди. Письменник про себе казав наступне: «Мої твори невдалі. Я сказав не все, що хотів, і не так, як я хотів це сказати. Думаю, майбутнє покаже неспроможність багатьох моїх суджень; сподіваюся, деякі з них витримають випробування, але так чи інакше Історія не поспішаючи рухається».

Як відомо, п’єса «За зачиненими дверима» вважається однією з найбільш відомих п’єс Сартра. Ця п’єса багато в чому визначила напрям досліджень про самого письменника та його погляди, подекуди зовсім неоднозначні. Отож, дія розгортається у просторій кімнаті, де за зачиненими дверима знаходяться три абсолютно різні людини. Вони незнайомі та на перший погляд не пов’язані один з одним, але кожен із них є катом іншого, а сама кімната ніщо інше, як саме пекло.

Виникає питання: чому ж бачення Ж. Сартра є переважно песимістичними? Ми бачимо, що його талант найбільш яскраво проявляється в зображенні виправдань, які люди використовують, щоб уникнути відповідальності за свої вчинки. Фальшива віра є бажанням ухилитися від тягаря свободи. Вважається, що таке уникнення характерне тільки для буржуазії, але Ж. Сартр стверджує, що сама присутність інших є постійним нагадуванням про нашу власну обмеженість. Його опис особистих стосунків нагадує жорстоку реальність, де немає місця гумору тощо. Коли він говорить «пекло – це інші люди», він дійсно має на увазі пекло. Цей песимістичний настрій набагато перевішує духовні злети людини.